Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №133/1069/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/1069/26

20.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання – Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 27.03.2026 надійшла позовна заява від ТОВ ««ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» зазначає, що 12.05.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34-008-864-2-21-Г з ануїтетними платежами.

Позивач зазначає, що кредитний договір складається з публічної частини — Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» та індивідуальної частини — кредитного договору. Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погодилася з ними та зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти й комісійні винагороди відповідно до умов договору.

За умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі шляхом видачі готівки з каси банку. Відповідач зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі до 11.05.2026 року та своєчасно сплачувати щомісячні ануїтетні платежі й відповідні комісійні винагороди.

Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, допустила прострочення платежів. За даними виписок із рахунків, останній платіж на погашення заборгованості здійснено 10.11.2021 року.

Позивач посилається на пункт 3.3.5 кредитного договору, відповідно до якого кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі в разі затримки сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. У зв`язку з порушенням умов договору відповідачу було направлено письмову вимогу про усунення порушень шляхом дострокового повернення кредиту, однак зазначена вимога виконана не була.

Станом на 03.09.2024 року, за розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г від 12.05.2021 року становить 126 687,10 грн, з яких: заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена, — 46 727,10 грн; заборгованість зі сплати процентів, у тому числі прострочена, — 13 460,00 грн; заборгованість зі сплати комісії, у тому числі прострочена, — 66 500,00 грн.

Позивач зазначає, що розмір заборгованості підтверджується довідкою про заборгованість, розрахунком та виписками з рахунків відповідача, сформованими АТ «МЕГАБАНК». Дві виписки надано у зв`язку з переходом банку на облік операцій у програмному забезпеченні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після початку процедури ліквідації банку.

Щодо переходу права вимоги позивач зазначає, що 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача.

У подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов цього договору та реєстру боржників до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г від 12.05.2021 року.

Позивач вважає, що набув право вимоги до відповідача у встановленому законом порядку та є належним кредитором за вказаним зобов`язанням.

Позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, посилаючись на умови кредитного договору, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інші норми чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г від 12.05.2021 року в розмірі 126 687,10 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 46 727,10 грн, заборгованості зі сплати процентів у розмірі 13 460,00 грн та заборгованості зі сплати комісії у розмірі 66 500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн. Позивач також просить розглянути справу за його відсутності та зазначає, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у поданій позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

До суду 28.09.2026 надійшла заява представника позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про внесення даних коду ЄДРПОУ до додаткової інформації про учасників справи.

До суду 16.10.2026 надійшла заява представника позивача про розгляд справи без їх участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, відзиву чи інших заяв не подавав. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 08.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 12.05.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 34-008-864-2-21-Г з ануїтетними платежами.

Згідно з умовами Кредитного договору, який складається з публічної частини — Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» та індивідуальної частини — Кредитного договору, банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі шляхом видачі готівки з каси банку, а відповідач зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі до 11.05.2026 року, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та щомісячні ануїтетні платежі відповідно до умов договору.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погоджується з ними та зобов`язується належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконувала, кредитні кошти у встановлені договором строки не повертала, передбачені договором платежі не здійснювала. Згідно з наданими позивачем виписками з рахунків, останній платіж за кредитом відповідач здійснила 10.11.2021 року.

Відповідно до пункту 3.3.5 Кредитного договору, у разі прострочення сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту. Позивач зазначає, що відповідачу було направлено письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості, однак така вимога виконана не була.

Згідно з наданими позивачем довідкою та розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г станом на 03.09.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача становив 126 687,10 грн, з яких: заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена, — 46 727,10 грн; заборгованість за процентами, у тому числі простроченими, — 13 460,00 грн; заборгованість за комісіями, у тому числі простроченими, — 66 500,00 грн.

Розмір заборгованості позивач обґрунтовує довідкою про заборгованість, розрахунком заборгованості та виписками з рахунків відповідача. Як зазначає позивач, дві виписки сформовано у зв`язку з переходом банку на ведення обліку в програмному забезпеченні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після початку процедури ліквідації банку.

Судом також встановлено, що 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшли права вимоги за кредитними договорами, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г від 12.05.2021 року.

У подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідному реєстрі прав вимоги, у тому числі право вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором.

Таким чином, позивач обґрунтовує належність йому права вимоги до відповідача договорами про відступлення прав вимоги та відповідними реєстрами прав вимоги.

Відповідач заперечень щодо позовних вимог та доказів на їх спростування суду не подала.

Наведені обставини позивач підтверджує копією Кредитного договору № 34-008-864-2-21-Г від 12.05.2021 року, довідкою та розрахунком заборгованості, виписками з рахунків відповідача, Договором № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року, Договором № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року та відповідними реєстрами прав вимоги.

Таким чином, зміст спірних правовідносин полягає у виникненні між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин, виникненні у відповідача обов`язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити передбачені договором проценти й комісії, невиконанні нею зазначених зобов`язань, а також у подальшому переході права вимоги за цим зобов`язанням до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 1048, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Як установлено судом, 12 травня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 34-008-864-2-21-Г, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 50 000,00 грн зі строком повернення до 11 травня 2026 року включно та зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 10 % річних.

Відповідачка взяла на себе зобов`язання повертати кредит та сплачувати проценти й інші платежі відповідно до умов договору та графіка платежів. Однак, як зазначає позивач, відповідачка належним чином зобов`язання не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № GL1N426240, а 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір відступлення права вимоги № 1/12.

Отже, за умови підтвердження включення зобов`язання відповідачки до відповідних реєстрів переданих вимог позивач набув право вимоги за кредитним договором у тому обсязі, який належав первісному кредитору.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість станом на 03 вересня 2024 року в загальному розмірі 126 687,10 грн, яка складається з 46 727,10 грн заборгованості за основним боргом, 13 460,00 грн заборгованості за процентами та 66 500,00 грн заборгованості за комісіями.

Оцінивши подані докази, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним боргом та процентами, оскільки обов`язок відповідачки повернути отриманий кредит і сплатити проценти передбачений укладеним кредитним договором, а неналежне виконання цього обов`язку є підставою для стягнення непогашеної заборгованості в доведеному розмірі.

Разом із тим суд не погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 66 500,00 грн з таких підстав.

Пунктом 2.7 кредитного договору передбачено комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 1 % від суми кредиту, яка сплачується в день його надання. Крім того, пунктом 2.9 договору передбачено, що щомісячний платіж включає суму ануїтетного платежу та щомісячну комісійну винагороду. Наданий позивачем графік платежів містить відомості про щомісячну комісію в розмірі 1 900,00 грн.

Однак саме по собі зазначення комісії в кредитному договорі та графіку платежів не є безумовною підставою для її стягнення. Позивач повинен довести не лише погодження відповідного платежу, а й наявність законних підстав для його стягнення, зміст послуг, за які справляється комісія, та обґрунтованість її нарахування.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення договору, кредитодавець має право встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії за надання кредиту, обслуговування кредитної заборгованості та інші пов`язані з кредитом послуги лише з дотриманням вимог закону. При цьому забороняється встановлювати платежі за дії, які не є послугами у розумінні законодавства, або за дії, що здійснюються кредитодавцем у власних інтересах.

Водночас зі змісту наданого кредитного договору неможливо встановити, які саме послуги становлять предмет щомісячного розрахунково-касового обслуговування, за яке передбачено сплату комісії, у чому полягає їх зміст та яким чином вони надавалися відповідачці протягом періоду, за який заявлено заборгованість.

Пункт 2.7 договору визначає одноразову комісію в розмірі 1 % від суми кредиту, тобто 500,00 грн, яка сплачується в день надання кредиту. Ця умова сама по собі не підтверджує правомірності нарахування щомісячної комісії в розмірі 1 900,00 грн протягом усього строку кредитування.

Крім того, сам графік платежів лише відображає передбачені платежі, але не підтверджує фактичного надання позичальниці окремих послуг, за які справляється щомісячна комісія, та не є достатнім доказом правомірності стягнення всієї заявленої суми комісійної заборгованості.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами правові підстави для стягнення з відповідачки 66 500,00 грн заборгованості за комісіями. Відтак у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, оскільки факт укладення кредитного договору, обов`язок відповідачки повернути кредит і сплатити проценти, а також наявність заборгованості за основним боргом та процентами підтверджуються матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість за основним боргом у розмірі 46 727,10 грн та за процентами в розмірі 13 460,00 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення 66 500,00 грн заборгованості за комісіями відмовити.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки, становить 60 187,10 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вирішується з урахуванням заявленого розміру таких витрат, поданих доказів їх понесення та критеріїв співмірності, передбачених статтею 137 ЦПК України.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, а саме стягнуто заборгованість за основним боргом у розмірі 46 727,10 грн та за процентами у розмірі 13 460,00 грн, що загалом становить 60 187,10 грн із заявлених 126 687,10 грн, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 150,63 грн (2 422,40 грн ? 60 187,10 грн / 126 687,10 грн).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідачки 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року та акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12117832 від 14 серпня 2025 року, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги щодо одного боржника становить 11 200,00 грн, з яких 1 200,00 грн визначено за проведення юридичного та фінансового аналізу боржника та 10 000,00 грн — за складання, підписання та подання до суду позовної заяви.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні суми витрат, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та складність цієї справи, ціну позову, обсяг позовної заяви та доказів, кількість учасників справи, відсутність складних правових питань, а також те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

З наданого акта приймання-передачі послуг убачається, що правнича допомога фактично складалася з проведення юридичного та фінансового аналізу одного боржника, а також складання, підписання та подання позовної заяви. При цьому доказів виконання значного обсягу інших робіт, які б обумовлювали заявлений розмір витрат у сумі 11 200,00 грн, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, враховуючи принципи співмірності, розумності та справедливості, суд вважає заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг виконаної представником роботи, ціну позову та складність справи, суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, що відповідає фактичному обсягу наданих послуг та є співмірним зі складністю справи.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу також підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 376,15 грн (5 000,00 грн ? 60 187,10 грн / 126 687,10 грн), а в іншій частині вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 263–265, 274–279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 34-008-864-2-21-Г від 12 травня 2021 року в розмірі 60 187 (шістдесят тисяч сто вісімдесят сім) грн 10 коп., з яких:

- 46 727,10 грн - заборгованість за основним боргом;

- 13 460,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 1 150 (одна тисяча сто п`ятдесят) грн 63 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 376 (дві тисячі триста сімдесят шість) грн 15 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 66 500 (шістдесят шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп. - відмовити.

У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або апеляційної скарги, якщо відповідна заява чи апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 45236774, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА