Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №636/10937/24 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №636/10937/24

Суддя: Пилипчук Н. П.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 636/10937/24

провадження № 22-ц/818/1545/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», в особі представника Чучи Софії Олегівни на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 жовтня 2025 року, постановлене суддею Золотоверхою О.О.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №4081750524 від 25.05.2024, у розмірі 24660 грн. та судові витрати у розмірі 2422.40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 25.05.2024 між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" і фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4081750524. Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредит на суму у розмірі: 6000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.

Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору Позики не виконав, в той час як Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику № 4081750524 від 25.05.2024 складала 26 820.00 грн.: 6 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 17 820 гривень - заборгованість за процентами (6000*1,5%*198); 3 000 гривень - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки (6 000 - тіло позики 1,5 % - процентна ставка 198 - кількість днів прострочення).

Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 4081750524 від 25.05.2024 на загальну суму 2160 гривень, з якої даним зарахуванням погашено частину процентів. Враховуючи вищезазначену сплату за Договором висновок про його визнання Відповідачем кореспондує із позиції Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019, де зазначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку можуть належати визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Отже, станом на дату підготовки позовної заяви поточна сума заборгованості з урахуванням проведених Відповідачем сплат складає 24660 гривень , з яких: 6000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 15 660 гривень - заборгованість за процентами (проценти нараховувалися по 09.12.2024 включно); 3 000 гривень - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «Іннова Фінанс» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розподілити судові витрати.

Зазначає, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», - у зв`язку із чим 08.09.2025 р. відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача. Вказує, що ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів у позику № 4081750524 від 25.05.2024 р. та паспорт споживчого кредиту підписано одноразовими ідентифікаторами (tdx2h7qqt; qkhxmm5gl), надісланим електронним повідомленням на належну відповідачу адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1), використання якої дозволено ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору. Зазначає, що судом першої інстанції, в порушення норм процесуального законодавства, не враховано наданий Позивачем розрахунок заборгованості, наведений безпосередньо у тексті позовної заяви. Розрахунок заборгованості за договором про надання грошових коштів у № 4081750524 від 25.05.2024 р. здійснювався наступним чином: 6 000,00 грн. (сума виданих коштів)/100% * 1,5% (процентна (стандартна) ставка) * 198 (загальна кількість днів прострочення виконання зобов`язання - з дати укладення Договору та станом на день підготовки позовної заяви - тобто 09.12.2024 р. включно) та дорівнює 17 820,00 грн. (90,00 грн. за один день користування позикою). Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 4081750524 від 25.05.2024 р. на загальну суму 2 160 гривень 00 копійок, з якої даними зарахуванням погашено: 2 160 грн. 00 коп. - проценти частково (платіж від 22.06.2024 р.). Також, окрім процентів за користування позикою, Відповідачу нарахована неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки у розмірі 3 000,00 грн., нарахування якої згідно п. 7.5. Договору здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження фактичного надання грошових коштів відповідачу за вказаним договором позики.

Між тим, такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.05.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №4081750524 (додаток №2 у переліку додатків до позову в електронному вигляді). Згідно договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери) (п.2.1). На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.2.2). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000 гривень (п.2.3). Тип кредиту - кредит (п.2.4). Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 24 днів, останній платіж з періодом внесення 24 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Позичальника, може направити Позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо Позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, Позичальнику в Особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за Договором. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Позичальнику є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Позичальника (п.2.5). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору (п.2.6). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.2.7). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п.3.1). У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення (п.7.3). За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу (п.7.4). Також у договорі зазначено Терміни та визначення в договорі (п.1), Предмет договору (п.2), Порядок та умови надання кредиту (п.3), Порядок обчислення (нарахування), економічна сутність та база розрахунку процентів, порядок зміни процентів (п.4), Права та обов`язки сторін (п.5), Порядок повернення кредиту, сплати процентів (п.6), Відповідальність сторін (п.7), Порядок внесення змін та доповнень, припинення, розірвання договору (п.8), Порядок взаємодії за договором (п.9), Інші умови договору (п.10). Щодо підпису сторін зазначено наступне: позичальник ОСОБА_1 - «Одноразовий ідентифікатор: tdx2h7qqt 25.05.2024 11:35», позикодавець ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - «Генеральний директор Дмитраш У. Б. ip8s3bpbz».

До договору надано Додаток №1 - Графік платежів (розраховується, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі) (додаток №2 у переліку додатків до позову в електронному вигляді), згідно якого передбачено 15 платежів, загальна сума - 38400.00 грн., з яких 6000.00 грн. - тіло кредиту, 32400.00 грн. 0 проценти за користування позикою. Щодо підпису сторін зазначено наступне: позичальник ОСОБА_1 - «Одноразовий ідентифікатор: tdx2h7qqt 25.05.2024 11:35», позикодавець ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - «Генеральний директор Дмитраш У. Б. ip8s3bpbz».

Надано до суду і копію анкети клієнта б/д (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://finsfera.ua//), в якій зазначено персональні, інформація щодо бажаного кредиту, фінансовий номер телефон позичальника НОМЕР_2 , електронна адреса позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_1 (додаток №9 у переліку додатків до позову в електронному вигляді); копію паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), в якому зазначено аналогічні договору умови кредитування (Щодо підпису сторін зазначено наступне: позичальник ОСОБА_1 - «Одноразовий ідентифікатор: qkhxmm5gl 25.05.2024 11:35», позикодавець ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - «Генеральний директор Дмитраш У. Б. ip8s3bpbz») (додаток №4 у переліку додатків до позову в електронному вигляді).

На підтвердження отримання відповідачем одноразових ідентифікаторів позивачем надано роздруківку з електронної пошти Outlook про відправлення одноразового ідентифікатора від support@finsfera.ua 25.05.2024 об 11:33 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (додаток №8 у переліку додатків до позову в електронному вигляді).

Надано до суду і Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в редакції від 23.04.2024 (додаток №6 у переліку додатків до позову в електронному вигляді) без ознак підписів. Щодо наданого документу суд зазначає наступне.

На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: ТзОВ з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 р. відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

За правилом частини ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частинаперша ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини другої ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року в справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частинид ругої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершаст.1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 ст.11 Закону).

Згідно з частиною шостою ст.11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмою ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 25.05.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання грошових коштів у позику №4081750524, який підписаний ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором tdx2h7qqt.

Згідно зі змістом п.п.2.2,2.3 та 3.1 вказаного договору, ТОВ «Іннова Фінанс» зобов`язується надати ОСОБА_1 позику на суму 6 000 грн шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника на платіжну картку НОМЕР_3 , а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% в день.

У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених договором строк виплати якого ще не настав в повному обсязі (п.6.4 договору).

За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки здійснюється товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов`язань за цим договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором (п.п.7.4,7.5 договору).

16 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладений договір №160523/1 про надання послуг із приймання та переказу платежів.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №19868-1354-110465078, ТОВ ФК «Контрактовий дім» за дорученням ТОВ «Іннова Фінанс» 25.05.2024 року на картковий рахунок НОМЕР_3 здійснено переказ грошових коштів у розмірі 6 000 грн.

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача ОСОБА_1 , вказаними ним у договорі від 25.05.2024 року №4081750524.

Отже, позивачем доведено факт укладення 25.05.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №4081750524 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо стягнення відсотків за кредитом, колегія суддів зазначає.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентної ставки, а саме пунктом 2.6.1 передбачена процентна ставка 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного у п. 2.5 цього договору, яким передбачено строк кредиту 360 днів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 25.05.2024 року по 09.12.2024 включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 25.05.2024 року.

Отже, за період з 25.05.2024 року по 20.08.2024 року, тобто за 88 днів, підлягала застосуванню процентна ставка 1,5 %, отже за вказаний період підлягає стягненню 7920 грн. (6000*1.5%*88 днів).

З 21.08.2024 року по 09.12.2024 року відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становить 1%, отже за вказаний період підлягає стягненню 6660грн. ()6000*1%*111 днів)

Всього заборгованість по відсоткам становить 14580 грн за період з 25.05.2024 року по 09.12.2024 року та враховуючи сплату відповідачем відсотків у розмірі 2160 грн., стягненню з відповідача підлягає заборгованість за відсотками у розмірі 12 420 грн.

Отже, оскільки в матеріалах справи не містяться докази повернення відповідачем ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у строки, передбачені договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Із урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання грошових коштів у позику від 25.05.2024 року у сумі 18420 грн, який підлягає стягненню з останнього на користь ТОВ «Іннова-Нова» (до перейменування ТОВ «Іннова Фінанс»).

Стосовно стягнення неустойки за кожен день прострочення повернення позики колегія судів зазначає.

відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 3000 грн., які нараховані після 24 лютого 2022 року.

Рішення суду першої інстанції на підставі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику від 25.05.2024 року в сумі 18420 грн, із яких: 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 420 грн - заборгованість за процентами.

За змістом частини тринадцятої ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., при зверненні з апеляційною скаргою 3633,60 грн., оскільки позовні вимоги та апеляційна скарга задоволені частково, а саме на 74,6%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1807,11 грн. за подачу позовної заяви та 2710,66 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 4517,77 грн.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», в особі представника Чучи Софії Олегівни - задовольнити частково.

Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 жовтня 2025 року - скасувати та постановити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором позики від 25.05.2024 року в сумі 18420 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 4517,77 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді В.Б. Яцина

О.В. Маміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua