Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №127/11449/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №127/11449/25

Суддя: Вохмінова О. С.

Справа № 127/11449/25

Провадження 2-а/127/188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 127/11449/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № Т/25/599 від 11.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладення штрафу,

в с т а н о в и в:

заяву мотивовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № Т/25/599 від 11.03.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП та накладено штраф – 17 000 грн. за те, що 04.06.2025 року під час оповіщення громадян групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що у військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ.

Оскаржувану постанову прийнято на підставі протоколу від 04.06.2025 року, складеного за датами після прийняття постанови.

ОСОБА_1 просив скасувати постанову відповідача № Т/25/599 від 11.03.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою від 15.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

22.04.2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області постановлено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 року постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025 року залишено без змін.

21.05.2026 року Верховним Судом ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 року скасовано, а справу № 127/11449/25 направлено для продовження розгляду.

09.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

24.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 127/11449/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № Т/25/599 від 11.03.2025 року.

В судове засідання 20.10.2026 року позивач і представник відповідача не з`явились.

13.10.2026 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

15.09.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову, надано матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Судом встановлено, що згідно протоколу № Т/25/599 від 04.03.2025 року, складеного офіцером групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_3 , 04.03.2025 року під час здійснення оповіщення громадян групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що у військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ під час дії воєнного стану.

Крім іншого, у протоколі зазначено, що своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 ч. 3 КУпАП. Свідками правопорушення вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10.10. 11.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від надання пояснень та підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився.

Згідно постанови № Т/25/599 від 11.03.2025 року на ОСОБА_1 накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке вчинене 04.06.2025 року.

Постанову прийнято у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови йому надіслано поштовим зв`язком.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 06.02.2026 року, а 07.02.2026 року був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно вимог ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період в Україні настав з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжений Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, строк дії якого продовжено неодноразово.

Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, тому особливий період в Україні станом на день розгляду справи не припинений.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в редакції від 16.01.2025 року), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Зазначеним порядком, зокрема, визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Завданнями військового обліку, зокрема, є своєчасне оформлення військово- облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до абз. 2 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, який в тому числі включає час та місце вчинення правопорушення.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

В судовому засіданні було встановлено, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені в постанові від 11.03.2025 року, не відповідають протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки зазначено, що правопорушення вчинене 04.06.2025 року і 04.06.2025 року складений протокол.

Тобто, суть адміністративного правопорушення і час вчинення правопорушення, що зазначені в постанові, викладені з порушенням ст. 283 КУпАП.

Жодного доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення 04.03.2025 року або 04.06.2025 року в матеріалах справи немає.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення 04 червня 2025 року позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, як зазначено у постанові від 11 березня 2025 року, суд дійшов висновку, що постанову № Т/25/599 від 11.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № Т/25/599 від 11 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів відповідно до вимог ст.ст. 272, 293, 295 КАС України.

Повне рішення складене 20 жовтня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua