Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №334/9139/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №334/9139/26

Суддя: Телегуз С. М.

Дата документу 22.10.2026

Справа № 334/9139/26

Провадження № 2-а/334/126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Працевитий Г.О. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позові посилалися на те, що 24.08.2026 року інструктором мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №2398 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а 28.08.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №2398 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

За змістом постанови вбачається, що ОСОБА_1 25.07.2026 року не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час розгляду справи та дослідження доказів, які надані до протоколу №2398 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено, що на адресу ОСОБА_1 була направлена повістка №8226471 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення №R067225374268 на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно повістки №8226471 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.07.2026 для уточнення даних. Відповідно форми 20 АТ «Укрпошта» вказаний лист був повернутий 22.07.2026 відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Повістка на ім`я ОСОБА_1 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 15.07.2026 (накладено кваліфікований електронний підпис).

ОСОБА_1 не отримував повістку засобами поштового зв`язку, у зв`язку із чим не знав про виклик до ТЦК та СП. На дату надсилання повістки позивач перебував у м. Кривий Ріг у зв`язку з виконанням посадових обов`язків в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3». 04.05.2026 року витягом з Наказу №210/ОС-26 про особовий склад, старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого інспектора (з кінології) відділу режиму і охорони «Криворізької установи виконання покарань №3». 05.05.2026 року начальником «Криворізької установи виконання покарань №3» було направлено лист на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким повідомлено про зміну облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 . На дату 25.07.2026 року визначену для явки по повістці №8226471 ОСОБА_1 перебував за добовому чергуванні, що підтверджується довідкою з відділу по роботі з персоналом ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».

Таким чином, постійним місцем проживання та перебування ОСОБА_1 станом на поточну дату є м. Кривий Ріг, у зв`язку із тим, що він перебуває на службі у ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» з 05.05.2026 року по теперішній час.

Щодо складу адміністративного правопорушення: диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. При цьому норма ст.210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління. Об`єктивна сторона виражається у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

З аналізу положень законодавства вбачається, що ототожнення суб`єктом владних повноважень передбаченого Законом № 3543-ХІІ «отримання повістки» з передбаченим Порядком «належним підтвердженням оповіщення про виклик», у випадку повернення повістки ТЦК з відміткою про відсутність адресата, є неправильним, оскільки військовозобов`язаний не може з`явитися за повісткою, змісту якої він не бачив, що виключає наявність протиправного умислу позивача. За таких обставин, коли повістка ТЦК вертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з`ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 не знав про находження повістки, жодних повідомлень та дзвінків від АТ «Укрпошта» не отримував, жодного умислу на вчинення правопорушення не було.

На адвокатський запит представником позивача було отримано від відповідача копію повістки № 8226471 від 15.07.2026 року, яка нібито направлялася позивачу, у якій зазначена мета виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 : для уточнення даних. Однак, у відповідача станом на час складання повістки, протоколу та постанови були наявні всі необхідні дані про позивача, оскільки позивачу надана відстрочка від призову на військову службу на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (заброньовані на період мобілізації та на воєнний час).

Позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані в мобільному за стосунку «Резерв+». Вказані обставини та долучені відомості свідчать про те, що з моменту взяття на облік, відповідач мав військово-облікові дані на позивача, останній отримав документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином законодавець визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються.

А ні про протокол про адміністративні правопорушення, а ні оскаржувана постанова, а ні інші матеріали справи не містять жодної інформації про те, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Прохали: 1) поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на постанову №2398 від 28.08.2026 року; 2) скасувати постанову №2398 від 28.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

21.09.2026 року ухвалою судді поновлено позивачу пропущений строк звернення з позовом, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.10.2026 року позивач та його представник: адвокат Працевитий Г.В. в судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити.

22.10.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи у відсутність представника не надали, відзив на позов не подали.

Тому суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 02.04.1998 року, зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 07.06.2022 року №2303-5001720205 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно сформованого 17.09.2026 року о 11:09 військово-облікового документу в мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до служби, дата ВЛК 05.07.2024 року, має відстрочку – бронювання до 01.06.2027 року, адреса проживання: АДРЕСА_3 , дата уточнення даних 31.08.2026 року, що підтверджується копією роздрукованого військово-облікового документу в електронному вигляді.

З 02.05.2026 року ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору оренди квартири у приватної особи від 02.05.2026 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

04.05.2026 року витягом з Наказу №210/ОС-26 про особовий склад, старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого інспектора (з кінології) відділу режиму і охорони ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».

05.05.2026 року начальником «Криворізької установи виконання покарань №3» було направлено лист на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким повідомлено про зміну облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

15.07.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №8226471, якою ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися 25.07.2026 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 , для уточнення даних.

Сформована та підписана кваліфікованим електронним підписом повістка була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067225374268.

Згідно копії поштового повідомлення, рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» згідно поштового відправлення №R067225374268 22.07.2026 року повернуто відділенням поштового зв`язку без вручення адресату із зазначенням причин повернення «адресат відсутній».

Згідно копії довідки відділу по роботі з персоналом ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» від 27.08.2026 року ОСОБА_1 відповідно до затвердженого графіку чергувань ніс службу у складі добового наряду установи у період з 08:00 21.07.2026 року до 09:00 22.07.2026 року; з 08:00 25.07.2026 року до 09:00 26.07.2026 року.

24.08.2026 року інструктором мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №2398 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого 25.07.2026 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядження) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 08:00 28.08.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копію протоколу отримано ОСОБА_1 24.08.2026 року, про що свідчить його підпис.

28.08.2026 року постановою №2398 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_4 встановлено, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №2398 від 24.08.2026 року. Відповідно протоколу №2398 про адміністративне правопорушення військовозобов`язаний ОСОБА_1 25.07.2026 року не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ), в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги законодавства України, а саме: ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства по оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Під час розгляду справи та дослідження доказів, які надані до протоколу №2398 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено наступне. На адресу ОСОБА_1 була направлена повістка №8226471 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № R067225374268 на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до повістки №8226471 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.07.2026 року для уточнення даних. Відповідно Форми 20 АТ "Укрпошта" вказаний лист був повернутий 22.07.2026 року відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Повістка на ім`я ОСОБА_1 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 15.07.2026 року (накладено кваліфікований електронний підпис). Відповідно Ф.20 довідки АТ "Укрпошта" про причини повернення/досилання поштового відправлення повістка про виклик ОСОБА_1 була належним чином відправлена та він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянину ОСОБА_1 повідомлено під час складання протоколу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 08:00 28.08.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 каб.30. На розгляд справи ОСОБА_1 прибув. Під час розгляду та дослідження доказів ОСОБА_1 заперечував щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим 28.08.2026 року надав письмові пояснення. При застосуванні адміністративного стягнення обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, не встановлені. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відомості про отримання та направлення копії постанови ОСОБА_1 відсутні.

Позивач свою вину у правопорушенні не визнає, вважає, що для притягнення до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заперечень та доказів правомірності свого рішення не надав, тому суд згідно ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно ч.3 ст.210-1-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1,2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Відповідно ч.5 ст.33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Положенням ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (Положення).

Відповідно п.1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом п.9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок).

Відповідно п.27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно п.41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п.82 Правил надання поштового зв`язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Судом встановлено, що відповідач здійснив виклик військовозобов`язаного ОСОБА_1 на 25.07.2026 року за адресою його зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 за допомогою повістки від 15.07.2026 року для уточнення даних, яку військовозобов`язаний не отримав за відсутністю за місцем проживання, оскільки з 04.05.2026 року призначений на посаду старшого інспектора (з кінології) відділу режиму і охорони ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», і 25.07.2026 року відповідно до затвердженого графіку чергувань ніс службу у складі добового наряду установи.

Крім того, суд враховує, що 05.05.2026 року начальником «Криворізької установи виконання покарань №3» було направлено лист на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким повідомлено про зміну облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Так, згідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Суд вважає, що у відповідача станом на час складання повістки, протоколу та постанови були наявні всі необхідні дані про позивача, оскільки інформація щодо військовозобов`язаних, включаючи дані про проходження ВЛК, міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг", також, позивачу надана відстрочка від призову на військову службу на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (заброньовані на період мобілізації та на воєнний час).

Крім того, сформована 15.07.2026 року відповідачем повістка не містить конкретизованого переліку даних, які ОСОБА_1 мав уточнити, оскільки позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані в мобільному за стосунку «Резерв+».

З огляду на те, що відповідачем не надано суду копії справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, то суд позбавлений можливості констатувати правомірність дій відповідача.

Зокрема, згідно п.9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1,2,6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у Постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у Постанові від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а - процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заперечень та доказів правомірності свого рішення не надав, тому суд згідно ч.4 ст.159 КАС України кваліфікує неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення в адміністративній справі про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, при цьому обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

А тому суд відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриває за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так як рішення ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судових витрат з урахуванням Рішення Конституційного суду України № 10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026 року, а тому судових витрат не поніс, то судові витрати мають компенсуватися за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № 2398 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 28.08.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз

Оригінал: reyestr.court.gov.ua