Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №502/2077/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2077/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Перед смертю ОСОБА_3 заповітів на своє майно не складав. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , однак на теперішній час оригінал зазначеного правовстановлюючого документу відсутній і можливо надати тільки його копію.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину фактично прийняла тільки одна спадкоємець першої черги, а саме ОСОБА_1 , оскільки була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем на момент його смерті за однією адресою.

Також 24.04.2026 року вона звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса, внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 48/2026, що підтверджується Заявою від 24.04.2026 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.04.2026 року. Інший спадкоємець першої черги ОСОБА_2 спадщину не приймав, оскільки вже майже 20 років не проживає за місцем реєстрації, що підтверджується Випискою з погосподарської книги №44 від 24.04.2026 року. З заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався та спадщину не приймав.

Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має змоги через те, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно і їй рекомендовано звернутись до суду з позовом про захист своїх прав.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 – житловий будинок (загальною площею 40,8 кв. метра, житловою площею 22,7 кв. метра), літ. Б1- літня кухня, літ. В – сарай, літ. Г – убиральня, №1 – надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.12.1990 року с. Ліски сільська Рада Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис № 22.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 452400727 від 17.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 20.12.2025 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 510.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги за вих. № 36 від 16.04.2026 року, виданої Виконавчим комітетом Кілійської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – донька; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – сестра; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Окрім того, з виписки з погосподарської книги за вих. № 44 від 24.04.2026 року, виданої Виконавчим комітетом Кілійської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за реєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживав на території села з 2007 року.

24.04.2026 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області, відповідно до якої вона прийняла спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу за вих. № 405/02-14 від 24.07.2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок від 27.11.2024 року, складений ТОВ «Ренійське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: літ. А1 – житловий будинок (загальною площею 40,8 кв. метра, житловою площею 22,7 кв. метра), літ. Б1- літня кухня, літ. В – сарай, літ. Г – убиральня, №1 – надвірні споруди (копія додається).

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 – житловий будинок (загальною площею 40,8 кв. метра, житловою площею 22,7 кв. метра), літ. Б1- літня кухня, літ. В – сарай, літ. Г – убиральня, №1 – надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков