Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №201/13739/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2730/26 Справа № 201/13739/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Халаджи О.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – Левикіна Владислава Євгеновича на постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 25 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Соборного районного суду м. Дніпра від 25 вересня 2026 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі шестисот шістдесяти п`яти гривень шістдесяти копійок.

На вказану постанову суду захисник ОСОБА_1 – Левикін В.Є., подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню,

Скарга мотивована тим, що в матеріалах справи №201/13739/26 взагалі відсутні будь-які докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1 , 13 липня 2026 року о 17:12 год. В даному випадку ОСОБА_2 взагалі не керувала транспортним засобом та взагалі не була зупинена патрульними поліцейськими, зокрема автомобіль було припарковано, а сама ОСОБА_2 йшла із аптеки пішки до автомобіля по вулиці Харківській, біля будинку №2. На шляху до транспортного засобу, вже біля автомобіля до ОСОБА_2 підійшли поліцейські та почали розпитувати про вживання наркотичних речовин, зазначивши, що до поліції надійшла «оперативна інформація» про вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 , також поліцейські запитали чи це її автомобіль припаркований біля узбіччя, на що остання повідомила, що автомобіль належить членам її сім`ї, а наркотичні речовини вона не вживає. Тобто, ОСОБА_2 взагалі не керувала транспортним засобом Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1 , а вказаний автомобіль взагалі не рухався.

Огляд особи на стан наркотичного сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.

Лабораторні дослідження з метою встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 взагалі не проводились, оскільки біологічні зразки не відбирались. Будь-які інші біологічні зразки, окрім сечі, у ОСОБА_1 не відбирались та не пропонували для надання. Будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти вказані біологічні зразки у ОСОБА_1 , з огляду на неможливість отримати сечу, матеріали справи не містять.

Крім того, вказує, що протокол від 15 серпня 2026 року не відповідає вимогами ч.2 ст. 254 КУпАП.

Будь-які направлення на проходження огляду на стан ОСОБА_3 не видавались, відомості про складання чи видачу водієві направлення на відеозаписі відсутні, так само як і відсутні відомості щодо наявності такого направлення у графі «до протоколу додаються» безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про відсутність такого направлення в момент складання протоколу.

ОСОБА_4 просив постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 25 вересня 2026 року– скасувати, провадження у справі – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Левикін В.Є., у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її у повному обсязі.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746144 вбачається, що ОСОБА_1 13 липня 2026 року о 17 годині 12 хвилин, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , рухалась в районі буд. № 2 по вул. Харківська в м. Дніпрі, перебуваючи при цьому в стані наркотичного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим, та не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши всебічно, повно і об`єктивно матеріали справи, місцевий суд дійшов хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відеозапис з боді-камер поліцейських долучено не було у зв`язку із тим, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб (а.с.6), а тому на думку апеляційного суду у даному випадку неможливо підтвердити той факт, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобам та була зупинена під час руху, фактично, місцевий суд при розгляді даної справи,вважав доведену обставину знаходження останньої за кермом пославшись тільки на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746144.

Матеріали справи не місять доказів проведення робітниками поліції попереднього огляду стану правопорушника.

Порядок огляду водія на стан наркотичного сп`яніння врегульований розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року.

Згідно п.п.3 розділу ІІІ цієї Інструкції метою огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Згідно п.п.6-7 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

До матеріалів справи було долучено висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 05.08.2026 року з якого вбачається, що дата огляду було 13.07.2026 року о 18:00 год., та вказано, що ОСОБА_5 наркотичного сп`яніння і при цьому у даному висновку не зазначено на підставі яких відібраних біологічних матеріалів таких висновок було складено.

Як було вказано в апеляційній скарзі та підтверджено ОСОБА_1 та її захисником у судовому засіданні, що сеча у неї не відбиралась у зв`язку із відсутністю фізичної потреби, а кров здати їй не пропонували, що є порушенням п.12-13 Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Як пояснила ОСОБА_1 , що прибувши до медичного закладу разом із поліцейськими, ОСОБА_1 була візуально оглянута лікарем, на вимогу якого продула у Драгер, витягнула руки вперед, торкнулась рукою носа та пройшлась по лінії, на що лікар повідомив, що ознак сп`яніння не виявлено.

Відповідно до положень п.21 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Тобто, будь-які біологічні зразки у ОСОБА_1 не відбирались, а лабораторні дослідження не проводились, огляд на стан наркотичного сп`яніння було проведено візуально лікарем.

Пункти 6 та 7 розділу ІІІ Інструкції чітко, зрозуміло та доступно вказують на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Таке повністю відповідає змісту ст. 266 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року, які чітко вказують на необхідність застосування або спеціальних технічних засобів, або лабораторних досліджень для встановлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія

Вважаю за необхідне зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається з матеріалів провадження, вказані матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винуваті дії ОСОБА_1 .

Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не можна визнати доказом вини останньої в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.130КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – Левикіна Владислава Євгеновича – задовольнити.

Постанову Соборного районного суду м. Дніпр від 25 вересня2026 року якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Халаджи