Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №143/975/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/975/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Конкурент» про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди, -

встановив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до СФГ «Конкурент» про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди.

Позов мотивовано тим, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер І-352 від 18.02.2020 року, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,45 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0523486400:03:001:0046, що розташована на території Погребищенської територіальної громади, Вінницького району (колишня Спичинецька сільська рада, Погребищенський район), Вінницької області.

01.12.2012 року між колишнім власником земельної ділянки (спадкодавцем) ОСОБА_2 та СФГ «Конкурент» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років та орендною платою у розмірі 910,49 грн. у рік.

Додатковою угодою від 05.01.2016 року було внесено зміни до договору оренди від 01.12.2012 року. Строк оренди було збільшено до 15 років, а орендну плату визначено у розмірі 1810,00 грн. у рік.

10.08.2016 року спірний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано державним реєстратором Погребищенської міської ради Вінницької області Запальською Іриною Євгеніївною та було проведено державну реєстрацію іншого речового права за номером запису про інше речове право: 15886286, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18.02.2020 року державним реєстратором, нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Швецем О.О. за номером запису про речове право № 35536903 за підставі Свідоцтва про право на спадщину зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 0523486400:03:001:0046 та змінено відомості про орендодавця цієї земельної ділянки за договором оренди від 01.12.2012 року з додатковою угодою від 05.01.2016 року на позивача.

Орендарем всупереч умов договору оренди земельної ділянки орендна плата не виплачується протягом 2020-2025 років.

Оскільки орендар не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, то представник позивача вважає, що є всі підстави для розірвання договору оренди землі та додаткової угоди.

Посилаючись на наведені обставини, просить:

- розірвати Договір оренди землі № б/н від 01.12.2012 року з Додатковою угодою №б/н від 05.01.2016 року, укладені між спадкодавцем ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством «Конкурент», предметом яких є земельна ділянка площею 1,45 га, кадастровий номер 0523486400:03:001:0046 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Погребищенської ТГ (колишня Спичинецька сільська рада), Вінницького району, Вінницької області, право оренди за яким зареєстровано 10.08.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запису про інше речове право за № 15886286 (а.с.1-3).

Ухвалою судді від 11.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.25-26).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Голівський В.В. в судове засідання, призначене на 21.10.2026 року, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог ЦПК України, натомість в матеріалах справи міститься заява від 17.08.2026 року, в якій останній просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та позивачки, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 35).

Відповідач СФГ «Конкурент», будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, відзиву на позов не подав, участь свого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив, про причини його неявки не повідомив (а.с.30-33,39).

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, то відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 21.10.2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем на земельну ділянку площею 1,4500 га, за кадастровим номером 0523486400:03:001:0046, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Погребищенської ТГ (колишня Спичинецька сільська рада), Вінницького району, є спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 (а.с.14).

01.12.2012 року між СФГ «Конкурент» та спадкодавцем ОСОБА_3 , як власником земельної ділянки площею 1,4500 га, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, укладено Договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Згідно пунктів 2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4500 га, в тому числі ріллі 1,4500 га, на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 30349 грн. 73 коп.

Пунктом 8 Договору визначено, що він укладений строком на 5 років - з урахуванням ротації культур.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата справляється Орендарем у грошовій формі у розмірі 910 грн. 49 коп. в рік (а.с.11-12).

05.01.2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем СФГ «Конкурент» укладено Додаткову угоду до вищезазначеного Договору, згідно із якою Договір оренди укладено на 15 років, а орендна плата справляється орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі та становить 1810 грн. 00 коп. за рік за земельну ділянку (а.с .13).

На підставі рішення державного реєстратора Погребищенської міської ради Вінницької області Запальської І.Є. від 12.08.2016 року індексний номер №30919570 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право (право оренди) згаданої земельної ділянки СФГ «Конкурент» відповідно до Договору оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2012 року та Додаткової угоди б/н від 05.01.2016 року, номер запису 15886286 (а.с .15).

На підставі рішення державного реєстратора Погребищенської державної нотаріальної контори Швеця О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №35536903 від 18.02.2020 року про інше речове право - право власності позивача ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (а.с.15).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину І-352, виданого Погребищенської державної нотаріальної контори від 18.02.2020 року, земельна ділянку площею 1,4500 га, власником якої є ОСОБА_1 , та перебуває в оренді СФГ «Конкурент» (а.с.10).

Відповідно до змісту ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – правообов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 176-181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 року у справі № 918/391/23 зроблено правовий висновок, який зводиться до того, що Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

В ч. 2 ст. 653 ЦК України унормовано, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За змістом ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, п.4 Додаткової угоди від 05.01.2016 року до Договору оренди землі передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі в розмірі 4% від нормативно грошової оцінки землі і становить 1810 грн. 00 коп. за рік.

Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 покликався на ту обставину відповідач всупереч умовам Договору оренди землі та Додаткової угоди систематично не виконує свого обов`язку по сплаті орендної плати упродовж 2020 – 2025 років, що є підставою для розірвання Договору оренди землі та Додаткової угоди.

Частиною 8 ст. 178 ЦПК України чітко визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання умов Договору оренди та Додаткової угоди до нього в частині сплати орендної плати.

Суд вважає, що саме відповідач, як більш захищена сторона в договірних відносинах, повинен і мав можливість надати самостійно докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі перед позивачем.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору оренди землі та Додаткової угоди у зв`язку із порушенням орендарем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2020 - 2025 років, оскільки неналежне виконання умов договорів зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, то із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1064 грн. 96 коп.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі б/н від 01 грудня 2012 року та Додаткову угоду б/н від 05 січня 2016 року, укладені між спадкодавцем ОСОБА_3 та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент», предметом яких є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,4500 га з кадастровим номером 0523486400:03:001:0046, яка розташована на території Погребищенської ОТГ (колишньої Спичинецької сільської ради) Вінницького району (колишнього Погребищенського району) Вінницької області, на підставі яких 10.08.2016 року державним реєстратором Погребищенської міської ради Вінницької області Запальською Іриною Євгеніївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки за №15886286 за Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент».

Стягнути із Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське (Фермерське) господарство «Конкурент», код ЄДРПОУ 23107090, місцезнаходження юридичної особи: вул. Генуезька, буд. 3Б, м. Одеса, Одеська область, 65000.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.10.2026 року.

Суддя