Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №153/1872/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"27" жовтня 2026 р. Справа153/1872/26

Провадження3/153/699/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши об`єднані в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.09.2026, близько 17 години 14 хвилин, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно ОСОБА_2 , з якою проживає як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а саме: вдарив її один раз.

Крім цього, ОСОБА_1 12.09.2026, близько 19 години 40 хвилин, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , з якою проживає як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лексикою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному визнав частково, пояснив, що 12.09.2026 перебував в стані алкогольного сп`яніння та посварився з дружиною. В ході сварки він ображав ОСОБА_2 , однак, не бив її.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 3 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали об`єднаних в одне провадження справ про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВБА №142105 та №142107 від 12.09.2026; копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.09.2026; копії рапортів працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.09.2026; довідку №79 про проходження обстеження на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2025, а також врахувавши пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, суд дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.36, ст.ст.173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець