Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №522/8913/21 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8913/21

Провадження № 2/522/3449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої – судді Шенцевої О.П.,

за участю – секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши клопотання про закриття провадження по справі за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК менеджмент Інвест» (м. Одеса, пров. Успенський, 11), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни (Одеська область, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 18) про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продаж, визнання недійсним протоколу та акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2021 року Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі – прокурор, позивач) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АПК менеджмент Інвест», державних реєстраторів про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів та акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.

26 травня 2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

14 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради про забезпечення позову по справі залишено без задоволення.

19 липня 2022 року ухвалою суду за клопотанням позивача витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради копії реєстраційних справ щодо спірних об`єктів нерухомого майна.

02 жовтня 2023 року ухвалою суду за клопотанням відповідача ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» витребувано у Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради копію матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 15.02.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

29 квітня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради, скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2021 року; заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі задоволено частково.

Ухвалами суду від 17.09.2024 року за клопотанням позивача суд повернувся до стадії підготовчого засідання й прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову у даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Заявою від 17.09.2024 року (т.4 а.с.151-176) про зміну предмета спору прокурором, позовні вимоги були змінені й пред`явлені до відповідачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК менеджмент Інвест», Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни, Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича, Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни, Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.

Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що 26.12.2017 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., відповідачка ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_6 .

18 травня 2018 року рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. №41156525 загальну площу вказаної квартири змінено з 30,4 кв. м на 226,8 кв. м. на підставі довідки, серія та номер: б/н від 15.05.2018 видавник: ФОП « ОСОБА_6 ».

Зважаючи на збільшення розмірів вказаної квартири з 30,4 кв.м до 226,8 кв.м, реконструкція такої квартири відбулася без документів, які б надавали право на проведення будівельних робіт або прийняття до експлуатації об`єкта, що підтверджується даними відкритих джерел, зокрема, розміщеними у реєстрі дозвільних документів ДАБІ України на момент подання до суду цієї позовної заяви.

Крім того, Одеською міською радою рішення про передачу у власність або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , не приймалось, й це свідчить, що реконструкція цієї квартири відбулася, у тому числі, за рахунок самовільного захоплення земельної ділянки, власником якої є територіальна громада м. Одеси.

В подальшому, за результатом поділу об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 226,8 кв. м, за реєстраційним номером № 1442941551101, державним реєстратором проведено реєстрацію права власності двох нових об`єктів нерухомого майна, а саме:

- рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С., індексний номер 41329072 від 29.05.2018, зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на квартиру, загальною площею 118,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563615651101);

- рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер 41329339 від 29.05.2018, зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на квартиру, загальною площею 108,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563625351101).

Підставами для проведення реєстраційних дій щодо вказаних об`єктів нерухомого майна, що утворились шляхом поділу, державними реєстраторами зазначено: технічний паспорт, серія та номер: б/н від 22.05.2018, видавник: ФОП ОСОБА_6 ; та висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта, серія та номер: б/н від 22.05.2018, видавник: ФОП ОСОБА_6 .

20 серпня 2018 року відповідачка ОСОБА_5 здійснила відчуження квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 118,1 кв.м, та квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 108,7 кв.м, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у рівних частках кожній, шляхом укладання договорів купівлі-продажу, посвідчених 20.08.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрованих за номерами в реєстрі №2656 та № 2659 відповідно.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили відчуження квартири, загальною площею 118,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101) та відчуження квартири, загальною площею 108,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563625351101) на користь ОСОБА_4 , шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу, посвідчених 30.10.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., зареєстрованого за номерами в реєстрі № 558 та №559 відповідно.

Посилаючись на положення, зокрема, ст.ст. 328, 203, 215,216, 658 ЦК України позивач вважає, що ОСОБА_5 фактично не набувала у встановленому законом порядку права власності на квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 226,8 кв. м, та утворені в результаті її поділу квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 118,1 кв. м, та АДРЕСА_9 , загальною площею 108,7 кв., реєстрація права власності на ці об`єкти за нею, відповідачкою, є незаконною, а як наслідок, договори купівлі-продажу вказаних квартир, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. 20.08.2018 року, є недійсними, а з урахуванням наслідків недійсності зазначених правочинів, договори купівлі-продажу вказаних квартир, що укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В. 30.10.2019 року, також є недійсними.

В подальшому, 10.12.2019 року, квартира, загальною площею 118,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101) та квартира, загальною площею 108,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101) рішеннями державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни були об`єднані в один об`єкт нерухомого майна, проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на новий об`єкт нерухомого майна, а саме: двоповерховий житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, житловою площею 213,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 та відкрито новий розділ за реєстраційним номером 1983166251101.

Підставою виникнення права власності на житловий будинок, загальною площею 453,6 кв.м, по АДРЕСА_10 державним реєстратором Голубенко А.В. зазначено: витяг з ДРРП, серія та номер: 186834963, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; витяг з ДРРП, серія та номер: 186825968, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; договір купівлі-продажу, серія та номер: 558, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; договір купівлі-продажу, серія та номер: 559, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; висновок щодо технічної можливості об`єднання, серія та номер: 01-03/03, виданий 03.12.2019, видавник: ТОВ «ПРОМ - СТРОЙ ЛТД».

При цьому в процесі державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , на підставі складеного нового технічного паспорту, який суперечить даним попередніх технічних паспортів на квартири, що були об`єднані, та висновку щодо технічної можливості об`єднання, збільшено вдвічі (на 226,8 кв. м) площу нерухомого майна - квартир, які перебували у власності ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що технічний паспорт, який лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомого майна та не підтверджує законність збільшення площі нерухомого майна в результаті проведення відповідних будівельних робіт.

Крім того, в документах, що слугували проведенню державної реєстрації права власності на нерухоме майно в результаті об`єднання, відсутній документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна саме адреси: АДРЕСА_10 . Відтак – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 50134645 від 10.12.2019, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В. за відсутності передбачених чинним законодавством документів, є незаконним та підлягає скасуванню.

Окрім того, 13.12.2019 року ОСОБА_7 здійснив відчуження будинку, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , на користь ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» шляхом внесення вказаного майна до статутного капіталу ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» на підставі акту приймання-передачі майна від 13.12.2019 року та рішення загальних зборів учасників ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» № 2 від 13.12.2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М., й на підставі цих документів державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50349442 від 20.12.2019 року та до Державного реєстру прав внесений запис про право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_10 за ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» (запис № 34762016).

Позивач вважає, що з урахуванням незаконності первісної реєстрації прав власності на спірний об`єкт нерухомого майна, проведеної в порушення інтересів власника земельної ділянки, за рахунок якої його зведено, з урахуванням наслідків недійсності попередніх правочинів, акт приймання-передачі майна від 13.12.2019 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «АПК Менеджмент Інвест», є недійсним.

З огляду на вищевикладене, та посилаючись на положення ст.ст.116, 152, 153, 212 ЗК України, прокурор вважає, що самочинна забудова земельної ділянки комунальної власності з послідуючою незаконною реєстрацією права власності на об`єкт самочинного будівництва порушують майнові права територіальної громади міста в особі Одеської міської ради на відповідну земельну ділянку, оскільки такі дії в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України призводять до фактичного вибуття земельної ділянки з комунальної власності, а державна реєстрація будівлі, споруди на земельній ділянці комунальної власності фактично є реєстрацією обмеження права власника землі - територіальної громади міста в особі Одеської міської ради.

Позивачем з`ясовано, що у Єдиному реєстрі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявні відомості про повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 051201112422 від 12.11.2020 щодо реконструкції внутрішньодворового двоповерхового житлового будинку, літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, з улаштуванням додаткових поверхів, без зміни цільового призначення за адресою: АДРЕСА_10 та благоустроєм прилеглої території.

При цьому у вказаному повідомленні, зокрема, зазначено, що реконструкція спірного об`єкта проводиться за відсутності земельної ділянки, оскільки остання проводиться без зміни геометричних розмірів, їхніх фундаментів у плані. Однак позивач стверджує, що реконструкція житлового будинку, що розташований на самовільно зайнятій земельній ділянці територіальної громади міста Одеси, яка не передавалась замовнику для будівництва у власність чи користування, є фактично здійсненням нового будівництва багатоквартирного житлового будинку, що свідчить про внесення недостовірних даних у повідомлення щодо наміру забудови та документів на земельну ділянку, що у розумінні ст. 376 ЦК України відносить спірний об`єкт до самочинного будівництва.

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що право ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД051201112422 від 12.11.2020 року підлягає скасуванню, а належним та ефективним способом захисту інтересів територіальної громади міста в особі Одеської міської ради у виниклих спірних правовідносинах в силу положень ст. 376 ЦК України, є знесення новоствореного об`єкта самочинного будівництва по АДРЕСА_11 .

Позивач, посилаючись на вищевикладене, просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. індексний номер 41156525 від 18.05.2018.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С., індексний номер 41329072 від 29.05.2018.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер 41329339 від 29.05.2018.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 зареєстрований за № 2656, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 зареєстрований за № 2659, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019 зареєстрований за № 558, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 .

7. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019 зареєстрований за № 559, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 .

8. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер рішення 50135443 від 10.12.2019, яким внаслідок об`єднання об`єктів нерухомого майна погашено право власності ОСОБА_4 на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери: 1563615651101, 1563625351101) із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав.

9. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Голубенко А.В., індексний номер рішення 50134645 від 10.12.2019, яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на новий об`єкт нерухомого майна - двоповерховий житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, житловою площею 213,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , та відкрито новий розділ за реєстраційним номером 1983166251101.

10. Визнати недійсним акт приймання-передачі майна від 13.12.2019, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК Менеджмент Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М.

11. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер рішення 50349442 від 20.12.2019, на підставі якого право власності на житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , зареєстровано за ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» (реєстраційний номер об`єкта 1983166251101).

12. Скасувати право ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД051201112422 від 12.11.2020.

13. Зобов`язати ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_11 шляхом знесення самочинно зведеного на ній об`єкта будівництва.

14. Стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позову.

26 лютого 2026 року ухвалою суду клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.

09 квітня 2026 року ухвалою суду клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

19 травня 2026 року ухвалою суду клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

В судовому засіданні представники Одеської обласної прокуратури та Одеської міської ради позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, відповідями на відзиви відповідачів, та наданими усними й письмовими поясненнями в судовому засіданні.

Представник відповідача ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» позовні вимоги прокурора не визнав, надав суду відзив, в якому зазначив, зокрема, що позивачем не доведено порушення прав Одеської міської ради, так як будинок АДРЕСА_5 було введено в експлуатацію задовго до 2017 року - набуття права власності на квартиру відповідачкою ОСОБА_5 , а отже розташування багатоквартирного будинку за цією адресою було узгоджене з органами місцевого самоврядування задовго до виникнення спірних відносин. Використання спірної земельної ділянки під цим будинком відбувається за її цільовим призначенням, й доказів того, що площа спірної квартири була змінена з істотними порушеннями державних будівельних норм, державних стандартів та правил, позивачем не надано .

Представник відповідача вказує на те, що Одеська міська рада не є стороною договорів купівлі-продажу, які укладалися відповідачами щодо спірних об`єктів, а тому відсутні правові підстави для визнання цих правочинів недійсними. Прийняті державними реєстраторами рішення на підставі законних та дійсних правовстановлюючих документів не можуть бути визнані недійсними, оскільки відповідають усім критеріям чинності правочину.

При цьому представник відповідача стверджує, що ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» є добросовісним набувачем будинку АДРЕСА_10 й втручання публічного органу у його права володіння, користування та розпорядження є непропорційним, а припинення права власності, як способу захисту права, нормами чинного законодавства України не передбачено (т.3 а.с.104-110).

Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду відзив на заяву про зміну предмета позову, позовні вимоги прокурора не визнав, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі або закрити провадження у справі в зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зазначивши, зокрема, що правовідносини у справі щодо реалізації управлінням ДАБК виникли з публічно - владних управлінських функцій у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак - повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства (т. 4 а.с.217-242).

В судові засідання відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та державні реєстратори Тарасенко О.О., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою проживання (реєстрації) відповідачів, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань, заперечень чи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи і подані документи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідачу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кисельовою О.В. за номером в реєстрі №1152, належала квартира АДРЕСА_7 , яка складалася з однієї житлової кімнати, житловою площею 19,0 кв.м, загальною площею 30,4 кв.м. (т.1 а.с.24-25).

З матеріалів реєстраційної справи №144 29 415 51101, АДРЕСА_8 (т.2 а.с.164-205), яка була витребувана ухвалою суду, вбачається, що 18.05.2018 року за заявою ОСОБА_5 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.2 а.с.182) рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. №41156525 від 18.05.2018 загальна площа вказаної квартири змінена й зареєстрована розміром 226,8 кв. м.

Підставою для внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є довідка б/н від 22.05.2018, видавник: ФОП ОСОБА_6 , в якій зазначено, що під час проведення технічної інвентаризації від 15.05.2018 року встановлено, що загальна площа квартир з 30, 4 кв.м. збільшена до 226,8 кв.м. (тобто на 196,4 кв.м.,) а житлова площа квартири з 19,0 збільшена до 106,7 кв.м. (тобто га 87,7 кв.м.), збільшення відбулося за рахунок уточнення лінійних розмірів, які відповідно до п. 3.2 розділу З Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна не належить до самочинного будівництва (т.2 а.с.175)

Згідно з технічним паспортом від 15.05.2018, виданим на квартиру АДРЕСА_7 , вказана квартира, загальною площею 226,8 кв. м, розташована на першому поверсі (т.1 а.с.47-51).

Слід зазначити, що інших документів щодо збільшення розміру квартири АДРЕСА_7 , реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомості майна за наступними адресами: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1983166251101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101 та 1442941551101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101), які були витребувані судом, та матеріали цивільної справи не містять.

29 травня 2018 року об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_7 загальною площею 226,8 кв. м, за реєстраційним номером №1442941551101, державними реєстраторами проведено реєстрацію права власності шляхом поділу спірної квартири на два об`єкти нерухомого майна, а саме:

- рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С., індексний номер 41329072 від 29.05.2018, зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на квартиру, загальною площею 118,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563615651101);

- рішенням державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер 41329339 від 29.05.2018, зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на квартиру, загальною площею 108,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563625351101).

Підставами для проведення реєстраційних дій виникнення права власності на вказані об`єкти нерухомого майна, державними реєстраторами зазначено: технічний паспорт, серія та номер: б/н від 22.05.2018, видавник: ФОП ОСОБА_6 ; та висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта, серія та номер: б/н від 22.05.2018, видавник: ФОП ОСОБА_6 .

Після поділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1442941551101, рішенням державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер рішення 41329873 від 29.05.2018 року, закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1442941551101.

20 серпня 2018 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили у рівних частках кожній квартиру, загальною площею 118,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101). Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. за номером в реєстрі №2659 (т.1 а.с.26-27).

20 серпня 2018 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили у рівних частках кожній квартиру, загальною площею 108,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101). Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. за номером в реєстрі №2656 (т.1 а.с.28-29).

30 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4 купив квартиру, загальною площею 118,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101), уклавши договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В. за номером в реєстрі № 558 (т.1 а.с.62-65).

30 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4 купив квартиру, загальною площею 108,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11563625351101), уклавши договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В. за номером в реєстрі № 559 (т.1 а.с.58-61).

10 грудня 2019 року квартира, загальною площею 118,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101) та квартира, загальною площею 108,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101) рішеннями державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни були об`єднані в один об`єкт нерухомого майна, проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на новий об`єкт нерухомого майна, а саме: двоповерховий житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, житловою площею 213,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 та відкрито новий розділ за реєстраційним номером 1983166251101.

З матеріалів реєстраційної справи №198 31 662 51101, АДРЕСА_10 (т.2 а.с.206-238), вбачається, що підставою виникнення права власності на житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, по АДРЕСА_10 державним реєстратором Голубенко А.В. зазначено: витяг з ДРРП, серія та номер: 186834963, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; витяг з ДРРП, серія та номер: 186825968, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; договір купівлі- продажу, серія та номер: 558, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; договір купівлі-продажу, серія та номер: 559, виданий 30.10.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В.В.; висновок щодо технічної можливості об`єднання, серія та номер: 01-03/03, виданий 03.12.2019, видавник: ТОВ «ПРОМ - СТРОЙ ЛТД».

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_10 , виготовленого ТОВ «ПРОМ - СТРОЙ ЛТД станом на 03.12.2019 року, об`єкт нерухомого майна – житловий будинок має загальну площу 453,6 кв.м. (т.2 а.с.219-221), що свідчить про збільшення площі об`єкта нерухомості на 226,8 кв. м.

13 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_4 здійснив відчуження будинку, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , на користь ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» шляхом внесення вказаного майна до статутного капіталу цього товариства на підставі акту приймання-передачі майна від 13.12.2019 року та рішення загальних зборів учасників ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» № 2 від 13.12.2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50349442 від 20.12.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_10 , за власником - ТОВ «АПК Менеджмент Інвест».

Суд вважає за необхідне зазначити, що інших документів, зокрема документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси: АДРЕСА_10 ; документів щодо виділення земельної ділянки для проведення відповідних будівельних робіт; документів про введення в експлуатацію нерухомого майна, як житлового будинку, реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомості майна за наступними адресами: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1983166251101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101 та 1442941551101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101), які були витребувані судом, та матеріали цивільної справи не містять.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 07.05.2021 № 10-15-0.82-3178/2-21, згідно наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянкута на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 не зареєстровано державні акти та договори оренди на земельні ділянки, які розташовані за адресами: АДРЕСА_5 (з урахуванням дробів, літер).

Також, відсутня інформація щодо оформлення документів у теперішній час (висновків по проєктам землеустрою та технічним документаціям, довідок за формою 6-зем, довідок про наявність або відсутність серветутів та обмежень, витягів з Державного земельного кадастру тощо) за фізичними та юридичними особами на відповідні земельні ділянки.

Окрім цього, згідно листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 12.05.2021 № 01-19/1062, інформація щодо прийняття Одеською міською радою рішення про передачу у власність (користування), зміну цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , у Департаменті відсутня.

Отже, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, на якій відповідачами зведено спірне майно – будинок, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, будь-яким особам у власність чи/або користування для будівництва цього об`єкту нерухомості за вказаною адресою не надавалась.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом; аналогічні приписи закріплені у частинах першій і другій статті 4 ЦПК України, чинного на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2021 Одеська обласна прокуратура звернулася до Одеської міської ради з повідомленням у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» № 15/3/2-919вих-21, у якому виклала встановлені фактичні обставини виявлених порушень та запропонувала надати інформацію про заходи, вжиті міською радою для їх усунення.

Оскільки Одеською міською радою відповідних заходів не було вжито, 17.05.2021 Одеська обласна прокуратура направила міській раді повторне повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» № 15/2/2-1026вих-21, у якому повідомила про намір звернутися до Приморського районного суду м. Одеси з відповідним позовом.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Одеської міської ради.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тут та надалі у редакції, чинній на момент прийняття державними реєстраторами оскаржуваних рішень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інститут реєстрації права власності це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою. При цьому держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо ця особа набула майно у власність законно. За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення на якій правовій підставі особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 та у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 522/3999/23.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (уразі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127 (чинним на час проведення оспорюваних реєстрації змін) визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

У пункті 44 цього Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) подається: 1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності та у результаті проведення реконструкції змінився розмір часток у такому праві); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію правна підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Судом установлено, що 18.05.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію змін до запису про право власності, індексний номер 41156525, на підставі якого загальну площу квартири АДРЕСА_7 , змінено з 30,4 кв. м на 226,8 кв. м.

Підставою для проведення зазначеної реєстраційної дії стала довідка від 15.05.2018, видана ФОП « ОСОБА_6 », відповідно до якої збільшення загальної площі квартири відбулося внаслідок уточнення лінійних розмірів об`єкта нерухомого майна.

Разом із тим збільшення площі квартири на 196,4 кв. м, з огляду на істотну зміну її технічних характеристик, свідчить про необхідність перевірки фактичних обставин проведення відповідних робіт та їх правової кваліфікації. Саме по собі посилання на уточнення лінійних розмірів не є достатнім для висновку про відсутність реконструкції, якщо фактичні зміни об`єкта за своїм характером відповідають ознакам реконструкції, визначеним законодавством.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав здійснюється за умови відповідності заявлених прав законодавству та поданим документам. При цьому державний реєстратор зобов`язаний перевірити документи, необхідні для проведення відповідної реєстраційної дії, та встановити наявність передбачених законом підстав для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з матеріалами справи, документи, які б підтверджували надання права на проведення будівельних робіт з реконструкції зазначеного об`єкта та прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію відсутні.

У подальшому, 29.05.2018, державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С. прийнято рішення, індексний номер 41329072, про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_9 загальною площею 118,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563615651101. Того самого дня державним реєстратором Шушулковою М.Д. прийнято рішення, індексний номер 41329339, про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_9 загальною площею 108,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563625351101.

Зазначені об`єкти нерухомого майна утворено внаслідок поділу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальна площа якої перед поділом була зареєстрована в розмірі 226,8 кв. м. Підставами для проведення державної реєстрації новоутворених об`єктів зазначено технічний паспорт та висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта, видані 22.05.2018 ФОП « ОСОБА_6 ».

Відтак, реєстрація права власності на квартири АДРЕСА_9 та АДРЕСА_9 а була безпосередньо пов`язана з попередньою зміною характеристик первісного об`єкта нерухомого майна. За таких обставин, правова оцінка рішень державних реєстраторів індексний номер 41329072 та індексний номер 41329339 від 29.05.2018 має здійснюватися з урахуванням законності первинної реєстраційної дії, а також наявності всіх документів, необхідних для державної реєстрації прав на об`єкти, утворені в результаті поділу.

З наведеного вбачається, що реконструкцію зазначеної квартири здійснено за рахунок земельної ділянки комунальної власності, яка Одеською міською радою як власником не передавалася жодним особам для цієї мети.

Скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме є ефективним способом захисту лише тоді, коли реєстрація права власності на таке майно за третіми особами створює перешкоди власнику (державі чи громаді) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, а сама будівля є незаконною (наприклад, неіснуючою чи самочинною).

Сама по собі державна реєстрація права власності на об`єкт самочинного будівництва створює перешкоди для реалізації територіальною громадою права розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності. Визнання недійсним документа, на підставі якого проведено таку реєстрацію, та скасування відповідного реєстраційного рішення спрямовані на усунення цих перешкод і відновлення становища, яке існувало до порушення прав територіальної громади.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Слід зауважити, що хоча задоволення таких вимог не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, проте існування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, самочинно збудоване на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси порушує права останньої, як законного власника нерухомого майна.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про визнання незаконними та скасування:

- рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. індексний номер 41156525 від 18.05.2018 року,

- рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С., індексний номер 41329072 від 29.05.2018 року,

- рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер 41329339 від 29.05.2018 року;

- рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер рішення 50135443 від 10.12.2019, яким внаслідок об`єднання об`єктів нерухомого майна погашено право власності ОСОБА_4 на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери: 1563615651101, 1563625351101) із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав;

- рішення державного реєстратора Голубенко А.В., індексний номер рішення 50134645 від 10.12.2019, яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на новий об`єкт нерухомого майна - двоповерховий житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, житловою площею 213,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , та відкрито новий розділ за реєстраційним номером 1983166251101.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону (стаття 83 ЗК України).

За частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з підпункту 5 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, в тому числі облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин другої, четвертої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частина п`ята статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з частинами першою - третьою та восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (частина четверта статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об`єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов`язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та, відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Як вже зазначалося судом вище, доказів про надання у власність чи користування земельної ділянки для проведення відповідних будівельних робіт щодо квартири за адресою АДРЕСА_8 ; доказів про введення в експлуатацію нерухомого майна, як реконструюваних квартир, так і житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_10 , суду не надано й витребувані судом реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомості майна за наступними адресами: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1983166251101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563615651101 та 1442941551101); АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1563625351101), таких доказів не містять.

Відповідачами по справі землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки, містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, паспортів забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , суду не надано.

Щодо вимог про визнання недійсними правочинів як таких, що порушують права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку, на якій знаходиться самочинно збільшений об`єкт нерухомості, та як такі, що укладені із порушенням законодавства за відсутності документів, що підтверджують виникнення права власності на самочинно збудовані (прибудовані) об`єкт, суд виходить з того, що згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові (ст.317 ЦК України).

Враховуючи, що на час укладення оспорюваних позивачем договорів купівлі-продажу самочинно збільшених об`єктів нерухомості, відповідачі не були власниками/користувачами земельної ділянки, а отже, не мали права ці об`єкти відчужувати, укладені договори підлягають визнанню недійсними з підстав недодержання при їх укладенні вимог ст. 203 ЦК України.

Верховний Суд в постанові від 06.07.2022 у справі №372/3737/19 вказав, що згідно з частинами першою-четвертою статті 202 ЦК України правочин-це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки-факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Отже, двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України. Отже, в даному випадку належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України є оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України).

Водночас, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 не набули у встановленому законом порядку права власності на спірну квартиру, утворену внаслідок незаконної реконструкції, а отже, не мали правових підстав розпоряджатися нею.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про визнання недійсними правочинів, які укладалися відповідачами стосовно спірного нерухомого майна,

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 року, зареєстрований за № 2656, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 року, зареєстрований за № 2659, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019року, зареєстрований за № 558, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 .

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019 року, зареєстрований за № 559, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 .

- акт приймання-передачі майна від 13.12.2019 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК Менеджмент Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М.

Вказані правочини є такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 317, 319 ЦК України, а отже підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Так, відповідно до пункту 7 вказаної статті уразі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд зауважує, що прокурор в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду із цим позовом не, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, а з підстав передбачених ч. 4 ст. 376 ЦК України, у зв`язку із порушенням прав територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, незаконним розташуванням на такій земельній ділянці вказаних вище квартир, а в подальшому - будинку відповідачем ТОВ «АПК Менеджмент Інвест».

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №822/2149/18 сформував висновок про те, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

За таких обставин, встановивши, що збільшення площі квартири АДРЕСА_7 , з 37,1 кв.м. до будинку, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , відбулось, зокрема, за рахунок самочинного будівництва на землі територіальної громади м. Одеси та перешкоджає реалізації громадою м. Одеси своїх повноважень, як власника відповідної земельної ділянки, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про визнання незаконними рішення державних реєстраторів, визнати, недійсними договори купівлі-продажу та акту приймання-передачі спірного майна.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 13грудня 2023 року у справі №522/17307/19 (провадження № 61-972св23), від 28 грудня 2023 року у справі №523/1749/21 (провадження №61-7898св23).

Згідно зі статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 та постановах Верховного Суду від 20.02.2024 та від 26.06.2024 у справі № 910/15124/19, від 12.03.2024 у справі № 904/3504/22 від 31.07.2024 у справі № 212/43/20, від 30.06.2026 у справі № 904/4510/24.

Крім того, судом встановлено, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявна інформація про повідомлення про початок будівельних робіт №ОД 051201112422 від 12.11.2020 щодо реконструкції внутрішньодворового двоповерхового житлового будинку, літ. «А» за адресою: АДРЕСА_10 та благоустроєм прилеглої території (т.1 а.с.82-86).

З даних цього повідомлення вбачається, що реконструкція спірного об`єкта проводиться за відсутності прав власності/користування на земельну ділянку з посиланням на те, що реконструкція проводиться без зміни геометричних розмірів, їхніх фундаментів у плані з улаштуванням додаткових поверхів, без зміни цільового призначення.

Водночас, ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Спір у цій справі в частині позовних прокурора про скасування права Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Менеджмент Інвест» на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД051201112422 від 12.11.2020 року, зобов`язання товариства звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_11 шляхом знесення самочинно зведеного на ній об`єкта будівництва, а також скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер 50349442 від 20.12.2019 року, на підставі якого за ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 453,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_10 , є спором про порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи щодо нерухомого майна.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

За таких обставин, суд, розглянувши подані сторонами документи всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду, прокуратура сплатила судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 34 050,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 899 від 20.05.2021, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 135,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 899 від 20.05.2021. Загальна сума сплаченого судового збору становить 35 185,00 грн.

З огляду на викладене, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають розподілу між відповідачами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з них та стягненню на користь Одеської обласної прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 376 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК менеджмент Інвест» (м. Одеса, пров. Успенський, 11), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни (Одеська область, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 18) про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко О.О. індексний номер 41156525 від 18.05.2018 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С., індексний номер 41329072 від 29.05.2018 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М.Д., індексний номер 41329339 від 29.05.2018 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., зареєстрований за №2656, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., зареєстрований за № 2659, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_7 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., зареєстрований за № 558, який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_7 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.10.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В., зареєстрований за № 559, який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_7 .

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер рішення 50135443 від 10.12.2019 року, яким внаслідок об`єднання об`єктів нерухомого майна погашено право власності ОСОБА_4 на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери: 1563615651101, 1563625351101) із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Голубенко А.В., індексний номер рішення 50134645 від 10.12.2019 року, яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на новий об`єкт нерухомого майна - двоповерховий житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, житловою площею 213,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , та відкрито новий розділ за реєстраційним номером 1983166251101.

Визнати недійсним акт приймання-передачі майна від 13.12.2019 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Менеджмент Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 513,33 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 026,67 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 026,67 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 188,33 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Менеджмент Інвест» (код ЄДРПОУ 42841740, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, пров. Успенський, 11) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 135,00 гривень.

Стягнути з Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 гривень.

Стягнути з Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 гривень.

Стягнути з Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 гривень.

Стягнути з Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни (Одеська область, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 18) на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540,00 гривень.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про скасування права ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» (код ЄДРПОУ 42841740, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, пров. Успенський, 11) на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД051201112422 від 12.11.2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Менеджмент Інвест» (код ЄДРПОУ 42841740, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, пров. Успенський, 11) звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_11 шляхом знесення самочинно зведеного на ній об`єкта будівництва, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А.В., індексний номер рішення 50349442 від 20.12.2019, на підставі якого право власності на житловий будинок, загальною площею 453,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Менеджмент Інвест» (реєстраційний номер об`єкта 1983166251101), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2026 року, у зв`язку з перебуванням судді в період з 06 жовтня 2026 року по 16 жовтня 2026 року в щорічній основній відпустці, а з 20 жовтня 2026 року по 23 жовтня 2026 року на лікарняному.

Суддя: