Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №127/34791/26
Суддя: Курбатова І. Л.
Справа № 127/34791/26
Провадження № 3/127/6556/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2026 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30.09.2026 року об 00:57 год. в м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, 8, керував електросамокатом марки Vevi, без номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager 7510, результат позитивний 0,60 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Немцева О.Л. просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначений як транспортний засіб електросамокат «Vevi», проте не зазначено його марку та модель, не надано технічних характеристик самокату не визначено який тип двигуна і яким способом проводиться у рух. Враховуючи, що вказаний електросамокат визначається як легкий персональний електричний транспортний засіб, колісний транспортний засіб який приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, тому ОСОБА_1 не керував механічним транспортним засобом, на нього не поширюються обов`язки водія, передбачені розділом 2 ПДР України, а відтак він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Наявний у матеріалах справи відеозапис з місця події підтверджує спілкування ОСОБА_1 з поліцейським. ОСОБА_1 стоїть поряд із самокатом. Відеозапис не містить фіксування факту керування останнім самокатом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною та підтверджена сукупністю доказів, що містяться в справі.
Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 784627 від 30.09.2026 року, ОСОБА_1 30.09.2026 року об 00:57 год. в м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, 8, керував електросамокатом марки Vevi, без номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager 7510, результат позитивний 0,60 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 0,60 проміле, що також підтверджується чеком Drager.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 30.09.2026 року об 00:58 год. в м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, знаходився на увімкненому електросамокаті марки Vevi. При цьому, увімкнений електросамокат знаходився на проїзній частині дороги. ОСОБА_1 зазначив, що рухається електросамокатом по правій стороні проїжджої частини дороги. Тримає рух до дому із зустрічі. Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На що останній відповів, що випив одну банку пива. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. В подальшому, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Drager», результат огляду 0,60 проміле. Незгоди на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та незгоди із результатами огляду ОСОБА_1 поліцейським не висловлював. При цьому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 його права та обов`язки.
Як вбачається із долученої до матеріалів довідки, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався та має право на керування транспортними засобами відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.05.2023 року.
Рапорт працівника поліції узгоджується із викладеними у протоколі обставинами.
Відповідно до п. 6 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту проходження огляду на стан сп`яніння достатньо зафіксувати проведення огляду за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказуванню підлягають доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Немцева О.Л. заперечує факт керування ОСОБА_1 електросамокатом, посилаючись на те, що відеозапис не містить фіксування факту керування останнім самокатом.
Оцінюючи вказане, суд звертає увагу на наступні обставини.
Факт керування транспортним засобом може встановлюватись з різних джерел, які мають переконливо свідчити, що вказана особа, перебуваючи з ознаками сп`яніння здійснювала керування транспортним засобом.
Судовій оцінці підлягає вся подія, а не лише її частина з моменту приїзду працівників поліції.
Наявний у матеріалах справи відеозапис підтверджує факт того, що ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом Vevi, був зупинений працівниками поліції. Про даний факт вказує те, що електросамокат перебував у ввімкненому стані, про що свідчить увімкнена передня фара та знаходився на проїзній частині дороги. В ході спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 зазначив, що рухається електросамокатом по правій стороні проїжджої частини дороги, тримає рух до дому із зустрічі. ОСОБА_1 не висловлює жодної незгоди із діями працівників поліції, не зазначає про те, що вів у руках електросамокат та не здійснював керування ним.
Таким чином, сукупність вказаних обставин, переконують суд в тому, що ОСОБА_1 дійсно керував електричним самокатом та під час керування транспортним засобом був зупинений працівниками поліції.
Правилами дорожнього руху України визначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 керував електросамокатом, який відповідно до законодавства України визнається транспортним засобом.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами, а не механічними транспортними засобами, особами, а не водіями, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Таким чином законодавець визначив відповідальність за зазначеною нормою за керування всіма транспортними засобами, а не виключно механічними транспортними засобами, що вказує на те, що електосамокат, який визначений законодавством як транспортний засіб, є тим засобом керування у стані сп`яніння яким породжує відповідальність. При цьому законодавцем застосовано виначення "особа, що керує", а не водій.
Суд зазначає, що ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до порушення конкретних нормативно-правових актів лише в частині відмови від проходження огляду, який згідно із конструкцією норми має бути пройдений у встановленому порядку. Інша ж частина диспозиції ст. 130 КУпАП та об`єктивні дії, що і утворюють склад правопорушення, є імперативною – пряма заборона без посилання на порушення ПДР.
Тобто законодавець визначив, що ст. 130 КУпАП в частині відповідальності за керування в стані сп`яніння, не компілюється з відповідністю дій особи у відповідності до ПДР і необхідності посилання на конкретний пункт ПДР, який порушений особою, а визначає пряму заборону, передбачену КУпАП і відповідальність за її недотримання.
Таким чином, керування транспортним засобом до якого належить будь-який пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, в стані алкогольного сп`яніння утворює склад правопорушення.
При цьому диспозиція ст. 130 КУпАП як суб`єкта визначає не водія, а особу, що керує транспортним засобом, що ще раз вказує на мету законодавця заборонити будь-яким особам, а не лише водіям, здійснювати керування будь-якими транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння.
В цьому випадку, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, результатами якого підтверджено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги вимоги ст. 33 КУпАП, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua