Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №730/866/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №730/866/26

Суддя: Данько О. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/866/26

Провадження № 2/730/670/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 у розмірі 21994,50 грн, що складається з 14951,48 грн - боргу за тілом кредиту, 6543,02 грн - боргу за відсотками, 500,00 грн - боргу за комісією та судові витрати (судовий збір у сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено вказаний кредитний договір у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, на суму 21687,00 грн, який складається з індивідуальної частини, що містить персональні умови кредитування позичальника, графік платежів, та публічної частини, яка є спільною для всіх клієнтів кредитодавця й розміщена на його сайті. На виконання даного кредитного договору ТОВ «ФК «КРЕДІТПЛЮС» перерахувало позичальнику на його платіжну картку обумовлену суму коштів, цим самим виконавши свої фінансові зобов`язання, а відповідач повинен був повернути кредит, сплатити відсотки за його користування в порядку та строки, визначені договором. Однак відповідач свої кредитні зобов`язання за договором належним чином та своєчасно не виконав, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість, яка на дату подання позовної заяви становить 23994,50 грн, з яких: 14951,48,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 6543,02 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн – заборгованість за комісією, 2000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями. У подальшому за договорами факторингу «ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як новому кредитору, право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі, в тому числі й до ОСОБА_1 . Тому вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12 червня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін була надіслана відповідачу за місцем реєстраційного обліку (поштове відправлення повернулось із відміткою про відсутність особи за адресою місцезнаходження), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений в ухвалі суду строк, відповідач відзив на позов не подав.

Також, у встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене, згідно з положеннями ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи суд установив, що 22.05.2025 ОСОБА_1 в електронній формі подав до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» заяву на видачу кредиту №100840371, у якій просив видати йому кредит у розмірі 21687,00 грн строком на 126 днів, мета кредиту – відпочинок, сплата комісії; зазначив свої персональні дані.

22.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» і ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №184606 (індивідуальна частина). За умовами даного договору товариство зобов`язувалось надати позичальнику кредит, а позичальник повинен повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором (п.2.1); сума кредиту – 21687,00 грн, яка надається в наступному порядку: 18000,21 грн – на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті, 3686,79 грн – шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 договору (п.2.2.1); процентна ставка фіксована – 350,00% річних, нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеним у п.2.6 договору, та/або графі графіку платежів (п.2.3); тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає: знижений – 1,00 грн, стандартний – 100,00 грн (п.2.4); комісія за надання кредиту – 3686,79 грн та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 17% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту (п.2.5, 2.2.1); загальний строк кредитування – 126 днів з 22.05.2025 по 25.09.2025 (п.2.6); періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом – 1 раз на два тижні, конкретні дати вказані в графіку платежів (п.2.6.1); загальні витрати позичальника за кредитом – 20698,89 грн (п.2.7); денна процентна ставка – 0,7575% (п.2.7.1); у п.2.10 договору сторони передбачили штрафні санкції за невиконання/неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань; додатком до договору є графік платежів.

Аналогічна за змістом інформація щодо умов кредитування наведена й у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний сторонами 22.05.2025. (а.с. 14-26, матеріали електронної справи) .

ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в обумовленому договором розмірі, що підтверджується інформацією АТ «ПУМБ» від 03.09.2026 про емітування ОСОБА_1 банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , що зазначена в кредитному договорі, та про зарахування 22.05.2025 на неї коштів у сумі 18000,21 грн, і узгоджується з довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 16.01.2026 про здійснення даної платіжної операції. (а.с. 27-28, 74)

Згідно з наданим ТОВ «ФК «КРЕДІТПЛЮС» розрахунком (картка обліку виконання договору) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 станом на 01.10.2025 складає 23994,50 грн, з яких: 14951,48 грн – борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – борг за процентами, 500,00 грн – борг за комісією, 2000,00 грн – борг за штрафними санкціями.(а.с. 43-44)

10.10.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) і ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Клієнт) укладено договір факторингу №10102025, згідно умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІТПЛЮС» відступило позивачу, як новому кредитору, права вимоги, строк платежу за якими настав або виникнуть у майбутньому до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах прав вимоги (додаток №1), зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 у загальній сумі заборгованості 23994,50 грн, з яких: 14951,48 грн – борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – борг за процентами, 500,00 грн – борг за комісією, 2000,00 грн – борг за штрафними санкціями. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі реєстру по формі, встановленій у додатку №3 (п.4.1) і дана обставина підтверджена актом приймання-передачі реєстру прав вимог та витягом з додатку №1 до договору факторингу реєстр прав вимог №3 від 03.12.2025 щодо відповідача-боржника, платіжною інструкцією №745 від 09.12.2025 про оплату ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» ТОВ «ФК «КРЕДІТПЛЮС» за відступлення прав вимоги.

Право кредитодавця на відступлення права вимоги без згоди позичальника кредитним договором не обмежене.

Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як новий кредитор, набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 у сумі заборгованості 23994,50 грн, з яких: 14951,48 грн – борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – борг за процентами, 500,00 грн – борг за комісією, 2000,00 грн – борг за штрафними санкціями.(а.с. 35-42).

Відповідно до зробленої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 станом на 20.02.2026 складає 23994,50 грн, з яких: 14951,48 грн – прострочений борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – прострочений борг за процентами, 500,00 грн – прострочений борг за комісією, 0,00 грн – строковий борг за тілом кредиту, 0,00 грн – строковий борг за процентами, 0,00 грн – заборгованість по комісії, але не враховано 2000,00 грн боргу за штрафними санкціями, які позивач не просить стягнути з відповідача, що є його диспозитивним правом, передбаченим ст.13 ЦПК України.(а.с. 45)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина 12 статті 11 Закону).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору

Договір №184606 від 22.05.2025 укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам ст. 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір факторингу не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а тому відповідно до положень ст.6, 204, 627, 629 є правомірним, чинним та обов`язковим для виконання.

ОСОБА_1 всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не надав суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання грошей, а відсутність у нього коштів не може бути підставою для звільнення його від погашення кредитної заборгованості.

Водночас, суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача такої складової кредитної заборгованості як комісія в сумі 500,00 грн з огляду на таке.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Тому комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч.5 ст.216 ЦК України).

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом вправі звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обгрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового ріщення в якості обгрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається зі змісту п.2.4 кредитного договору №184606 від 22.05.2025 позичальнику, окрім комісії за надання кредиту (п.2.2.1, 2.5), встановлено комісію за управління та обслуговування кредиту в сумах 1 грн (знижена) і 100 грн (стандартна), які сплачуються 1 раз на два тижні (п.2.6.1).

При цьому, ні в кредитному договорі (зокрема, розділ «Терміни та визначення» індивідуальної частини, п.3.1.5 публічної частини), ні в Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», затверджених наказом №25-од від 26.06.2024 (п.3.3, 5.7), не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням та обслуговуванням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена така комісія; також позивачем не надано доказів наявності переліку зазначених послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Також, суд враховує, що умови кредитного договору були підготовлені й запропоновані позичальнику самим кредитодавцем, тому в силу ст.213 ЦК України потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав); особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.

Таким чином, суд дійшов висновку про нікчемність умов п.2.4 кредитного договору, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» і ОСОБА_1 , якими встановлено обов`язок позичальника сплачувати комісії (знижену, стандартну) за управління і обслуговування кредитом.

Тому, зважаючи на встановлені у справі обставини та сформульований висновок щодо нікчемності пункту п.2.4 кредитного договору, зазначена в розрахунку та в позовних вимогах ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» складова сукупної кредитної заборгованості позичальника у виді боргу за комісією в сумі 500,00 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Наведений висновок суду узгоджується з правими позиціями, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 грудня 2022 року в справі №753/8945/19, які в силу вимог ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, з наданої ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» картки обліку виконання договору слідує, що ОСОБА_1 вже було сплачено зазначену додаткову комісію в сумі 301,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність з моменту укладення положень вказаного кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за управління та обслуговування кредиту, то вже сплачена відповідачем зазначена сума комісії (301,00 грн) у силу вимог ст.534 ЦК України, ст.19 Закону України «Про споживче кредитування» підлягає зарахуванню йому в рахунок погашення наявної заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем після проведеного судом перерахунку становить 21193,50 грн, з яких: 14650,48 грн – борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – борг за відсотками за користування кредитом.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать й витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Витрати позивача понесені на професійну правничу допомогу адвокатського бюро «Тимошенко та партнери» у розмірі 7000 грн, підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 із додатком №1 «Протокол погодження вартості послуг», додатковою угодою №25771506527 від 21.01.2026, актом прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, який містить детальний опис виконаних адвокатським бюро послуг, затраченого на них часу та їх вартості, довіреністю від 12.02.2026, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 46-51).

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на те, що вказана справа відноситься до категорії малозначних справ та є типовою, супровід справи не потребував опрацювання великого обсягу документів та нормативно-правових актів, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 7000,00 грн до 5000,00 грн.

Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2555,90 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4800,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволений на 96%).

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1, 1077-1086 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №184606 від 22.05.2025 у сумі 21193,50 грн, з яких: 14650,48 грн – борг за тілом кредиту, 6543,02 грн – борг за відсотками за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2555,90 грн судового збору та 4800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ-43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Данько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua