Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №463/10232/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Суд: Личаківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №463/10232/26

Суддя: Нор Н. В.

463/10232/26

2-о/463/455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,-

встановив:

заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стокопані Генічеського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Каїри Горностаївського (нині - Каховського) району Херсонської області.

Заявник подану заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23 годині 35 хвилин у селі Каїри Горностаївського (нині- Каховського) району Херсонської області у віці 69 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Стокопані Генічеського району Херсонської області, який був чоловіком ОСОБА_1 (далі-Заявниця). Згідно з відомостями, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , він був зареєстрований за місцем проживання у с. Каїри Горностаївського району Херсонської області з 15 січня 1986 року. Заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2026 № 2302-5004166332 та відміткою у паспорті на 11 сторінці. Родинний зв`язок між Заявницею та Померлим підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 2 січня 1981 року виконавчим комітетом Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (актовий запис № 1 від 02.01.1981), копія якого додається до заяви. До шлюбу Заявниця мала прізвище ОСОБА_3 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 3 вересня 2025 року Нижньосірогозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області (актовий запис № 170259950000300694003 від 03.09.2025), тобто документом, виданим органом окупаційної влади.

У судове засідання заявник, його представник не з`явилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи відзиву не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заявника, його представника, заінтересованої особи та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23 годині 35 хвилин у селі Каїри Горностаївського (нині- Каховського) району Херсонської області у віці 69 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Стокопані Генічеського району Херсонської області, який був чоловіком ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , він був зареєстрований за місцем проживання у с. Каїри Горностаївського району Херсонської області з 15 січня 1986 року. Заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2026 № 2302-5004166332 та відміткою у паспорті на 11 сторінці.

Родинний зв`язок між Заявницею та Померлим підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 2 січня 1981 року виконавчим комітетом Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (актовий запис № 1 від 02.01.1981), копія якого додається до заяви. До шлюбу Заявниця мала прізвище ОСОБА_3 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 .

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 3 вересня 2025 року Нижньосірогозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області (актовий запис № 170259950000300694003 від 03.09.2025), тобто документом, виданим органом окупаційної влади.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, територіальна громада, до якої входить с. Каїри Каховського району Херсонської області-Горностаївська селищна територіальна громада визначена тимчасово окупованою територією з 24.02.2022року. Відповідно, будь-які органи, їх посадові та службові особи, утворені, обрані, сформовані та призначені там всупереч законодавству України, є нелегітимними.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами, передбаченими на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків.

Отримані документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про смерть особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

З огляду на вказане, зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявник не в змозі, оскільки отримані документи, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті особи, а отже, не створює жодних юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «Намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, а тому дійшов висновку, що смерті громадянки України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Брянка Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кадіївка Луганської області, є доведеним та підлягає встановленню.

До такого висновку суд дійшов на підставі досліджених письмових доказів, наданих заявником, які нічим не спростовані, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.

У відповідності до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стокопані Генічеського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Каїри Горностаївського (нині - Каховського) району Херсонської області.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Нор Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua