Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №730/978/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/978/26

Провадження № 2/730/753/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

У С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договорами №4067173 від 09.12.2021, №5645466 від 04.12.2021 у розмірі 39177,00 грн та судові витрати (судовий збір у сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн).

Свої вимоги обгрунтовує тим, що в зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеними з ТОВ «Мілоан» (09.12.2021), ТОВ «Алекскредит» (04.12.2021) вищевказаними фінансовими договорами в нього виникла заборгованість, право грошової вимоги якої позикодавці за договорами відступлення прав вимоги передали ТОВ «Факторинг Партнерс» як новому кредитору. Позивач набув право вимоги за договорами, але відповідач існуючий борг за договором №4067173 від 09.12.2021 у розмірі 11325,00 грн, з яких: 3000,00 грн – за тілом кредиту, 8025,00 грн – за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 300,00 грн – заборгованість за комісіями, а також за договором №5645466 від 04.12.2021 у розмірі 27852,00 грн, з яких: 4050,00 грн – за тілом кредиту, 23802,00 грн – за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, не сплатив, що й спонукало товариство звернутися з даним позовом до суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 07.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін була надіслана відповідачу за місцем реєстраційного обліку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 28.07.2026 через систему «Електроний суд» подав додаткові пояснення у справі (відзив на позовну заяву), що не суперечить вимогам ухвали про відкриття провадження у справі, тому, суд ураховує викладені у ньому пояснення при ухвалення рішення по справі. ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що подані позивачем матеріали не містять належної, допустимої, достовірної та достатньої сукупності доказів, які б підтверджували укладання спірних договорів саме ОСОБА_1 , фактичне надання кредитних коштів саме відповідачу, правильність заявленого розміру процентів та дійсний обсяг прав вимоги, набутих позивачем. Стверджує, що подані копії договорів із надрукованою позначкою про його підписання не підтверджує фактичного використання ним одноразового ідентифікатора W50531, PS5645466 та акцепту ним умов договору. Крім того, зазначає, що подані квитанції про переказ коштів за договором на певну карту, не підтверджує отримання коштів саме ОСОБА_1 , й матеріали справи не містять належних та беззаперечних докаазів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідача, належить саме йому. Також стверджує, що позивачем не надано доказів того, що на виконання вимог ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор і він його використовував. Зазначає, що позивачем не надано суду належних допустимих та достовірних доказів того, що відповідачу після укладення кредитного договору було видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог. Визначення такої сума в кредитному договорі не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов`язань по договорах. Також, зазначив, що позивач не довів, що в нього існує право грошової вимоги до відповідача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, відповідач та ТОВ «Мілоан», ТОВ «Алекскредит» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином, договори є укладеними у електронній формі, відповідає внутрішній волі його сторін. Відповідач, який заперечує отримання кредитних коштів, на підтвердження своїх доводів доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у Договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, не надав. Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких, відповідно до законодавства. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджених сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Ухвалою суду від 06.08.2026 задоволене клопотання представника позивача про поновлення строку для подоння клопотання про витребування доказів та про витребування доказів судом.

24.08.2026 до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшли витребувані докази.

У встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене, згідно з положеннями ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи, суд установив, 09.12.2021 ОСОБА_1 у особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан» подав анкету-заяву на отримання кредиту №4067173 сумі 3000,00 грн строком на 30 днів, по якій 09.12.2021 здійснено ідентифікацію й верифікацію позичальника та прийнято позитивне рішення про погодження умов кредитування.

09.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4067173 (невід`ємними частинами якого є Правила надання фінансових кредитів, розміщені на вебсайті товариства, Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів). За умовами даного договору товариство зобов`язувалось надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3000,00 грн (п.1.1, 1.2), строком на 30 днів з 09.12.2021 (строк кредитування) (п.1.3), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 08.01.2022 (п.1.4), комісія за надання кредиту 300,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1), проценти за користування кредитом 1125,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6), а позичальник повинен був своєчасно повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (п.1.1). За п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. У п.2.3 договору передбачено можливість пролонгації строку кредитування. Додатком №1 до цього договору є Графік платежів, а додатком №2 – Паспорт споживчого кредиту.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтвердило, що ОСОБА_1 , із яким укладено договір №4067173 від 09.12.2021, ідентифікована товариством; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с.10-21, 22 на звороті).

ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується квитанцією «LIQPAY» від 09.12.2021 (призначення – кошти згідно договору 4067173), довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 17.08.2026 із випискою по рахунку, які містять інформацію про зарахування 09.12.20221 коштів у сумі 3000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 22, 75-77).

Згідно наданого ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4067173 від 09.12.2021 за період з 09.12.2021 по 04.03.2022 становить 11325,00 грн, з яких: 3000 грн – борг за тілом кредиту, 8025,00 грн – борг за відсотками, 30 0 грн – борг за комісією.

Відповідно до умов Договору факторингу №26-07/24 від 26.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Мілоан» останнє зобов`язалося відступити ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, перелік яких сформовані в реєстрі боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №4067173.

Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 26.07.2024 та витягу з реєстру боржників від 26.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4067173 від 09.12.2021 склала 11325,00 грн, з яких: 3000,00 грн – борг за основним зобов`язанням, 8025,00 грн – борг по процентах за користування кредитом, 300,00 грн – борг по комісії за надання кредиту, 18900,00 грн – борг по комісії за обслуговування кредиту, 7000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою.

ТОВ «Факторинг Партнерс» жодних додаткових нарахувань за кредитним договором ОСОБА_1 не здійснювало.(а.с. 29-34, матеріали електронної справи).

Крім того, 04.12.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №5645466, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «PS5645466», відповідно до умов якого товариство зобов`язувалося надати позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору (п1.1); сума кредиту - 4050,00 грн, кредит надається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника (п.1.3, 1.4); за цим договором позичальник сплачує суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), та компенсацію, які можуть нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник (п.1.5). У разі користування кредитом менше ніж 5 календарних днів позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,95% від визначеної в п.1.3 цього договору суми кредиту (підпункт 1.7.1). За загальними умовами кредитування проценти за користування кредитом нараховуються: у базовий період протягом 30 календарних днів з 04.12.2021 до 03.01.2022 (включно) - у розмірі 1,59 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка); у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 04.01.2022 до 02.07.2022 (включно) - у розмірі 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування становить 5987,25 грн (пп. 1.7.2). У випадку подовження позичальником базового періоду, строку дії договору та зміни кінцевої дати виконання договору проценти нараховуються протягом подовженого базового періоду в розмірі 1,59% за один день користування кредитом (базова процентна ставка), а в спеціальний період - з дати закінчення подовженого базового періоду до спливу кінцевої дати виконання договору - у розмірі 3% за один день користування кредитом (пп. 1.7.3). Згода кредитодавця на подовження базового періоду, строку дії договору та зміну кінцевої дати виконання договору надається шляхом укладення між сторонами додаткової угоди (пп. 2.1.4). Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом (пп.1.7.4); розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п. 2.11. Правил) (пп.1.7.5). Згідно з п.3.1. Договору, сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.42. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 04.12.2021 до Кінцевої дати виконання Договору 02.07.2022 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати заборгованості. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Окрім цього, до договору, долучено паспорт споживчого кредиту, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «PS5645466».

04.12.2021 ТОВ «ФК «Елаєнс» на виконання умов кредитного договору №5645466 від 04.12.2021 здійснило переказ коштів у розмірі 4050,00 грн шляхом перерахування на банківську картку клієнта НОМЕР_2 , банк отримувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про що свідчить квитанція №81210744744393175321544991747548 від 04.12.2021 та підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 17.08.2026 із випискою по рахунку, які містять інформацію про зарахування 04.12.20221 коштів у сумі 4050,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 25 на звороті, 75-77).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №5645466 від 04.12.2021, виконаним ТОВ «Алекскредит», заборгованість ОСОБА_1 по вищевказаному договору за період з 04.12.2021 по 02.07.2022 становить 27852,00 грн, яка складається з: 4050,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 23802,00 грн – заборгованість за процентами. (а.с. 26-27)

01.04.2026 між ТОВ «Алекскредит» (далі Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі Фактор) укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в момент підписання Сторонами Договору, відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № АК01-04/2026 про відступлення прав вимоги від 01.04.2026 підтверджується виконання сторонами вимог Договору, а отже і право грошової вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 за кредитним договором №5645466 від 04.12.2021.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № АК01-04/2026 про відступлення прав вимоги від 01.04.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , номер кредитного договору №5645466, загальна сума заборгованості 27852,00 грн., заборгованість за основною сумою боргу 4 050,00 грн, заборгованість за процентами 23 802,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», позивачем не здійснювалось жодних нарахувань по заборгованості.(а.с. 35-39, матеріали електронної справи).

Відповідно до ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказані договори про надання кредиту та відступлення прав вимоги не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому згідно з положеннями ст.6, 204, 627, 629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення кредитних договорів, зокрема, що відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор і він його використовував є необгрунтованими, оскільки, за нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим.

Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

У п. 6.1., 6.4., 6.5. Договору про споживчий кредит №4067173 від 09.12.2021, визначено, що він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення Кредитодавцем Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Розділом 5 «Гарантії та запевнення» Кредитного договору передбачено, зокрема що Позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав проект цього Кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору; умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.

У п. 9.3, 9.12 договору про надання кредиту №5645466 від 04.12.2021 сторони стверджують, що даний електронний договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі додатки до нього, додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручним підписом сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі та в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію». У якості підтвердження підписання договору (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику, надсилаються кошти та договір (електронний документ), в якому зазначається інформація про кредитодавця, основну суму кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентується порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Примірник договору (електронний документ) надсилається на адресу електронної пошти позичальника. Копія договору може бути надана кредитодавцем позичальнику у паперовому вигляджі у порядку, передбаченому Р.14 Правил.

Таким чином, встановлено, що договори між первісними кредиторами та відповідачем укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису та кваліфікованим електронним підписом позивача. При цьому відповідач через особистий кабінет на вебсайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Без вчинення вказаних дій відповідачем кредитні договори не були б укладені сторонами, тому такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі та відповідало внутрішній волі відповідача.

Необґрунтованими є твердження про те, що позивачем не надано будь-яких підтверджуючих доказів перерахування позивачем грошових коштів на картковий рахунок відповідача, враховуючи наступне.

Пунктом 2.1 Договору про споживчий кредит №4067173 від 09.12.2021 передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 1.4 Договору про надання кредиту №5645466 від 04.12.2021передбачено, що кредит надається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника.

Факт перерахування коштів за обома кредитними договорами підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами по справі.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що вказаний у договорах картковий рахунок йому не належить.

Також, суд констатує, що ТОВ «Мілоан» з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань до закінчення первісного строку кредитування (п.1.3, 1.4) здійснювало ОСОБА_1 нарахування процентів за користування кредитом, передбачених п.1.6 договору, саме у межах встановленого та погодженого сторонами пролонгованого строку договору, обчисленого у відповідності до розділу 2.3 його умов, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання й отримані кредити згідно умов п.1.3, 1.4 договору №4067173 своєчасно (до 09.12.2021 і 08.01.2022, відповідно) не повернув, то правомірним є нарахування ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, передбачених п.1.5.2, 1.6 договору, саме у межах встановленого та погодженого сторонами пролонгованого строку договору, обчисленого у відповідності до розділу 2.3.1.2 його умов; ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання несправедливими умов укладених між сторонами кредитного договору, оскільки штрафні санкції позивач відповідачу не обраховував, а нараховані у межах строку кредитування відсотки, які значно перевищують тіло кредиту і з яким позичальник погоджувався, підписуючи договір, не відносяться до сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації в розумінні положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з позивачем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, передбачене п.3.4.5 договору, на відмову протягом 14 календарних днів від договору без пояснення причин відповідач продовжував користуватися кредитними коштами позивача й до нього з жодними заявами не звертався.

Право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, яка є складовою частиною загальних витрат за споживчим кредитом, передбачене п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.11, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції з 10 червня 2017 року), Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (Правила про споживчий кредит), і з такою умовою договору позичальник погодився; при цьому, умовами укладеного між сторонами кредитного договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту, а не за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості. Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Умови укладених між ТОВ «Мілоан», ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 кредитних договорів не містять заборони на заміну кредитора у зобов`язанні без згоди боржника.

Надані позивачем докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, достатніми, оскільки, вони у своїй сукупності підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у вишезазначеному розмірі.

ОСОБА_1 всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не надав до суду жодних доказів на підтвердження належного виконання своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог.

У строки визначені договорами відповідач свої зобов`язання перед первісними кредиторами ТОВ «Мілоан», ТОВ «Алекскредит» ні перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих процентів та комісії не виконав.

Ураховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «Факторинг Партнерс» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» у сумі 13000,00 грн, які підтверджені належними й допустимими доказами (договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 із прайс-листом вартості робіт (послуг), заявка на надання юридичної допомоги №819 від 01.05.2026, витяг з акту про надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» №36 від 29.05.2026, який містить детальний опис виконаних адвокатським об`єднанням послуг та затраченого часу).

При цьому, суд враховує, що до понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу адвоката відносяться як оплачені, так і ті, що будуть оплачені ним у майбутньому, що відповідає умовам договору та усталеній практиці Верховного Суду (постанови від 27.07.2022 у справі №686/28627/18, від 15.06.2021 у справі №159/5837/19, від 03.10.2019 у справі №922445/19 та Європейського суду з прав людини (п.115 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України від 07.11.2013р»).

Відповідач заявляв клопотання про зменшення витрат на професійнку правничу допомогу адвоката як неспівмірних зі складністю справи, обсягом фактично виконаних робіт, витраченим часом і типовим характером позовнної заяви.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвокатського об`єднання вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, є типовою, у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності, навіть з урахуванням об`єднання в заяві кількох вимог.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обгрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 13000,00 грн до 7000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

Зважаючи на повне задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 сплаченого ним при подачі заяви судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 215, 216, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 39177,00 грн, а саме:

- за договором №4067173 від 09.12.2021 у сумі 11325,00 грн, з яких: 3000 грн – борг за тілом кредиту, 8025,00 грн – борг за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 300 грн – борг за комісією;

-за договором №5645466 від 04.12.2021 у сумі 27852,00 грн, яка складається з: 4050,00 грн – борг за тілом кредиту, 23802,00 грн – борг за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Данько