Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №585/3524/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3524/26

Номер провадження 2/585/2174/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 538/3524/26, провадження № 2/585/2174/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 26.06.2023 року Відповідач уклав Кредитний договір № 237834 від 26.06.2023 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 19.04.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №568/ФК-24. Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 237834 від 26.06.2023 року. 14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із ЄДР. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10350 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 7350 грн.

Добровільно відповідач борг не сплачує, тому представник позивача просить стягнути її в судовому порядку. Також сторона позивача просить про стягнення судових витрат: сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

18.08.2026 судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.57).

Позивачу, представнику позивача ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету 20.08.2026 (а.с.59).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом по місцю реєстрації (а.с.58).

При цьому до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.62, 63).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді.

Відзив до суду не надходив.

У відповідності ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.06.2023 між відповідачем та ТОВ «Займер» укладено Кредитний договір № 237834 від 26.06.2023 року , відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 10 днів, тобто до 05-07-2023. Строк дії договору 10 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта (а.с.10-14).

Згідно Графіку розрахунків та загальної вартості кредиту позичальник мав сплатити Товариству до 5.07.2023 4500 грн., з яких 3000 грн. тіло кредиту, 1500 грн. (а.с.14 зворот-15).

Товариство виконало умови Договору та надало відповідачу кредит у визначеному договором розмірі (а.с.16).

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника картки: - прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 - серія та номер паспорта НОМЕР_5 адреса місця проживання Адр. факт.: АДРЕСА_1 , контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_6 (а.с.66).

З долученоїдо листа Виписки за договором вбачається, що на указану картку 26.03.2023 надійшов переказ - 3000 грн. (а.с.67).

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із ЄДР (а.с.50).

За розрахунком заборгованості за кредитним Договором №237834 від 26.06.2023 року розмір боргу становить 10350 грн., з яких 3000 грн. тіло кредиту, 7250 грн. відсотки за користування ним, станом на 05.07.2023 розмір заборгованості становив 4500 грн., з яких 3000 грн. тіло кредиту, 1500 грн. відсотки за користування ним. Відповідач платежів не вносив (а.с.17-19).

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача, що вбачається з долучених до матеріалів справи доказів (а.с.20-28).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закон №675-VIII).

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом №675-VIII, який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону №675-VIII зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч.ч.3, 6 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У своїй постанові від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

В абзаці 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для частково задоволення позову.

26.06.2023 між Відповідачем та ТОВ «Займер» в електронному порядку укладено Кредитний договір № 237834 від 26.06.2023 року , відповідно до умов якого Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. строком на 10 днів, на умовах, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 10-15, 16,67).

Відповідач умови указаного правочину не виконав та має заборгованість.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача та заявляє позовні вимоги про стягнення з нього боргу у розмірі 10350 грн., з якої 3000 грн. тіло кредиту та 7350 грн. відсотків за користування ним.

Проте, вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права.

Так, як указано вище, договір, укладений між первісним кредитором та відповідачем строковий, а саме, кредит надавався відповідачу на строк 10 днів, тобто до 05.07.2023.

Розрахунок первісного кредитора не містить інформації щодо вчинення дій позичальником для продовження строку дії договору, а саме здійснення ним платежів за пролонгацію.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин, не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутності активних дій відповідача, направлених на зміну кінцевої дати повернення кредиту, є неправомірною поведінкою боржника, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу встановленого договором періоду кредитування проценти за користування кредитними коштами у розмірі, встановленому договором.

З урахуванням наведеного, є безпідставним нарахування відсотків за користування позикою поза межами строку кредитування.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, який набув права грошової вимоги до нього за Договором про надання фінансового кредиту №237834 від 26.06.2023 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4500 грн., з якої 3000 грн. тіло кредиту, та 1500 грн. відсотки за користування ним, нараховані в межах строку дії правочину.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то по даній справі сторона позивача заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6000 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю) та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «Діджи фінанс» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 6000 грн. до 2000 грн.

Дослідивши подані стороною позивача документи на підтвердження судових витрат суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1157,57 грн. (4500 (сума, що стягується) : 10350 (сума, заявлена до стягнення) х 2662,40 (сума сплаченого судового збору)) та витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 869,57 грн. (4500 (сума, що стягується) : 10350(сума, заявлена до стягнення) х 2000 (сума витрат на адвоката)) .

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №237834 від 26.06.2023 у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн., яка складається з 3000 грн. тіла кредиту та 1500 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) сплачений судовий збір у розмірі 1157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн. 57 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 57 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова