Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №465/11351/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №465/11351/25

Суддя: Ванівський Ю. М.

Справа № 465/11351/25

Провадження 2/465/1571/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

з участю секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дружину та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання, -

встановив:

позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дружини. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 08.03.2023 року, а рішенням Франківського районного суду м.Львова від 08.08.2024 року шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу вона є одинокою особою, якій встановлено третю групу інвалідності пожиттєво, так як перенесла важку онкологічну операцію. Стан здоров`я не дозволяє їй працювати, а відтак вона має право на отримання допомоги від колишнього з подружжя. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.02.2026 відкрито у справі провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача подано 23.03.2026 року зустрічну позовну заяву, в якій просить позбавити ОСОБА_3 права на утримання. Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом вказує, що одразу після укладення шлюбу позивачка за первісним позовом поїхала за кордон до своєї матері. 12.12.2023 року ними було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . До моменту придбання квартири між ним та позивачкою були добрі відносини. ОСОБА_3 свідомо ставить себе у становище такої, що потребує матеріальної допомоги. За час їхнього спільного проживання ОСОБА_3 неодноразово проходила співбесіди на працевлаштування, однак постійно відмовлялась від роботи. Просить задоволити зустрічні позовні вимоги.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.03.2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 подала на адресу суду 16.04.2026 року відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає, що її часті поїздки за кордон спричинені тим, що у 2019 році їй було діагностовано онкологічне захворювання. Практично усе лікування вона отримувала за кордоном, а саме в Італії. Зараз у неї наявні кілька важких супутніх захворювань, що не дозволяє їй працювати. Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.05.2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила такі задоволити, а в задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав позовні вимоги викладені в зустрічній позовні заяві та просив такі задоволити, а в задоволенні первісного позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 08.03.2023 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис №304, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 08.08.2024 року у справі №465/4950/24 шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розірвано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2026 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_7 .

Як вбачається з Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2023 №76 ОСОБА_4 виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, на підставі підпункту г пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 є особою з інвалідністю та отримує пенсію як потерпіла від наслідків катастрофи на ЧАЕС, що підтверджується медичною документацією та відомостями з державного реєстру фізичних осіб про джерела доходів.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частинами 1 та 2 статті 76 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2018 року по справі № 161/16931/16-ц, зазначено, що «Проаналізувавши вказані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі, непрацездатність одного з подружжя, потреба в матеріальній допомозі, нижчий від прожиткового рівня матеріального забезпечення».

Також, відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 16.08.2017 року у справі № 6-1111цс17 зазначено «За положеннями частин другої, четвертої статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У постанові від 24.06.2021 року по справі № 759/6629/19 Верховний Суд зазначив, що призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв`язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Згідно зі ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги стан здоров`я позивачки, суд вважає, що вона потребує матеріальної допомоги від відповідача. Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості, не порушить інтересів відповідача та не покладе надмірний тягар на нього, крім того захистить право позивачки на утримання від відповідача, визначене законом, забезпечивши баланс майнових інтересів як позивачки, так і відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання, суд зазначає наступне.

За умовамич.1ст.82СК Україниправо одногоз подружжяна утримання,а такожправо наутримання,яке особамає післярозірвання шлюбу,припиняється уразі поновленняйого працездатності,а такожреєстрації зним повторногошлюбу. Правона утриманняприпиняється віддня настанняцих обставин.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2)платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу (ч. 3 ст. 82 СК України).

Як на підставу звернення до суду з зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом послався на ту обставину, що ОСОБА_3 свідомо ставить себе в становище такої, що потребує матеріальної допомоги, оскільки наявність у неї третьої групи інвалідності не позбавляє її можливості працевлаштуватись. Крім цього, ОСОБА_3 до грудня 2023 року мала у власності нерухомість, яку відчужила на ім`я своєї матері.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У відповідності до вимог ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що пред`явлені позивачем за зустрічним позовом вимоги щодо припинення права на утримання ОСОБА_3 є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому посилання на обставини, викладені в позовній заяві, не можуть бути взяті судом до уваги.

Керуючись ст.4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дружину – задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 12.12.2025 року і до припинення права на утримання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

В задоволенні ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення права на утримання – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Ванівський Ю.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua