Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №526/1726/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №526/1726/25

Суддя: Панченко О. О.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1726/25 Номер провадження 22-ц/814/2482/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

розглянув в порядку письмового провадження у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року ухвалене у складі головуючого судді Максименко Л.В., повний текст рішення складено – дати не вказано

у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником після смерті якої є ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У червні 2025 року позивач звернулася до Гадяцького районного суду Полтавської області з вказаним позовом, у якому просила стягнути з ТОВ «Агро-Край» на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою 5320483000:00:001:0658 за 2023 рік у загальному розмірі 7387,29 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначала, що є власником земельної ділянки площею 1,7728 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320483000:00:001:0658, яка знаходиться на на території Великобудищанської (до об`єднання Книшівської) сільської ради Миргородського (до об`єднання Гадяцького) району Полтавської області. Вищезазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить позивачці на підставі державного акту на право приватної власності на землю.

Вказувала, що 16 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край» з врахуванням додаткових угод до договору оренди було укладено договір оренди земельної ділянки.

Зазначає, що орендарем за 2023 рік не виплачена орендна плата орендодавцю відповідно до умов договору оренди землі.

Просила суд стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2023 рік у загальному розмірі 7387,29 грн, з них 5777,33 грн. - основного боргу, 268,29 грн. - 3% річних, 1015,25 грн. – інфляційні втрати та 326,42 грн. – пеня.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5320483000:00:001:0658) за 2023 рр. у загальному розмірі 7387,29 грн, з яких 5777,33 грн - орендна плата, 268,29 грн - 3% річних, 1015,25 грн - інфляційні втрати, 326,42грн - пеня.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь держави судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ТОВ «Агро-Край» оскаржило його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просило змінити рішення суду по суті спору в частині розміру правничих витрат, зменшивши його із 5 000, 00 грн. до 3000,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду обгрунтовано тим, що розмір адвокатських витрат в сумі 5000,00 грн. є неспівмірним наданому об`єму адвокатських послуг у справі, яка є малозначною.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Рішення суду в частині стягнення орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору не оскаржується, а тому відповідно до положень ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не переглядається.

Щодо правомірності рішення суду першої інстанції в частині розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Рой І.В. на підставі договору про надання адвокатських послуг №б/н від 27 травня 2025 року, із урахуванням додаткової угоди №1, сторони погодили наступне: клієнт доручає адвокату здійснити представництво інтересів клієнта в Гадяцькому районному суді щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Агро-Край», у тому числі зі сплати орендної плати за землю за договором оренди землі (кадастровий номер 5320483000:00:001:0658); клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн.

03.06.2025 року між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В. складено Акт виконаних робіт №1 до Договору про надання правової допомоги №б/н від 27.05.2025, яким визначено перелік наданих юридичних послуг: 1) консультація (27.05.2025) 1000,00 грн; 2) складання та направлення адвокатського запиту 1500,00 грн.; 3) складання та подання позовної заяви 6000,00 грн.; 4) складання та подання клопотання про витребування доказів 1500,00 грн. Всього до сплати 5000,00 грн.

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив із того, що розмір правничих витрат позивача у сумі 10000 грн є надмірним, а отже підлягає зменшенню до 5 000,00 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, ціни позову, необхідних процесуальних дій сторони та врахування того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, у зв`язку з цим такі витрати підлягають зменшенню до означеної суми.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу, тому в іншій частині рішення суду в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду в оскаржуваній частині не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Рой І.В. надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, договір про надання адвокатських послуг від 27.05.2025, акт виконаних робіт № 1 від 27.05.2025 на загальну суму 10000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агро-Край» направило до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3000 грн.

Вказано, що обсяг наданих адвокатом послуг є завищеним, оскільки справа є малозначною та такою, що не потребує великої правової кваліфікації.

Задовольняючи вимогу позивача про стягнення з ТОВ «Агро-Край» понесених витрат на правничу допомогу, у розмірі 5000 грн. зазначив, що вказане відповідатиме принципу пропорційності.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, не погоджується з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відносяться витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи, що ціна позову у даній справі становить 5777,33 грн., беручи до уваги принцип співмірності та розумності, критерій реальності адвокатських витрат, а також характер складності справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, сформовану сталу судову практику щодо вирішення заявлених позовних вимог орендодавців до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати, заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, дійшла висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги щодо завищеного розміру витрат на правничу допомогу та наявність підстав для їх зменшення з 5000 грн. до 3000 грн.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ч. 4 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1, 4, ч. 4 ст. 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу змінити, зменшивши їх розмір з 5000 грн. до 3000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua