Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №456/5250/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5250/26

Провадження № 3/456/1901/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

23 жовтня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Сас С. С. , розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

- за ст. 124 КУпАП,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №763837 від 05.09.2026 року вбачається, що 05.09.2026 року о 18 год. 15 хв. в м. Стрий по вул. Б.Хмельницького, 16, Львівської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Форд Ескейп» н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не попросив допомоги інших учасників, рухаючись заднім ходом допустив зіткнення із транспортним засобом «Опель Мовано» н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3б, 10.1, 13.1, 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив, що 05.09.2026 року о 18 год. 15 хв. в м. Стрий по вул. Б.Хмельницького, 16, Львівської області, він виконував маневр з метою паркування транспортного засобу «Форд Ескейп» н.з. НОМЕР_1 та в цей момент відчув удар в задню частину автомобіля, на його автомобіль здійснив наїзд автомобіль «Опель Мовано» н.з. НОМЕР_2 , який рухався заднім ходом. Обставини події, які вказані в протоколі, не є визнанням порушення ПДР або визнанням вини. Сам факт дорожньо-транспортної пригоди за участю його автомобіля не доводить автоматично, що він порушив Правила дорожнього руху України. Для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити конкретне порушення ПДР, наявність передбачених цією статтею наслідків та причинний зв`язок між відповідним порушенням і такими наслідками. У протоколі йому інкриміновано порушення пунктів 2.3 «б», 10.1, 10.9 та 13.1 ПДР України. Згідно письмових пояснень іншого учасника ДТП, їх формулювання фактично вказує на те, що саме він здійснив наїзд на автомобіль ОСОБА_1 , а тому просить закрити провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП настає, якщо учасниками дорожнього руху були порушені правила дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 2.3б Правил дорожнього руху України передбачає, що потрібно бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.09.2026 року вбачається, що він керував транспортним засобом «Опель Мовано» н.з. НОМЕР_2 по вул. Б.Хмельницького, 16 в м.Стрий та рухаючись заднім ходом здійснив зіткнення з транспортним засобом «Форд Ескейп» н.з. НОМЕР_1 .

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Будь-яких належних та допустимих доказів (як от показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису), на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, поліцейськими не надано.

Тому суд вважає, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№763837 від 05.09.2026 порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів п.2.3б, 10.1, 13.1, 10.9 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні жодними належними та допустимими доказами.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого є значним, а також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази.

За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

CуддяС. С. Сас