Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №299/4277/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Трагнюк В.Р., присяжних: Кіш В.В., Костак І.І., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районні Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районні Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 .

Заявлену вимогу мотивує тим, що ОСОБА_1 (далі Заявниця) є рідною донькою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 був діючим військовослужбовцем ЗСУ, який був призваний на військову службу 04.10.2025 року та проходив військову службу на базі військової частини НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

У період з 02.12.2025 року по 12.01.2026 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Покровському районі Мирноградської міської територіальної громади.

Брату заявниці ОСОБА_2 (який є сином ОСОБА_3 ) надійшло сповіщення про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти 11 січня 2026 року під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій у обороні міста Мирноград Покровського району Донецької області.

Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовця не здійснювалося.

Відтак, за фактом зникнення безвісти за заявою заявниці порушено кримінальне провадження від 20.01.2026 року за ч. 1 ст. 115 КК за фактом зникнення безвісти батька.

Факт зникнення безвісти також було внесено до інформаційної системи.

У заяві також зазначено, що на запит адвоката отримано відповідь, що солдат ОСОБА_3 по списках загиблих, поранених та полонених не проходить, самостійно з поля бою не повертався, оскільки місце в якому зазначений особовий склад, на момент розслідування знаходиться в активній зоні бойових дій, подальшу перевірку наявності та евакуацію солдата ОСОБА_3 здійснити неможливо через щільний вогневий контроль противника.

Зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 відбулось під час виконання бойового завдання, вина військовослужбовця не вбачається, такий не повернувся з поля бою у службовий час під час виконання бойового завдання, заходи безпеки вищевказаним військовослужбовцем не були порушені.

На підтвердження зазначених обставини заявниця надала докази які підтверджують високий ступінь вірогідності про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , поблизу населеного пункту Мирноград, Покровського району, Донецької області під час виконання особовим складом військової частини обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій.

Разом з тим заявниця зазначає, що оголошення ОСОБА_3 померлим є необхідним для реалізації її права на оформлення спадкових прав, вирішення певних соціальних питань та грошового забезпечення родини.

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали заяву та просили таку задоволити з підстав наведених у заяві.

Заінтересовані особи подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, обставини заяви не заперечили.

Разом з тим заінтересованою особою - Міністерство оборони України у заяві від 07.10.2026 року зазначено про необхідність залучення до участі в розгляді справи як заінтересованих осіб батьків та дружину ОСОБА_3 , оскільки рішення у справі може вплинути їх на права, свободи, інтереси.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі заявниця) є рідною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданий виконавчим комітетом Королівської селищної ради Виноградівського району Закарпатської області від 22.01.2007 року за складеним актовим записом №11.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , видане Виноградівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 09.11.2018 року за складним актовим записом Ме129. Факт оголошення батька померлим ним не заперечується.

Дружини у ОСОБА_3 не було.

3 матір`ю заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вищевказаного рідного брата) ОСОБА_5 померлий не перебував у зареєстрованому шлюбі та крім того після народження заявниці припинив спільне проживання з ОСОБА_6 .

Інших дітей як народжених так і зачатих за життя у ОСОБА_7 окрім заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не було.

ОСОБА_8 (мати) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , видане виконавчим комітетом Фанчиківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 04.07.2014 року за складеним актовим записом №21.

ОСОБА_9 (батько) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , щo підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , видане виконавчим комітетом Фанчиківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 07.11.2018 року, за складеним актовим записом №56.

ОСОБА_10 (рідна сестра) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , видане Виноградівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.11.2024 року за складеним актовим записом №698.

ОСОБА_3 був діючим військовослужбовцем ЗСУ, який призваний на військову службу 04.10.2025 року та проходить військову службу на базі військової частини НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою, форми 5, військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2026 року за №3319.

Згідно з витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.12.2025 року за №336 новоприбулого ОСОБА_3 з військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_1 з 02 грудня 2025 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, а з 03 грудня 2025 року на котлове забезпечення, вважати таким, що справи та посади прийняв та приступи до виконання службових обов`язків.

У період з 02.12.2025 року по 12.01.2026 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровському районі, Мирноградської міської територіальної громади, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за №642/70/631 від 25.01.2026 року, видана військовою частиною НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 (син ОСОБА_3 ) надійшло сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_7 за №159 за змістом якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник 1 десантноштурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти НОМЕР_8 десантноштурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який був призваний на військову службу 04.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 зник безвісти 11 січня 2026 року під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій у обороні міста Мирноград, Покровського району Донецької області.

Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовця не здійснювалося.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження від 20.01.2026 року за ч. 1 ст. 115 КК України, номер кримінального провадження 12026071080000046, що підтверджується Витягом з ЄРДР.

Факт зникнення безвісти підтверджується і Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за №ВГ/В-20260123-99 від 23.01.2026 року, сформований Міністерством внутрішніх справ.

Факт зникнення безвісти також було внесено до інформаційної системи, що підтверджується Витягом з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими за №2026-35-4536 від 26.01.2026 року.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20260202-00144998 від 02.02.2026 року ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій 27 грудня 2025 року безтерміново.

Згідно відповіді за № 642/22456 від 07.08.2026 року (на запит адвоката Молдован Д.В. від 29.06.2026 року) із долученням наявних у військовій частині документів по факту зникнення безвісти ОСОБА_3 та обставин його імовірної смерті встановлено наступне.

Військовою частиною за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 видано наказ за №997 від 30.01.2026 року (з основної діяльності) «Про зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 » у якому описується обставини імовірної смерті ОСОБА_3 .

На виконання вимог Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затверджена Наказом МОУ № 280 від 15.09.2022 з метою для зменшення службового навантаження на посадових осіб, які призначаються для проведення службових розслідувань, службове розслідування військовою частиною не призначалось, а офіційний документ, який підтверджує факт та обставини зникнення військовослужбовця є вищевказаний наказ командира військової частини з основної діяльності за №997 від 30.01.2026 року.

Таким чином, на підставі рапорту командира стало відомо про факт зникнення безвісті 11.01.2026 під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 .

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 приблизно о 05:41 під час виконання бойового завдання, в ході ведення штурмових дій поблизу населеного пункту Мирноград Покровського району Донецької області, під час переміщення до тимчасової точки закріплення, військовослужбовець солдат ОСОБА_3 отримав поранення не сумісні з життям в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Під час проведення пошукових заходів засобами аеророзвідки знайдено тіло імовірно військовослужбовця штурмової групи солдата ОСОБА_3 . Провести пошукові та евакуаційні заходи наразі не можливо через щільний вогневий контроль противника, тому солдат ОСОБА_3 , вважається безвісті зниклим.

Відібрати письмові пояснення очевидців подій не є можливим через те, що вони перебувають в районі виконання завдань і продовжують виконувати бойове завдання.

Солдат ОСОБА_3 по списках загиблих, поранених та полонених не проходить, самостійно з поля бою не повертався. Оскільки місце в якому зазначений особовий склад, на момент розслідування знаходиться в активній зоні бойових дій, подальшу перевірку наявності та евакуацію солдата ОСОБА_3 здійснити неможливо, через щільний вогневий контроль противника.

Зазначений військовослужбовець знаходився під час виконання бойових завдань у засобах захисту (бронежилет, шолом).

Даний факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 відображено за датою 06.01.2026 в журналі бойових дій військової частини за номером №1/224т від 11.01.2026, підсумковому бойовому донесенні командира військової частини від 06.01.2026.

Зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 відбулось під час виконання бойового завдання. Вина військовослужбовця не вбачається, солдат ОСОБА_3 не повернувся з поля бою у службовий час, під час виконання бойового завдання. Заходи безпеки вищевказаним військовослужбовцем не були порушені.

Наказується визнати, що зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання та пов`язане з виконанням службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Згідно наказу військової частини (по стройовій частині) за №11 від 11.01.2026 року вважати безвісти зниклим ОСОБА_3 солдата за призовом військової частини з 11 січня 2026 року поблизу населеного пункту Мирноград.

Оголошення ОСОБА_3 померлим є необхідним для реалізації права заявниці на оформлення спадкових прав, вирішення певних соціальних питань та грошового забезпечення родини.

Як Заявницею, так і її братом (на адресу кого надійшло сповіщення про зникнення безвісти) на підставі встановлених обставин не заперечується про оголошення їхнього батька померлим.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України за № 34.7-11172 від 10.09.2026 року встановлено, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 під час взаємодії з міжнародними організаціями та органами, уповноваженими на розшук осіб зниклих безвісти за особливих обставин, відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його в полоні держави-агресора чи стан його здоров`я до Об`єднаного центру не надходили.

За результатами проведення Об`єднаним центром заходів передбачених абзацом 2 пункту 14 Порядку проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 296, відомості про потрапляння або утримання в полоні держави-агресора ОСОБА_3 не отримувались.

Згідно з відповіді ДНТ «Український національний центр розбудови миру» 08-06/49971 від 10.09.2026 року вбачається, що за наявною інформацією відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ (Національного інформаційного бюро), однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

Згідно з Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні державиагресора за № 08-06/49971 від 10.09.2026 року ДНТ "Український національний центр розбудови миру" відомості про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел – відсутні.

Заявницею доведено факт зникнення батька ОСОБА_3 безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, а тому наявні підстави стверджувати про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_6 близько населеного пункту Мирноград, Покровського району, Донецької області під час виконання службових обов`язків військової служби під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у складі військової частини .

На момент подання заяви відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_3 живий, перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин чи виїхав за межі України.

Тіло ОСОБА_3 не евакуйоване з району виконання бойового завдання. У ході пошуку Заявницею яких-небудь відомостей щодо батька жодних доказів його життєдіяльності, в тому числі перебування у полоні такій не вдалось встановити. Вірогідною датою смерті є ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено обставинами, які наведені у наказі командира військової частини за №997 від 30.01.2026 року (з основної діяльності) «Про зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 ».

Враховуючи надані нами докази, які дають вагомі підстави припускати про смерть ОСОБА_3 (отримання поранення не сумісні з життям в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої та знаходження тіла) останнього доцільно оголосити померлим до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою та які не містять жодних суперечностей щодо обставин імовірної загибелі батька заявниці, дають можливість зробити вірогідне припущення про ймовірність смерть під час виконання бойового завдання близько населеного пункту Мирноград Покровського району Донецької області.

3 моменту події до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців.

Факти збройної (військової) агресії РФ відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24 лютого 2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями частини третьої статті 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Отже, причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є збройна агресія російської федерації, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації.

Тому, обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України було запроваджено воєнний стан у зв`язку зі неспровокованою збройною агресією російської федерації до України. Розпочалася повномасштабна війна.

Отже, від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23) та від 29 травня 2024 року справі №127/28463/23 (провадження №61-4764св24).

Верховний Суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Заразом у постанові КЦС Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 Верховний Суд зазначив, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 вказала, що мета досліджуваного припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи.

З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини.

З іншого потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Частину 2 ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

У вищевказаній постанові також зазначено, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Так, як свідчать наведені вище обставини, зникнення солдата ОСОБА_3 відбулося не за невідомих чи випадкових обставин, а безпосередньо під час конкретної бойової події в районі ведення активних бойових дій, внаслідок застосування противником засобів ураження, що створювали реальну та безпосередню загрозу його життю.

Таким чином, сукупність наведених обставин, характер бойової події, безпосереднє застосування противником засобів ураження, отримання ОСОБА_3 поранень та відсутність після цього ознак життя, неможливість проведення його евакуації, відсутність будь-яких відомостей про перебування в полоні, тривала відсутність зв`язку та безрезультатність проведених пошукових заходів дає достатні підстави для висновку про ймовірну загибель ОСОБА_3 , а саме під час виконання ним бойового завдання.

Водночас ч. 2 ст. 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5 роз`яснює, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.

Також ч. 3 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Тому, зважаючи на встановлені обставини справи суд застосовує норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбаченого результату враховуючи специфіку випадків зникнення осіб під час активних бойових дій і акцентує увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги про оголошення особи померлою є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення військовослужбовця ОСОБА_3 померлим.

З огляду на те, що матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , то оголосити його померлим слід з ІНФОРМАЦІЯ_2 , населений пункт Мирноград, Покровського району, Донецької області.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 317, 273, 293, 315, 317, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районні Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,- задоволити повністю.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , уродженець села Тросник, Берегівського району (колишнього Виноградівського району) Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , солдата гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Встановити дату та місце смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , уродженця села Тросник, Берегівського району (колишнього Виноградівського району) Закарпатської області - ІНФОРМАЦІЯ_2 , населений пункт Мирноград, Покровського району, Донецької області.

Встановити, що загибель ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Мирноград Покровського району Донецької області за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Вважати причиною смерті ОСОБА_3 загибель під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану в районі ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий В. Р. Трагнюк

Присяжні В.В. Кіш

І.І.Костак