Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №559/5430/25
Суддя: Хилевич С. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 559/5430/25
Провадження № 22-ц/4815/1685/26
Головуючий у Дубенському міськрайонному суді
Рівненської області: суддя Макеєв С.В.
Рішення суду першої інстанції
(повний текст) ухвалено:
08 червня 2026 року у м. Дубно
Рівненської області
без фіксування судового засідання
звукозаписувальними технічними засобами
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
учасники справи:
позивач – Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група";
відповідач – ОСОБА_1 ;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 червня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року в суд звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі – ПрАТ "СК "УСГ" або страховик) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 18 213, 47 гривень виплаченого страхового відшкодування.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 21 жовтня 2024 року о 16 год. 00 хв. у с.Тараканів Дубенського району Рівненської області на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, 380 км+205 м сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участі транспортного засобу MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Веnaly, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , та транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 листопада 2024 року у справі №559/4204/24 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу.
На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля транспортного засобу Volkswagen Caddy застраховано в ПрАТ «СК «УСГ» згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2820- 00074 від 27.02.2024 та додатку №1 до договору страхування 28-2820-00074 від 27.02.2024. Власник пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Сaddy звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим ПрАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 38 275, 50 гривень.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MAN TGA 18.440 застрахована Приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (далі – ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"), про що стверджено полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220246493. У зв`язку з цим ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" сплатило на користь ПрAT «СК «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 20 062, 03 гривень. Вважав, що відповідач як особа, відповідальна за завдані збитки, повинен відшкодувати на користь ПрAT «СК «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів та сумою страхового відшкодування, розрахованою за полісом №220246-493, а саме: 38275, 50 гривень – 20062, 03 гривень = 18213, 47 гривень.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 червня 2026 року позов ПрАТ "СК "УСГ" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "УСГ" 3 200, 00 гривень франшизи та 532, 93 гривні сплаченого судового збору.
У задоволенні решти вимог позивачу відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПрАТ "СК "УСГ", вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати і задовольнити позов повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом того, що під поняттям "фізичний знос" розуміється втрата вартості колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних і технологічних якостей КТЗ, його складників порівняно з вартістю нового подібного КТЗ або його складників (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Винятками щодо використання вимог пункту 7.8. цієї Методики, де наведено значення "Ез", є зокрема той випадок, коли КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний). Оскільки автомобіль Volkswagen Caddy експлуатувався в інтенсивному режимі (при нормативному річному пробігу КТЗ 16 500 км фактичний пробіг складав 128 542 км згідно з актом огляду ТЗ), то ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів застосувало коефіцієнт зносу складових КТЗ, у зв`язку з чим сума страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності склала 20 062, 03 гривні. Отже, право страховика захищене положеннями ч. 1 ст. 1194 і ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України.
З огляду на наведені обставини судом не застосовано висновки Верховного Суду, що висловлені у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17, від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17, від 10 липня 2018 року у справі №922/1436/17, а також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15.
Тому вважає, що відповідач як особа, відповідальна за завдані збитки, повинен відшкодувати на користь ПрАТ "СК "УСГ" різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, та сумою страхового відшкодування, розрахованою за полісом №2202446493, а саме 18 213, 47 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2024 року о 16 год. 00 хв. у с.Тараканів Дубенського району Рівненської області на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, 380 км+205 м сталася ДТП за участі транспортного засобу MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Веnaly, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , та транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Ці факти підтверджуються постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 листопада 2024 року у справі №559/4204/24, що набрала законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220246493.
Майнові інтереси власника автомобіля транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_3 , були застраховані у ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2820- 00074 від 27.02.2024 та додатку №1 до договору страхування 28-2820-00074 від 27.02.2024. ПрАТ «СК «УСГ» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 38 275, 50 гривень власнику транспортного засобу Volkswagen Сaddy, державний номерний знак НОМЕР_3 . Виплата проводилася на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 30 жовтня 2024 року, акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 30.10.2024, рахунку на оплату №18689 від 29.10.2024, видаткової накладної №ЕР-10062555 від 13.11.2024, страхового акта № ДККА-87483 від 02.12.2024 та розрахунку суми страхового відшкодування від 02.12.2024.
05 грудня 2024 року ПрАТ "СК "УСГ" звернулося до ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" із заявою про виплату (страхового) відшкодування у розмірі 38 275, 50 гривень.
20 грудня 2024 року ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" було прийнято рішення про виплату належної суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20 062, 03 гривні. При цьому ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" виходило із рахунку № НОМЕР_4 від 29 жовтня 2024 року Приватного підприємства "Автоцентр "Ера", за яким вартість складових, що підлягають заміні, склала 41 318, 00 гривень, коефіцієнт розрахованого фізичного зносу становив 0, 437, франшиза відповідно до полісу страхування – 3 200, 00 гривень, а тому розмір матеріальних збитків склав 23 262, 03 гривні.
Вважаючи, що його цивільні права страховика на відшкодування понесених збитків порушені відповідачем, у грудні 2025 року в суд звернулося ПрАТ "СК "УСГ" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 213, 47 гривень і 3 028, 00 гривень судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із часткової доведеності та обґрунтованості вимог позивача, оскільки ПрАТ "СК "УСГ" стверджує, що розмір збитків складає 38 275, 50 гривень, покликаючись на акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 30.10.2024, рахунок на оплату №18689 від 29 жовтня 2024 року, видаткову накладну №ЕР-10062555 від 13 листопада 2024 року, страховий акт № ДККА-87483 від 02 грудня 2024 року та розрахунок суми страхового відшкодування від 02 грудня 2024 року. Між тим, у накладній на запчастини та рахунку не вказано навіть моделі транспортного засобу.
Тому суд визнав, що позов ПрАТ "СК "УСГ" в частині, що перевищує виплачені ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", не стверджений належними доказами, а, отже, не можуть братися до уваги як доказ, який би підтверджував вартість завданих збитків, або якимось чином оцінював би розмір шкоди, що завдана в результаті ДТП.
При цьому стягнуто із ОСОБА_1 на користь страховика 3 200 гривень франшизи.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Згідно зі ст.ст. 980, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об`єктом страхування можуть бути:
життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;
майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати;
відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до пункту 2.1 ст. 2, пункту 22.1 ст. 22, ст. 29, пункту 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, що діяла на час укладення договору страхування, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №910/12500/17 зазначається, що "…судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суди змішали поняття "регрес" та "суброгація". І регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Проте між зазначеними поняттями існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах.
За період 01.01.2018 - 30.06.2019 страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації ним прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Ці інститути мають різний режим правового регулювання. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України встановлений особливий правовий режим. Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику".
До такого самого висновку дійшли і колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02 травня 2018 року у справі № 909/252/17, від 01 лютого 2018 року у справі № 910/22886/16.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 914/969/24 зазначається, що "39. …помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування", із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
40. На відміну від суброгації у страхових відносинах, де право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Так, відповідно до змісту статей 559 та 1191 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
41. Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим у даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання, шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.
42. В цілому, як за змістом статті 1191 ЦК України, так і за змістом статті 993 ЦК України й статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, при суброгації, яка регулюється статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика, а при регресі, який регулюється статтею 1191 ЦК України, право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання і виникнення нового (регресного) зобов`язання.
43. Вказані правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17".
Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги, що спірні правовідносини ґрунтуються на суброгації, тобто переході права вимоги за договором майнового страхування від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок чого страхувальник виступає замість потерпілого.
Отже, стягненню із ОСОБА_1 на користь страховика підлягає 18 213, 47 гривень як різниці між сумою страхового відшкодування, сплаченого відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, - 38 275, 50 гривень і сумою страхового відшкодування, розрахованою за полісом №220246493, - 20 062, 03 гривень.
Крім того, у цивільному судочинстві закладено принцип диспозитивності (від лат. dispono – "розпоряджаюся"), яким надано особам, які беруть участь у справі, можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:
- хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;
- особа, якій належить право, може від нього відмовитися;
- нікого не можна примушувати пред`явити позов проти своєї волі;
- суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;
- сторона може розпорядитися об`єктом процесу.
Оскільки ПрАТ "СК "УСГ" при зверненні до суду не заявлялося вимоги про стягнення із ОСОБА_1 3 200 гривень франшизи, а суд самостійно з власної ініціативи вирішив питання про права та обов`язки страховика щодо франшизи, вийшовши за межі позову, то в цій частині оскаржуване рішення суперечить правилам цивільного процесуального законодавства і також спонукало до помилкового вирішення справи.
Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для прийняття постанови про задоволення позову відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що потягло неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо судового збору, то з огляду на норми ч. 13 ст. 141 ЦПК України 7 570 гривень (3 028 гривень судового збору за пред`явлення позову + 4 542 гривні судового збору за подання апеляційної скарги) підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "УГС".
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 червня 2026 року скасувати.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 18 213 (вісімнадцять тисяч двісті тринадцять) гривень 47 копійок сплаченого страхового відшкодування та 7 570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група"; адреса місцезнаходження: вулиця Івана Федорова, буд. №32 літ. А, м. Київ 03038; код ЄДРПОУ: 30859524.
Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.О.Гордійчук
Н.М.Ковальчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua