Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про виплату заробітної плати
Дата: 20 травня 2025 р.
Справа: №757/61307/24-ц
Суддя: Гуртова Т. І.
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/61307/24-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гуртової Т. І.,
секретаря судового засідання - Бачинської Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості із заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій учасників справи
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі також - відповідач, ТОВ «Дієса») про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 21.07.2016 до 12.09.2023 перебував у трудових відносинах із відповідачем на посаді керуючого магазином. На підставі наказу відповідача від 11.09.2023 № Z00/11/09/017 звільнений з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України з виплатою компенсації за 25 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.
Позивач вказав, що розрахунковий листок або довідка про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати, ні в день звільнення, ні згодом на його вимогу відповідачем не надавалися; суми, що належать до виплати при звільненні, не виплачені. Станом на день звернення до суду відповідач жодної відповіді на численні усні звернення та письмовий запит не надав, заборгованість у добровільному порядку не погасив.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2023 по 12.09.2023 у розмірі 72 760,48 грн та компенсацію за невикористану відпустку за 25 днів у розмірі 34 981,00 грн, а всього - 107 741,48 грн.
ІІ. Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі (вх. № 63555 від 12.05.2025), в яких зазначив, що борг відповідача перед позивачем по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористану відпустку, підтверджується розрахунковими листками та становить 50 947,57 грн. У зазначеній сумі факт заборгованості відповідач не оспорював. Підставою несвоєчасного розрахунку представник відповідача назвав перебування ТОВ «Дієса» під впливом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується сертифікатом Київської торгово-промислової палати № 3000-24-0827 від 23.04.2024, а також постановами Київського апеляційного суду та постановою Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 757/2043/24-ц. Представник відповідача просив суд ухвалити рішення з урахуванням наведених пояснень.
ІІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27.02.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
12.05.2025 представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.
29.06.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України, обставини форс-мажору у відповідача, про які йому не було відомо до розгляду справи, та підтверджений розрахунковими листками відповідача розмір заборгованості, просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на свою користь борг по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 50 947,57 грн. Проти вказаного розміру заборгованості позивач не заперечував.
Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає справу в межах зменшеного розміру вимог - 50 947,57 грн.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 з 21.07.2016 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Дієса» на посаді керуючого магазином, що підтверджується записом у відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, зазначених у довідці Пенсійного фонду України від 16.11.2024.
На підставі наказу ТОВ «Дієса» від 11.09.2023 № Z00/11/09/017 ОСОБА_1 звільнений з роботи 12.09.2023 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) з посади керуючого магазином з виплатою грошової компенсації за 25 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.
Відповідно до розрахункових листків відповідача за червень, липень, серпень, вересень 2023 року та травень, червень 2024 року, нарахована, але не виплачена заробітна плата позивача, включаючи компенсацію за невикористану відпустку, на день звільнення становить 50 947,57 грн.
У день звільнення та у подальшому відповідач виплату вказаних сум не здійснив. Відомості про проведення повного розрахунку з позивачем станом на дату ухвалення цього рішення у матеріалах справи відсутні.
Факт та розмір заборгованості перед позивачем у сумі 50 947,57 грн відповідач визнав у додаткових поясненнях від 09.05.2025, поданих через підсистему «Електронний суд».
V. Правове обґрунтування та мотиви суду
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Частиною першою статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Факт наявності заборгованості перед позивачем по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 50 947,57 грн визнаний відповідачем у додаткових поясненнях від 09.05.2025, підтверджується наданими самим відповідачем розрахунковими листками, узгоджується з розміром зменшених позовних вимог позивача, у зв`язку з чим доказуванню додатково не підлягає.
Належних та допустимих доказів виплати позивачу зазначеної заборгованості відповідач суду не надав; відомості про проведення повного розрахунку в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи доводи представника відповідача про перебування товариства під впливом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) унаслідок збройної агресії російської федерації проти України та підтвердження таких обставин сертифікатом Київської торгово-промислової палати № 3000-24-0827 від 23.04.2024, а також постановою Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 757/2043/24-ц, суд виходить з такого.
Предметом цього спору є стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, а не стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (стаття 117 КЗпП України). Висновки Верховного Суду та апеляційних судів, на які посилається представник відповідача, стосуються саме звільнення роботодавця від відповідальності за статтею 117 КЗпП України за несвоєчасне проведення остаточного розрахунку. Правовідносини щодо обов`язку виплатити саму заборгованість із заробітної плати, яка нарахована роботодавцем і визнана ним, не є подібними, у зв`язку з чим підстави для застосування зазначених висновків у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України у цій справі відсутні.
Крім того, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці на підставі форс-мажорних обставин не звільняє його від обов`язку виплатити заробітну плату, що прямо випливає з наведених представником відповідача положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та власних пояснень представника відповідача.
З урахуванням викладеного, суд вважає встановленим та доведеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в загальній сумі 50 947,57 грн і доходить висновку про задоволення позовних вимог у межах зменшеного позивачем розміру.
Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.12.2021 у справі № 901/407/19, суд зазначає, що сума заборгованості із заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, визначається без відрахування податків і зборів; відрахування та сплата податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів є обов`язком роботодавця при виконанні цього судового рішення.
VI. Щодо негайного виконання рішення
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. З огляду на це, рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
VII. Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову в межах зменшеного розміру позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у сумі 1 211,20 грн, від сплати якого позивач був звільнений, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 50 947 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 57 коп. (без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 45, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36483471.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.10.2026.
Суддя Тетяна ГУРТОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua