Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №930/2247/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Суд: Немирівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №930/2247/26

Суддя: Науменко С. М.

Справа № 930/2247/26

Провадження № 2/930/1591/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області в складі

головуючого судді - Науменка С.М.,

за участі секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину.

Позов обґрунтований тим, що з відповідачем по даній справі – ОСОБА_2 позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року було розірвано.

Від спільного подружнього життя в їхній сім`ї народилася дитина: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року з ОСОБА_2 стягуються на користь позивача аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка зазначає, що на сьогоднішній день, враховуючи стрімке на даний час зростання в Україні цін на продукти харчування, одяг, а також інше, що необхідне для нормального догляду, розвитку та виховання дитини, позивачу вкрай важко на даний час матеріально утримувати їхню з відповідачем дитину, враховуючи той розмір аліментів, який був визначений рішенням суду.

Натомість на її неодноразові усні та письмові звернення до відповідача з проханням про добровільне збільшення фінансової допомоги та участь у додаткових витратах та матеріальне забезпечення дитини залишаються абсолютно безрезультатними.

У зв`язку із зазначеним, позивачка вважає за доцільне змінити спосіб стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає не заперечує проти їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції у Вінницькій області 12 листопада 2024 року.

Згідно витягу №6587 з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20.02.2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2019 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч. 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Cт. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Судом встановлено, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2019 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивачка посилається на те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, є недостатнім для гармонійного розвитку дитини та на даний час їхні спільний з відповідачем син потребує значно більшого догляду та матеріального забезпечення.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька, відповідно до положень Закону.

При визначенні нового розміру аліментів суд враховує, що утримання ОСОБА_2 , якому на даний час виповнилось 12 років, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, відповідач не має на утриманні інших осіб, є здоровим та в змозі працювати (зворотнього у справі не встановлено), а також суд приймає до уваги, що розмір аліментів не може бути менший, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку із чим вважає необхіднім позов задовольнити, змінити спосіб стягнення аліментів, присуджений на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2019 у справі № 930/2685/19 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, які понесені позивачем і документально підтвердженні.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., за ставками судового збору на час пред`явлення позивачем позову, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про зміну способу стягнення аліментів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 89, 137, 141, 211, 258, 259, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2019 року у справі №930/2685/19.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягненню дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2019 року (справа № 930/2685/19).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Науменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua