Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №493/1243/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1879/26

Номер справи місцевого суду: 493/1243/26

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балтського районного суду Одеської області від 03.09.2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Оскарженою постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір 665,60 грн.

Згідно з оскарженою постановою, 03.05.2026 року о 08 год. в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Плотницька (Сверлова), 21 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «CHERY AMULET» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, просить її скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що місцевий суд безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не врахував відсутність доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки він не вживав спиртні напої, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, дії працівників поліції були незаконними з моменту зупинки транспортного засобу, що тягне за собою незаконність подальших процесуальних рішень останніх, та не тягне за собою юридичних наслідків для нього.

Апеляційний розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду судом створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права особи, яка притягається до адміністративної відповідності на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова місцевого суду є обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд визнає безпідставними, з огляду на таке.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено на місці події, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу.

Із відеозаписів чітко вбачається послідовність подій, які відбувались 03.05.2026 року, а саме:

-зупинка транспортного засобу «CHERY AMULET» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та його спілкування з працівниками поліції щодо наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- з урахуванням наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, з яким погодився останній, пояснюючи, що дійсно напередодні вживав алкогольні напої, поліцейські запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що водій відмовився;

-Враховуючи відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, працівники поліції попередили останнього про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, на що водій погодився.

За наведених обставин, дослідженні судом докази спростовують доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що об`єктивних даних зафіксованих на відео достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, та не вбачає підстав для визнання відеозапису неналежним та недопустимим доказом, оскільки з огляду на приписи ст.251 КУпАП, цей доказ є належним та допустимим.

Будь-яких інших фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння сама по собі містить склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність. При цьому, незгода водія з діями працівників поліції щодо вказаних обставин не має жодного значення, оскільки такі дії є особистим волевиявленням особи, що не бажає пройти медичний огляд, тобто розцінюється як спосіб захисту апеляційним судом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відповів відмовою, слід констатувати, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта стосовно того, що він не вживав спиртні напої ні в день зупинки, ні на передодні, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №655895 від 03.05.2026 року, а також відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу, вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинка, спілкування з працівниками поліції та його подальша відмова від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, доводи апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, які відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП.

Слід зазначити, що в рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни постанови суду, апелянтом не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Балтського районного суду Одеської області від 03.09.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський