Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №153/1859/26
Суддя: Гаврилюк Т. В.
Справа153/1859/26
Провадження2/153/944/26-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2026 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т В.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1859/24 за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
АТ «ОТП БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь АТ «ОТП БАНК» заборгованість за Кредитним договором №0095/980/2362784/24 від 04.06.2024 у сумі 18518.26 грн. та понесені позивачем судові витрати у розмірі 2622,40 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.06.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0095/980/2362784/24 на умовах якого, АТ «ОТП БАНК» зобов`язується надати позичальнику споживчий кредит, на умовах строковості зворотності і платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати обов`язки, передбачені договором. Позивач вказує, що умови Кредитного договору позичальником не виконанні, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) в строки не повернуті. Як наслідок, станом на 23.08.2026 заборгованість позичальника за Кредитним договором №0095/980/2362784/24 становить 18518.26 грн., а саме: непрострочене тіло кредиту 3967.21 грн.; сума непрострочених відсотків 133.86 грн.; прострочене тіло кредиту 13020.73 грн.; прострочені відсотки по договору 1396.46 грн. Отже, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.612 ЦК України. На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
24 вересня 2026 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (однак без виклику) сторін.
Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованими повідомленнями. Представник позивача в проханій частині позовної заяви просив відкрити спрощене позовне провадження та справу розглянути у відсутність представника позивача. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином рекомендованим повідомленням вих..№R067289598542, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній» (а.с.133-134), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи без його участі (а.с.3 на зворотній стороні), заява представника позивача про вступ у справу як представника (а.с.128).
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.123), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів: анкети-заяви про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК», анкети для фізичної особи та фізичної особи-підприємця, щодо зв`язків із державою, що здійснює збройну агресію проти України (а.с.6-10), копії тарифів на операції із зарплатними картками міжнародної платіжної системи MasterCard WorldWide для Retail (а.с.12-13) судом встановлено, що відповідач власноруч підписала та вказала свої персональні дані.
Із довідки від 18.06.2026 (а.с.11) судом встановлено, що відповідачу 17.12.2024 змінено суму кредитного ліміту.
Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 25.08.2004 (а.с.14-17) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Вітрівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
Із копії Звіт-рахунок за період з 06.06..2024 по 08.06.2026 на ОСОБА_1 (а.с.18-43) судом встановлено, що на картку № НОМЕР_2 з 06.06.2024 по 05.06.2026 всього надійшло 719533,33 грн., всього списано за період 821843,51 грн., баланс на кінець періоду – 18633,86 грн., доступний залишок -2103,54 грн., безготівковий оборот по рахунку 4615,03 грн.
Із копії розрахунку заборгованості (а.с.44-58) судом встановлено, що по картці № НОМЕР_2 використано коштів 731269,26 грн., заборгованість 18633,86 грн.
Із копії досудової вимоги від 12.06.2026 вих..№12/06/2026 (а.с.59) судом встановлено, що на адресу ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про сплату заборгованості за кредитними договорами 0095/980/2362784/24 на загальну суму 18633.86 грн.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, додані до позову докази жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримала відповідач за укладеним кредитним договором і чи отримала взагалі, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена, а яка частина не була сплачена стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача. Жодних клопотань про витребування доказів заявлено не було.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказом наявності заборгованості.
Розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та існування заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування нею кредитними коштами, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76-82, 89, 95, 141, 95, 258, 263-265, 274-279, 354,355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua