Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №741/776/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Суд: Носівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №741/776/26

Суддя: Ляшко Р. С.

Єдиний унікальний номер 741/776/26

Провадження № 2/741/959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 жовтня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року адвокат Мусієнко В.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 травня 2019 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні стосунки між позивачем та відповідачем фактично припинені, спільне сімейне життя не склалося, спільне господарство сторони не ведуть, відсутнє взаєморозуміння, повага та підтримка, характерні для сім?ї. Примирення між сторонами неможливе, наміру на відновлення сімейних відносин позивач не має. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у позивачки, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім?ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та інтересам дитини. Спору щодо поділу спільного майна подружжя у межах даної позовної заяви позивач не заявляє. Спір щодо визначення місця проживання дитини у межах цього позову також відсутній, оскільки дитина фактично проживає разом з позивачем. Представник позивача просить шлюб між позивачем та відповідачем розірвати, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2026 року у цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 липня 2026 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2026 року розгляд справи відкладено до 24 вересня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2026 року розгляд справи відкладено до 27 жовтня 2026 року у зв`язку з неявкою у судове засіданні відповідача та відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися. Представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання у якому просив розглянути справу у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги задовольнити, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подав.

З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що 25 травня 2019 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 131, місце державної реєстрації: Ніжинський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного теиторіального управління юстиції у Чернігівській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Від шлюбу подружжя має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Строк на примирення надавати недоцільно, оскільки жоден з подружжя цього не бажає.

Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд вважає встановленим, що збереження сім’ї в подальшому неможливо, шлюб сторін існує формально, а тому може бути розірваним.

Щодо судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи додано: копію договору № 29/04-26 про надання правничої допомоги від 29.04.2026 укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Мусієнком В.О.; копію акта про надання правничої допомоги та розрахунок гонорару адвоката Мусієнка В.О. від 03.05.2026; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 6 від 06.05.2026; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 001239; ордер серії СВ № 1170846 від 06.05.2026 (а.с. 12-18).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

З огляду на складність справи, спрощеного порядку її розгляду, та виконані адвокатом роботи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру таких витрат.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору на користь позивача, тому судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 133, 137, 141, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 263-265, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25 травня 2019 року Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного теиторіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 131 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище, набуте у шлюбі - ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua