Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №541/2985/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №541/2985/26

Суддя: Дністрян О. М.

Справа № 541/2985/26

Номер провадження 2/541/2111/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

за участю секретаря судового засідання Докуніної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 21 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 9262028 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. 13.05.2026 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №13052026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 13.05.2026 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025 року в сумі 23751,68 грн. Відповідачка належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» в сумі 23751,68 грн, з яких: 5225,60 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9406,08 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 9120,00 грн- заборгованість за штрафними санкціями. Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються. У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 631,68 грн та судові витрати: зі сплати судового у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в поданій позовній заяві надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги визнала, просила зменшити витрати на правничу допомогу, вважала їх завищеними.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, що 21 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9262028 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора C4691.

Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 6000,00 гривень. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно до п.1.5.1.-1.5.2 Договору, стандартна процентна ставка 1% в день; знижена процентна ставка 0,01% в день.

Згідно до п. 2.1. Договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Як вбачається зі змісту листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. №646 від 14.05.2026, між підприємствами укладено договір на переказ коштів № ФК-20/11/2019 від 28.11.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: на суму 6000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 809359434.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 23.09.2026 №20.1.0.0.0/7-260917/119905-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , у період з 21 липня 2025 року по 26 липня 2025 року на вказану карту було зараховано переказ в розмірі 6000,00 грн 21.07.2025 (а.с.177,178).

Таким чином Позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів Відповідачці.

13.05.2026 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №13052026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 13.05.2025 до Договору факторингу №13052026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025 року в сумі 23751,68 грн.

Згідно рахунку заборгованості за Кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025 року відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23751,68 грн, з яких: 5225,60 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9406,08 грн - заборгованість по відсоткам, 9120,00 грн- заборгованість за штрафними санкціями.

Разом із цим, позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, тому загальна сума заявлених вимог до відповідача становить 14 631,68 грн, що складається з 5225,60 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9406,08 грн - заборгованість по відсоткам.

Аналіз вказаних письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» у встановленому порядку набуло прав та обов`язків кредитодавця за кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025року, укладеним відповідачкою з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасила борг за вказаним договором.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов`язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачкою за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 14631,68 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тимошенко Та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, відповідно до умов Додаткової угоди № 25771573844 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання на надання юридичної допомоги по справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025 року.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг за договором № 20/01/26-01 від 20.01.2026 АБ «Тимошенко та Партнери» надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на загальну суму 7 000,00 грн.

Відповідачка заперечуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу вказала, що їх розмір є неспівмірним з складністю справи, а тому просила зменшити розмір витрат, що підлягають стягненню.

Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу завищеними та непропорційними відносно позовних вимог, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, якає малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 3000 гривень. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

За вказаних обставин, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 9262028 від 21 липня 2025 року в розмірі 14631 ( чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн 68 коп., що складається з: 5225,60 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9406,08 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати: зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього стягнути 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Юрія Поправки, буд.6, каб.13, м. Київ, 02094.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. М. Дністрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua