Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №214/9106/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2707/26 Справа № 214/9106/26 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2026 року встановлено, що 27.02.2026 року о 19:07 год. в м. Кривий Ріг, вул. Байди Вишнивецького, 38А, в порушення п.2.9.а. ПДР водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Фольксваген Джета д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КП КЗПНД ДОР у лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу 246 від 04.03.2026 року.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить суд скасувати постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2026 року по справі №214/9106/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення. Дослідити подані ним докази щодо перебування у смт Старичі 27.02.2026 року.

Звертає увагу суду, він заперечує факт керування автомобілем у зазначені як в оскарженій постанові , так і в протоколі про адміністративне правопорушення, час та місці, оскільки 27.02.2026 перебував у м. Старичі Львівської області на військовому навчанні офіцерських курсах у Національній академії сухопутних військ.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив його апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 27 серпня 2026 року. ОСОБА_1 не був присутнім при ухваленні постанови в судовому засіданні. В матеріалах справи відсутні докази направлення судових повісток та постанови на адресу АДРЕСА_1 за якою проживає ОСОБА_1 тому, враховуючи, що вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст.7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події провадження у справі про адміністративне правопорушення, а обмежився лише відтворенням змісту протоколу про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №734519 від 01.08.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши в оскарженій постанові обставини згідно протоколу про адміністративне правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять встановлених саме судом першої інстанції обставин вчинення чи не вчинення ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.

З огляду на зазначене, такі істотні порушення тягнуть за собою скасування судового рішення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 27.02.2026 року керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КП КЗПНД ДОР у лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу 246 від 04.03.2026 року.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що при зупинці транспортного засобу Volswagen jetta НОМЕР_1 у водія транспортного засобу не знайшлося при собі документів, а з його слів, телефон розрядився, тому показати застосунок Дія для встановлення особи неможливо (відеозапис починаючи з 19:10:33), Цей водій представився ОСОБА_1 , та зауважив, що машина не його, а знайомого, який зараз на війні (відеозапис починаючи з 19:12:59), особі, яка представилась ОСОБА_1 були оголошені ознаки наркотичного сп`яніння, такі як розширенні зіниці (відеозапис починаючи з 19:18:04) та пропозиція проїхати до медичної установи з метою перевірки стану наркотичного сп`яніння (відеозапис 19:19:24). В медичному закладі працівник запитує у особи, яка представилась ОСОБА_1 , чи є в нього паспорт для встановлення особи, на що вона отримала відповідь, що паспорту немає, а його особу встановили поліцейські через базу даних, і в направленні є документ (відеозапис починаючи з 19:42:55). Поліцейські запевняють медичного працівника, що є посвідчення водія з бази даних під направленням на огляд з метою виявлення стану сп`яніння (відеозапис починаючи з 19:43:06). Лікар записує дані під диктовку поліцейської (відеозапис починаючи з 19:44:03).

Таким чином, вказаний відеозапис свідчить про те, що під час проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції та працівником медичного закладу належним чином не було встановлено особу водія транспортного засобу.

Апеляційний суд, переглянувши відеозапис долучений до матеріалів справи, вбачає, що на ньому в якості водія транспортного засобу зафіксовано зовсім іншого чоловіка ніж ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги додано копіїї докуметів закордонного паспорту, посвідчення учасника бойових дій, копію паспорта громадянина України та актуальних фотографій своєї особи, які не співпадають з особою, яка зафіксована на відео з бодікамер поліцейських.

Як вище зазначено, розгляд справи у суді 1-ї інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 . Таким чином і суд 1-ї інстанції не перевірив дані особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги повідомив, що викликів до суду він не отримував, можливо з огляду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій ухвалі зазначено адресу, за якою він ніколи не проживав. Про існування оскарженої постанови узнав випадково через застосунок Дія. Чоловіка, який представився його даними та зафіксованого на відеозаписі, він не знає. З 2022 р. він проходить службу у лавах ЗСУ, є офіцером. До цього працював в службі таксі, можливо, що чоловік, який представився його ім`ям та зазначав, що працює на таксі, міг отримати його анкетні дані саме в службі таксі.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Отже, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді? встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова судді 1-ї інстанції – скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП – закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя