Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №355/2453/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2453/25

Провадження № 2/355/276/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретарів судових засідань: Старенької С. М., Білоног В. О., Котенко Л. О., Харченка С.М.,

прокурорів: Цимбал М. А., Діденко Ю. О. – в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в селищі Баришівка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (надалі також Баришівська селищна рада) звернувся в суд з позовом (в порядку ст. 56 ЦПК України) до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», про відшкодування шкоди.

Так, Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлені підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки виявлений факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, що наразі не відшкодована.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2025, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_1 прибув на територію кварталу № 34 виділу № 1 ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський» Баришівського лісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», що у с. Бакумівка Броварського району Київської області, з метою незаконної порубки дерев.

В цей час ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконну порубку дерева, яке росло на території ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський», який згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду України, діючи в порушення вимог ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісів, усвідомлюючи факт знаходження дерева на території природно-заповідного фонду, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи на території вищевказаного ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський», а саме в межах виділу № 1 кварталу № 34, с. Бакумівка Броварського району, Київської області, здійснив порубку двох дерев породи «Липа», одне дерево діаметром 30 сантиметрів, друге дерево діаметром 26 сантиметрів, шляхом спилювання та повного відокремлення стовбурів від кореня за допомогою бензопили.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-25/41038-ФХЕД від 03.07.2025 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки сироростучих дерев, а саме двох вище згаданих дерев породи «Липа», становить 106657 гривень 60 копійок.

Невідшкодування відповідачем шкоди, завданої лісовому господарству, є порушенням вимог цивільного законодавства України, що у свою чергу призводить до порушення інтересів держави, яке виявляється у недоотриманні коштів місцевою громадою та державою.

08.10.2025 за № 4331 вих-25 прокурором до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яким поінформовано про порушення, а також про надання селищною радою інформації про вжиті заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконної порубки дерев.

За інформацією Баришівської селищної ради від 08.10.2025 за № 3208/03-15/08.10.2025, наданою на вказане вище повідомлення прокурора, наразі шкоду, завдану відповідачем внаслідок незаконної порубки дерев, не відшкодовано, позовна заява до суду не подана.

Оскільки шкода, завдана навколишньому природному середовищу протиправними діями відповідача на загальну суму 106 657 грн 60 коп на даний час не відшкодована, прокурор, реалізуючи надані законом повноваження, звернувся до суду та просить стягнути з відповідача означену суму, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Прокурор позов підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивача, інформований про розгляд цивільної справи, участь в судовому розгляді не брав, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав, заяв та клопотань від відповідача не надходило. В судові засідання відповідач не з`явився.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином, подав лист про розгляд справи без його участі.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

20.11.2025 до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (в порядку ст. 56 ЦПК України) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (а.с. 2-7).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.01.2026. Судом встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Також позивачу встановлений п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення (а.с. 58-59).

З питань процесуального руху справи у підготовчому провадженні судом постановлялися ухвали, занесені до протоколів підготовчих засідань 14.01.2026, 16.02.2026, 23.03.2026, 27.04.2026, 27.05.2026.

16.02.2026 за вхідним №1685 представник Баришівської селищної ради надав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 119).

Представник позивача Баришівської селищної ради 26.03.2026 за вхідним №3473 надав заяву про розгляд справи без їх участі, вказавши на підтримання позовних вимог (а.с. 147).

27.04.2026 за вхідним №4798 від представника третьої особи Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с. 151).

01.05.2026 за вхідним №5075 представник Баришівської селищної ради надав заяву про розгляд справи без участі представника, в якій просив розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 170).

27.05.2026 за вхідним №6044 від представника третьої особи Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» надійшла заява, у якій представник просить розглядати справу без участі представника (а.с. 174).

У підготовчі засідання з`являвся прокурор, інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату та час підготовчих засідань, до суду не з`являлися, жодних заяв та/або клопотань від відповідача не надходило.

Чергове підготовче засідання призначено/відкладено на 03.08.2026.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Діденко Ю. О. подала клопотання про долучення доказів, яке в підготовчому засіданні 03.08.2026 задоволено судом.

У підготовчому засіданні 03.08.2026 прокурор просила закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

03.08.2026 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2026 (а.с. 210-211).

З питань процесуального руху справи на стадії розгляду справи по суті судом постановлялися ухвали, занесені до протоколів судових засідань 03.09.2026, 19.10.2026.

У судові засідання відповідач не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Про дати, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулись із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленими, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження, ухвали про закриття підготовчого провадження і призначення судового розгляду, судових повісток, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідачу, які повернулись із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленими 14.01.2026, 06.02.2026, 18.02.2026, 01.04.2026, 23.04.2026, 28.04.2026, та із позначками «отримано особисто», проставленими 03.04.2026 та 05.06.2026, що відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 підтверджується відповіддю апарату Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (а.с. 57).

З врахуванням вищезазначеного, суд, дійшов висновку про можливість судового розгляду цивільної справи за відсутності представника позивача, третьої особи та відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи. При ухваленні цього рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно з п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі з підстав вказаних у позові.

У судовому засіданні 19.10.2026 оголошено перерву до 27.10.2026 на стадії ухвалення та проголошення судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно із витягом з ЄРДР №12025111080000296 від 25.05.2026 надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, за змістом якого 24.06.2025 близько 12 год 30 хв, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бакумівка, на території Баришівського лісництва, квартал 34 виділ 1 ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський» здійснив незаконну порубку двох дерев породи «Липа». Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 3 ст. 246 КК України (а.с. 9).

Дані відносно вище вказаного кримінального правопорушення внесені до ЄРДР на підставі електронного рапорту з інформацією ЄО №3504 від 24.06.2025 (а.с. 10).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 24.06.2025 з фототаблицями до нього, ОСОБА_1 надав пояснення, згідно із якими належною йому бензопилою пиляв деревину на території Баришівського лісництва, а саме в районі с. Бакумівка. Факт порубки не заперечив (а.с. 11-18).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 27.06.2025 накладено арешт на: бензопилу червоного кольору «ЕКК АУ8-54РТ» з наліпкою на боковій частині кришки, з шиною на якій надпис «DNEPRO profi series»; 1 (одну) колоду дерева породи «Липа»; 9 (дев`ять) колод дерева породи «Липа» та два стовпчика дерева породи «Липа» (а.с. 23-24).

Під час огляду місця події 24.06.2025 було виявлено та вилучено: бензопилу червоного кольору «ЕКК АУ8-54РТ» з наліпкою на боковій частині кришки, з шиною на якій надпис «DNEPRO profi series»; 1 (одну) колоду дерева породи «Липа»; 9 (дев`ять) колод дерева породи «Липа» та два стовпчика дерева породи «Липа», які передані під зберігальну розписку без права на відчуження лісничому Баришівського лісництва ОСОБА_2 , що підтверджується зберігальною розпискою від 24.06.2025 та постановою про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання речових доказів від 25.06.2026 (а.с. 19-22).

26.06.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» філія «Столичний лісовий офіс» звернулося до Броварського РУП ГУНП у Київській області щодо факту самовільної рубки в держлісфонді Бориспільського надлісництва Баришівського лісництва, біля с. Бакумівка Броварського району на території об`єкта природо-заповідного фонду України, а саме заказник місцевого значення «Бакумівський» у кварталі 34 виділі 1 - 2 дерев породи липа (сироростучі). Загальна кількість самовільно зрубаних дерев становить 2 шт. ліквідною масою 0,5 м3, сума шкоди, заподіяна лісу, становить 106657,60 грн. За даним фактом просить вжити заходів оперативного реагування для встановлення винних осіб у вчиненні самовільної рубки з метою притягнення їх до відповідальності (а.с. 25).

До означеного листа Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» філія «Столичний лісовий офіс» надано такі докази:

- Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 24.06.2025, згідно із яким на території Баришівського лісництва, квартал 34 виділ 1 ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський» було виявлено незаконну рубку двох сироростучих дерев породи липа, діаметр пнів складає 26 см та 30 см, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України та ст.65 КУпАП (а.с. 25(зворот) – 26).

- Проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Бриспільський лісгосп» Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, який є головним нормативно-технічним документом і є обов`язковим для виконання всіма лісокористувачами (а.с. 26(зворот) – 27).

- Польова перелікова відомість пнів зрізаних дерев по філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Баришівського лісництва Бориспільського надлісництва, в якій зазначено вирубку дерев квартал 34 виділ 1, площа 33,4, вид рубки – незаконна рубка (а.с. 27(зворот).

- Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», затверджене 15.02.2010 директором ДП «Бориспільське лісове господарство» Паламарчук Б Ф., в якому зазначено загальні засади, мета створення і завдання заказника, режим та охорона заказника, науково-дослідна робота, охоронне зобов`язання. Зокрема, в означеному Положенні вказано про забезпечення додержання заповідного режиму на території Ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський» (а.с. 28-30).

Відповідно до відомості обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло до ступеня припинення росту, завданої філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Бориспільського надлісництва Баришівського лісництва, квартал 34 виділ 1 пл.33,4 га, збитків завдано на суму 106657, 60 грн (а.с. 31).

Відповідно до Положення про філію «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого 04.04.2025 наказом №764, статус і діяльність філії включають в себе мету та предмет діяльності, організаційну структуру, юридичний статус, посилення контролю за процесами в лісі, лісозаготівлі, діяльність у рамках екологічного законодавства, оцінку впливу на довкілля (а.с. 32-35).

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 09.09.2024 №1520 про створеня філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»: створено філію «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; визначено місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 30; визначено наступні види економічної діяльності філії «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»: 02.10 - лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 - лісозаготівлі; 02.40 - надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 01.70 - мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних з ними послуг (а.с. 36).

Статут Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ЄДРПОУ 45530596) визначає правовий статус, порядок діяльності та припинення підприємства (а.с. 37-41).

Як вбачається із висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.07.2025 №СЕ-19/111-25/41038-ФХЕД, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, вирубки двох сиро-ростучих дерев породи липа, які знаходились на території природно-заповідного фонду Ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», Баришівського лісництва квартал № 34 виділ № 1 в межах Баришівської територіальної громади, Броварського району, Київської області, відповідно до протоколу огляду місця події від 24.06.2025 (з урахуванням індексації) становить 106657,60 грн (а.с. 43-45).

08.10.2025 Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони центрального регіону на адресу Баришівської селищної ради Київської області направлено лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за №4331ВИХ-25 про наявні підстави для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу у сумі 106657 грн. 60 коп. (а.с. 48).

Згідно із листом Баришівської селищної ради до Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону від 09.10.2025 №38116-25 селищною радою не вживались заходи цивільно-правового характеру з метою стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, у зв`язку з чим селищна рада не подаватиме до суду позов (а.с. 50).

Також Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони центрального регіону повідомлено Баришівську селищну раду Броварського району Київської області про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави шкоди, завданою незаконною порубкою (а.с. 49).

Відповідно до листа Баришівської селищної ради до Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону від 06.11.2025 №3359/С3-16, селищна рада проти подання вище означеного позову не заперечує (а.с. 51).

За результатами розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025111080000296 від 25.06.2025 вироком Баришівського районного суду Київської області від 23.05.2026 у справі №355/1244/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, стягнено судові витрати. Питання стягнення заподіяної матеріальної шкоди судом не розглядалося. Вирок суду не оскаржувався та набрав законної сили 23.07.2026 (а.с. 199-204).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки Верховного Суду у релевантних правовідносинах. Зміст спірних правовідносин.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Повноваження прокурора щодо участі у розгляді судом цивільних справ визначаються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», а також нормами Цивільного процесуального Кодексу України.

Так, відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням викладеного, органи прокуратури України вправі здійснювати представництво у цивільних справах виключно у випадках та формах, встановлених законами, якими в даному випадку є Цивільний процесуальний Кодекс України та Закон України «Про прокуратуру».

За положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами й спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України.

Згідно зі статтями 1, 4 Лісового кодексу України ліси на території України становлять лісовий фонд України та перебувають під охороною держави.

Статтею 7 Лісового кодексу України встановлено, що ліси, які знаходяться на території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону (ст. 24 Лісового кодексу України).

За змістом статей 65, 67 Лісового кодексу України заготівля деревини належить до спеціального використання лісових ресурсів, яке відповідно до статті 69 цього Кодексу здійснюється за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком.

Згідно із ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Вказане положення також кореспондується із статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абзацу 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а частиною першою статті 69 цього Закону встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи й спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки й шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

При зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зміст спірних правовідносин полягає у відшкодуванні відповідачем шкоди, завданої протиправними діями відповідача, які мають ознаки кримінального правопорушення.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Згідно із ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що позов пред`явлено до відповідача ОСОБА_1 , який притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 246 КК України за незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, з вимогою про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням державі.

Аналіз положень чинного законодавства, зокрема ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» засвідчує, що в частині відшкодування шкоди, завданої довкіллю, орган місцевого самоврядування, в даному випадку Баришівська селищна рада, є органом, що представляє інтереси держави.

Так, з підпункту 1) п. б) ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності до ст.1 цього ж Закону, делеговані повноваження це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Кошти, що надходять від відшкодування шкоди, заподіяною порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягуються на рахунки місцевих рад, із наступним розподілом між бюджетами різних рівнів, у частинах, визначених чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд дозодить висновку, що у спірних правовідносинах з приводу заподіяння шкоди інтересам держави внаслідок незаконної порубки дерев, прокурором правильно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у формі делегованих повноважень, - Баришівську селищну раду Броварського району Київської області.

Оскільки уповноважений орган не вжив заходів для відшкодування шкоди, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, прокурор дійшов обґрунтованого висновку, що Баришівська селищна рада не належним чином здійснює захист порушених прав та інтересів держави. При цьому, суд також констатує, що уповноважений орган Баришівська селищна рада однозначно висловила небажання пред`являти позов про відшкодування шкоди, про що вказувала у листах від 09.10.2025 №38116-25 та від 06.11.2025 №3359/С3-16, які адресовані Дарницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони центрального регіону.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що у даному випадку, прокуратура виконує саме субсидіарну роль у захисті інтересів держави, замінюючи орган, який неналежно здійснює такий захист, користуючись його процесуальними правами, як це вбачається зі ст. 57 ЦПК України.

Прокурором дотримано встановленого законом порядку звернення з позовом до суду, оскільки попередньо до подачі позову прокурор повідомив про це відповідного суб`єкта владних повноважень, що підтверджується листом 08.10.2025 за №4331ВИХ-25, та наведено належне обґрунтування всіх обставин, передбачених законом, тому вказані обставини були враховані судом при відкритті провадження у справі.

Стосовно позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, то суд вважає їх обґрунтованими з таких підстав.

На підтвердження розміру майнової шкоди прокурором надано вирок Баришівського районного суду від 25.06.2026, з якого вбачається, що розмір завданої ОСОБА_1 шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, становить 106657,60 грн.

З висновку експерта від 05.07.2025 №СЕ-19/111-25/41038-ФХЕД, вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 106657,60 грн.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Відтак, докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18).

Порушення у сфері охорони лісу спричиняють шкоду інтересам держави внаслідок вилучення певних видів біоресурсів з їх природного середовища та необхідності фінансування державою заходів щодо їх відновлення. Крім того, не відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, не поповнює надходження до бюджету, чим завдається шкода економічним інтересам держави.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні незаконної порубки дерев та спричиненні шкоди навколишньому природному середовищу на суму 106657,60 грн. підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. стороною. Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем відшкодована шкода у добровільному порядку.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Неправомірна поведінка відповідача ОСОБА_1 , внаслідок якої завдано шкоду, доводена вироком Баришівського районного суду від 23 червня 2026 суду, який набрав законної сили.

Встановлено судом і наявність заподіяної шкоди Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс ДП «Ліси України» та наявність вини відповідача у вчиненому.

Судом встановлено також і причинний зв`язок між протиправною поведінкою винного та шкодою, що настала, що є обов`язковою умовою відповідальності ОСОБА_1 .

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 307/345/17.

Предметом спору у вказаній справі є шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу порушенням вимог лісового законодавства внаслідок незаконної порубки дерев.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Суд доходить до переконання, що прокурором доведено факт порушення ОСОБА_1 чинного законодавства, а саме: заподіяння шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, шляхом незаконної порубки дерев, що заподіяло істотну шкоду, а також розмір шкоди, що перебувають у прямому причинному зв`язку, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення суд також враховує, що зазначені вимоги про відшкодування шкоди не були предметом розгляду в межах кримінального провадження, а тому відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України така шкода може бути стягнута в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про зарахування стягнутих коштів, суд виходить із положень статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, якими передбачено розподіл надходжень від стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, між відповідними бюджетами.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Таким чином, збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягають відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди.

Судом встановлено сплату Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону судового збору за подачу позову в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1943 від 18.11.2025 (а.с. 1)

Відтак, згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 1, 4, 7, 16, 65, 67, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 2, 4, 10-13, 56, 57, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області шкоду, завдану незаконною порубкою дерев в розмірі 106657 (сто шість тисяч шістсот п`ятдесят сім) гривень 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп (рахунок UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 38347014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 27.10.2026.

Дані відносно позивача:

Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони

код ЄДРПОУ 38347014

вул. Поліська, 28, м. Київ, 02093

в інтересах:

Баришівська селищна рада Броварського району Київської області

код ЄДРПОУ 04360623

вул. Центральна, 27, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України»

код ЄДРПОУ 45530596

вул. Святошинська, 30, м. Київ, 03115.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА