Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №465/6180/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6180/26

Провадження 2/465/4852/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: адвоката Гриньо М.І.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 місце проживання повідомлене позивачем: АДРЕСА_1 ),

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),

предмет позову: розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

24 червня 2026 року на адресу Франківського районного суду м. Львова, надійшла указана позовна заява, у якій позивач просить суд: розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.10.2010 Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №509.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, розгляд справи призначено на 28.07.2026 (а.с. 16-17).

3 липня 2026 року (вх. № 21846/26) від відповідача, надійшла заява про надання строку для примирення строком 6 місяців. В обґрунтування заяви зазначає, що не погоджується з позовними вимогами про розірвання шлюбу, вважає, що сім`я може бути збережена, оскільки сторони перебувають у шлюбі понад 15 років, мають спільних неповнолітніх дітей, а наявні між ними розбіжності, на її думку, є тимчасовими та можуть бути врегульовані (а.с. 23).

Однак, у судове засідання призначене на 28.07.2026, відповідач не з`явилась, а позивач твердив про відсутність дійсного наміру відповідача примиритьсь, а лише нашкодити. Просив проводити розгляд справи, здійснити виккик свідків.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2026 здійснено допит свідка.

У ході судового розгляду позивач позов підтримав, просив його задовольнити, зважаючи на фактичне припинення шлюбних відносин, неможливість їх відновлення, загострення конфліктних відносин, у які дружина втягує як сторонніх осіб, так і спільних дітей, налаштовуючи їх вороже до позивача, та завдаючи шкоди його майну – автомобілю, шляхом проколювання автомобільних шин, з використанням ножа у присутності дитини. За таких обставин збереження шлюбу не можливе.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач, з`явившись у судове засідання 27.10.2026 також вважала за доцільне розірвати шлюб, попередньо дослідивши наданий позивачем відеозапис конфлікту, унаслідок якого пошкоджено автомобіль позивача.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого 05.10.2010 Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Торчин, Луцького району, Волинської області, перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05.10.2010, про що зроблено актовий запис №509 (а.с.7-8).

Під час шлюбу у сторін народились дві дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Показаннями свідка ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача, встановлено, що подружжя тривалий час конфліктує. Свідок не проживала із подружжям та знає лише про ті обставини та конфлікти, які відбулися за її участі.

Зокрема, пригадала про випадок, який відбувся роком раніше, коли свідок прибула до квартири за місцем проживання невістки та дітей, отримавши повідомлення про те, що невістка намагалася вчинити самогубство (вистрибнути з вікна та вжити надмірну кількість медикаментів). У квартирі свідок застала двох малолітніх онуків, які перебували у стані сильного психоемоційного шоку «сплаканих в захлеб» та потребували заспокоєння через побачене.

У кімнаті на дивані перебувала невістка, поруч із якою лежав медичний препарат «Екзопан». На той момент вона мала дещо пригнічений вигляд. У відповідь на спроби з`ясувати обставини події невістка почала звинувачувати сина свідка (свого чоловіка) у відсутності уваги. На пропозиції заспокоїтися, з розумінням поставитися до зайнятості чоловіка та спробувати врегулювати сімейні відносини, вона зреагувала агресивно. Після цього свідок зателефонувала матері невістки та повідомила її про інцидент, однак з того часу свідок відчула до себе вороже ставлення матері невістки. Також відомо, що після зазначеного випадку невістку возили на консультацію до профільного спеціаліста (психолога чи психіатра) для отримання допомоги.

У серпні поточного року невістка зателефонувала свідку та запитала, чи відомо їй про намір її сина розірвати шлюб. Свідок відповіла ствердно, а також висловила власну думку щодо системного погіршення стосунків між подружжям та небажання невістки критично оцінити власні дії, оскільки вона схильна звинувачувати у сімейних проблемах виключно третіх осіб.

Після цієї розмови сусіди свідка почали отримувати неетичні СМС-повідомлення провокаційного змісту. Зрештою, до свідка навіть звернулося подружжя сусідів для з`ясування обставин отримання текстового повідомлення такого змісту: «Скажіть, будь ласка, чи то правда, шо баба ОСОБА_6 казала, що ви вже розвелися і хочете повернутися до мого тата і це через вас він пішов з сім`ї і зробив маму винною». Вказане повідомлення було надіслане сусідці з мобільного телефону молодшої внучки Соломії, що, на думку свідка свідчить про використання малолітньої дитини для втягування сторонніх осіб у сімейний конфлікт та дискредитацію імені свідка.

На переконання свідка, невістка системно маніпулює дітьми та провокує конфлікти у їхній присутності. Малолітні діти стають свідками та безпосередніми учасниками подій агресивного характеру, що вкрай негативно позначається на їхньому психоемоційному стані. Також малолітні діти, під час перебування у сина використовуються невісткою для отримання документів сина, що стосуються нерухомого майна, чи прикрас.

Зокрема, 25 серпня 2026 року діти стали безпосередніми учасниками чергового інциденту, під час якого невістка за допомогою ножа навмисно пошкодила (порізала) колеса в автомобілі свого чоловіка (сина свідка). При цьому малолітні діти знімали протиправні дії матері на відеокамеру мобільного телефона. Так, того дня син свідка, ОСОБА_7 , попрямував до будинку АДРЕСА_3 , де на той момент проживала його дружина з дітьми, щоб отримати свої документи. Згодом свідку зателефонували очевидці події та повідомили, що за вказаною адресою відбувається «армагедон»: невістка бігає з ножем у руках та кричить, що її намагаються вбити. На момент прибуття свідка на місце події невістка вже поїхала до відділу поліції. Свідок особисто зафіксувала автомобіль сина з порізаними колесами, а присутні на місці події охарактеризували поведінку невістки як неадекватну.

Враховуючи сукупність вищезазначених обставин, свідок переконана, що примирення між подружжям є абсолютно неможливим. Сім`я фактично розпалася, а син свідка вже понад два роки проживає окремо від дружини.

Відповідно до довідки про місце проживання особи без реєстрації місця проживання №1280/07-05 від 22.06.2026, виданої Центром надання адміністративних послуг Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, відповідач з 01.06.2023 по теперішній час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Дослідженим у судовому засіданні флеш носії встановлено наявність у ньому двох фотографій, із зображеннями пошкоджених автомобільних колес та двох відеозаписів із зображенням конфлікту між позивачем і відповідачем щодо пробиття відповідачем колес автомобіля позивача. При цьому, на відео чутно гучне, різке шипіння звуку повітря, що виходить із пробитого колеса, поруч із яким стояла відповідач. Також поруч із відповідачем камерою зафіксовано перебування однієї із дочок сторін у справі.

Після дослідження наданих доказів, сторони вважали можливим закінчення з`ясування обставин і перевірки їх доказами та просили суд розірвати шлюб між ними.

Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. За приписами частини другої цієї ж статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

На думку суду, невизначеність щодо розірвання шлюбу характеризується надто високим рівнем емоційної напруги подружжя, що унеможливлює примирення сторін.

Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, збереження шлюбу є неможливим і шкодить інтересам дітей, які стають свідками конфліктів, можливо із застосуванням небезпечних засобів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 206, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суддя –

у х в а л и в:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 05.10.2010 Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Львова та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою смт. Торчин, Луцького району, Волинської області, про що зроблено актовий запис №509.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (однієї тисячі триста тридцять однієї) гривні 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складено 27.10.2026.

Суддя: Баран О.І.