Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №292/410/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/410/26 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія 42 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №292/410/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Пулинського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Гуц О.В. в селищі Пулини Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1540-9167 від 15.04.2025 в розмірі 41 679,33 грн., з яких: заборгованість за кредитом 14 373,30 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 17 247,60 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10 058,43 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1540-9167. Зазначений кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлена; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Вказує, що відповідно до умов укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн зі строком кредитування 365 днів, базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; знижена % ставка 1,00% в день; промо-ставка ставка 0,75% за кожен день користування Кредитом протягом перших 30 календарних днів першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця; стандартна % ставка: 1,00% в день. Додатковою угодою №1 від 13.05.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1540-9167 від 15.04.2025 кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у сумі 8000,00 грн. Додатковою угодою №2 від 08.06.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1540-9167 від 15.04.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у сумі 3 500,00 грн. Додатковою угодою №3 від 29.09.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1540-9167 від 15.04.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у сумі 2 700,00 грн.

Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Крім того, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, отримавши кредитні кошти. Своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, відповідач не скористалася. Вказував, що усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1540-9167 від 15.04.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 41 679,30 грн., а саме: заборгованість за кредитом 14 373,30 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 17 247,60 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10 058,43 грн. Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов кредитного договору №1540-9167 від 15.04.2025 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована.

Рішенням Пулинського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1540-9167 від 15.04.2025 в розмірі 31 620,90 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2019,88 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи та прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та норм процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення процентів за користування кредитом у сумі 17 247,60 грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд стягнув з відповідача 17 247,60 грн процентів, однак у мотивувальній частині рішення відсутній будь-який аналіз правильності такого розрахунку. Стверджує, що місцевим судом не було встановлено: за який конкретний період нараховані проценти; яка ставка застосовувалася в кожний період; на який залишок заборгованості здійснювалося нарахування; чи відповідає розрахунок умовам кредитного договору; чи не містить він подвійного нарахування. Фактично суд без перевірки прийняв розрахунок позивача як належний доказ. Крім того, матеріали справи не містять детального покрокового розрахунку процентів із зазначенням дати нарахування, кількості днів, залишку кредитної заборгованості, формули розрахунку, ставки, що застосовувалася. За відсутності таких даних неможливо перевірити правильність визначення суми 17 247,60 грн.

Позивач посилався на надання додаткових траншів у розмірі 8 000 грн., 3 500 грн та 2 700 грн., які перераховувалися на різні банківські картки. Однак, суд не встановив належність цих карток відповідачу та не перевірив належними банківськими документами факт фактичного отримання кожного траншу. Самого внутрішнього розрахунку кредитодавця недостатньо для підтвердження фактичного отримання коштів. Також суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що відповідачем було сплачено на користь позивача 39 823,58 грн., тобто суму, яка значно перевищує фактично отримані кредитні кошти (24 200,00 грн). Зазначає, що суд фактично не надав жодної правової оцінки доказам здійснених відповідачем платежів, не встановив їх правове значення для визначення заборгованості та не зазначив мотивів, з яких відхилив відповідні доводи відповідача. Вказує, що загальна сума фактично отриманих коштів становила 24 200,00 грн. При цьому проценти, заявлені до стягнення становлять 17 247,60 грн. Разом з цим, місцевий суд не перевірив, чи підтверджується заявлений розмір процентів належними та допустимими доказами, а також чи відповідає порядок їх нарахування умовам кредитного договору. Вважає, що суд першої інстанції фактично поклав в основу рішення виключно твердження позивача та складений ним односторонній розрахунок, не перевіривши його належними первинними документами.

Звертає увагу суду на ту обставину, що у мотивувальній частині рішення зазначено кредитний договір №1540-9168 від 15.04.2025, тоді як у резолютивній частині — №1540-9167 від 15.04.2025. Разом з цим, суд не пояснив зазначену розбіжність, у зв`язку з чим необхідно перевірити, чи є вона технічною опискою, чи свідчить про неналежне дослідження матеріалів справи. Таким чином, суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку процентів, не встановив фактичний розмір заборгованості з урахуванням здійснених платежів, не перевірив отримання всіх заявлених траншів та не надав належної оцінки істотним доказам і доводам відповідача. Стверджує, що зазначені порушення є підставами для зміни або скасування рішення суду в оскаржуваній частині відповідно до статті 376 ЦПК України.

03 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук А.В., в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 є неможливим.

Крім того, звертає увагу суду, що позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 видав Відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 24200,00 грн на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті. Перерахування Відповідачу суми кредиту за Кредитним договором ТОВ «ФК «Контрактовий дім», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 10 червня 2020 року Договору №02/06/2020 від 10.06.2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів. Таким чином, квитанції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів та довідка про перерахування суми кредиту №1540-9167 від 15.04.2025 є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів сумі 24200,00 грн. Також зазначає, що кредитні кошти відповідачу перераховувалися у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківські картки, які вона самостійно вносила до інформаційно телекомунікаційної системи Кредитора. Стверджує, що виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 24200,00 грн. відповідачеві підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та довідкою про перерахування суми кредиту №1540-9167 від 15.04.2025 стосовно ОСОБА_1 . Звертає увагу суду щодо порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, то долучений розрахунок заборгованості відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення заборгованості за відсотками, тому в іншій частині на предмет законності та обґрунтованості судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua/ або https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, 15.04.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1540-9167 продукту «Міnіkasa», відповідно до умов якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачці надано кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10 000,00 грн., строком на 365 днів, тобто до 14.04.2026, які перераховані на вказану нею платіжну картку. Базовий період сплати відсотків - 30 днів, стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом. Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Реальна річна процентна ставка - 3181,67%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 43492,33 грн., денна процентна ставка - 0,918%. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладання цього договору - 33492,33 грн.

Даний Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими відповідач був попередньо ознайомлений. У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Невід`ємними частинами договору є: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Договір, таблиця обчислення та правила відкриття кредитної лінії підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: А7482.

Паспортом споживчого кредиту передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та ін.

Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1570.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати №200981-1590795565-17032026 від 17.03.2026 та довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay на підставі договору №1540-9167 від 15.04.2025, згідно якого 15.04.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 10 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 . Платіж № НОМЕР_2 .

Зокрема, 13 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №1540-9167 про відкриття кредитної лінії від 15.04.2025 у електронній формі, яка підписана відповідачкою аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора: А5699.

Відповідно до умов додаткової угоди, кредит відповідача збільшено на 8 000,00 грн., загальна сума до погашення зобов`язань за договором становить 14 126,25 грн..

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1540-9167 та додатковою угодою до нього зазначено, що кредит в сумі 14 126,25 грн., надано з 13.05.2025 по 12.05.2026, на 365 днів, проценти за користування кредитом 44 716,10 грн., комісія за надання кредиту 1 200,00 грн., реальна річна процентна ставка - 2834,62 %, загальна сума вартості кредиту – 60 462,62 грн.

Таблиця обчислення підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: А5699.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати №198237-1605656974-17032026 від 17.03.2026 та довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay на підставі договору №1540-9167 від 15.04.2025, згідно якого 13.05.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 8 000,00 грн. на картку № НОМЕР_3 . Платіж № НОМЕР_4 .

08 червня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору №1540-9167 про відкриття кредитної лінії від 15.04.2025 року у електронній формі, яка підписана відповідачкою аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора: А2962.

Відповідно до умов додаткової угоди №2, кредит відповідача збільшено на 3 500,00 грн., загальна сума до погашення зобов`язань за договором становить 14 375,00 грн.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1540-9167 та додатковою угодою до нього зазначено, що кредит в сумі 14 375,00 грн., надано з 08.06.2025 по 07.06.2026, на 365 днів, проценти за користування кредитом 45 410,30 грн., комісія за надання кредиту 525,00 грн., реальна річна процентна ставка - 2358,32 %, загальна сума вартості кредиту – 60 732,49 грн.

Таблиця обчислення підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: А2962.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати №186946-1620015998-17032026 від 17.03.2026 та довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay на підставі договору №1540-9167 від 15.04.2025, згідно якого 08.06.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 3 500,00 грн на картку № НОМЕР_5 . Платіж № НОМЕР_6 .

В подальшому, 29 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №3 до договору №1540-9167 про відкриття кредитної лінії від 15.04.2025 у електронній формі, яка підписана відповідачкою аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора: А3945.

Відповідно до умов додаткової угоди №3, кредит відповідача збільшено на 2 700,00 грн., загальна сума до погашення зобов`язань за договором становить 14 766,62 грн.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1540-9167 та додатковою угодою до нього зазначено, що кредит в сумі 14 766,62 грн., надано з 29.09.2025 по 28.09.2026, на 365 днів, проценти за користування кредитом 46 795,55 грн., комісія за надання кредиту 405,00 грн., реальна річна процентна ставка - 2376,25 %, загальна сума вартості кредиту – 62 400,95 грн.

Таблиця обчислення підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: А3945.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати №193064-1682836190-17032026 від 17.03.2026 та довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay на підставі договору №1540-9167 від 15.04.2025, згідно якого 29.09.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 2 700,00 грн на картку № НОМЕР_3 . Платіж № НОМЕР_7 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1540-9167 від 15.04.2025, станом на 02.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 41 679,33 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом – 14 373,30 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 17 247,60 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України – 10 058,43 грн.

Із матеріалів справи слідує, що Товариством було направлено ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, в якому вказано, що станом на 02.03.2026 сума неповернутого нею кредиту за договором №1540-9167 від 15.04.2025, становить 14 373,30 грн. Сума до повного погашення зобов`язань становить 41 679,33 грн.

Відповідачка порушила умови Договору та додаткові угоди до нього і не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням. Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту за кредитним договором становить 14 373,30 грн та заборгованість за нарахованими процентами становить 17 247,60 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Відмовляючи у стягненні процентів річних, суд зазначив, що згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судове рішення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту скаржником не оскаржується.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі №2-6315/11 (провадження №61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.

Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні.

Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

До такого виду договорів відноситься і договір позики, який відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 1046 ЦК України є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.

З аналізу змісту договору від 15.04.2025 №1540-9167 та порядку його виконання, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами укладено саме кредитні договори, оскільки положення вказаних договорів передбачають зобов`язання кредитодавця щодо передачі грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII). електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону №675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі, яка переглядається, встановлено, що кредитний договір №1540-9167 від 15.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А7482», а додаткові угоди від 13.05.2025, 08.06.2025 та від 29.09.2025 одноразовими ідентифікаторами «А5699», «А2962» та «А3945» відповідно.

Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови такого, після чого кредитодавець надіслав йому за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.

З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що без здійснення вказаних дій відповідачкою договір та додаткові угоди не були б укладені сторонами, а тому ці правочини відповідно до Закону №675-VIII вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, і їх укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 грудня 2023 року у справі №212/10457/21 (провадження №61-6066св23).

Щодо доводу апеляційної скарги щодо зазначення судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення номера кредитного договору №1540-9168 від 15 квітня 2025 року замість №1540-9167 від 15 квітня 2025 року, то колегія суддів відхиляє даний довід.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості саме за кредитним договором №1540-9167 від 15 квітня 2025 року.

Саме цей номер договору зазначений у позовній заяві, додаткових угодах №1 від 13 травня 2025 року, №2 від 08 червня 2025 року та №3 від 29 вересня 2025 року, документах щодо перерахування відповідачці кредитних коштів, розрахунку заборгованості, вимозі про дострокове повернення кредиту, а також в інших письмових доказах, досліджених судом першої інстанції.

Крім того, у резолютивній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції чітко зазначив, що стягнення здійснюється саме за кредитним договором №1540-9167 від 15 квітня 2025 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначення судом першої інстанції в одному з абзаців мотивувальної частини рішення номера кредитного договору №1540-9168 замість №1540-9167 є очевидною технічною опискою.

Зазначена неточність не свідчить про те, що суд першої інстанції розглянув спір щодо іншого кредитного договору, оскільки зміст усіх основних доказів у справі, предмет позову, розрахунок заборгованості та резолютивна частина рішення однозначно ідентифікують кредитний договір, за яким вирішено спір, а саме договір №1540-9167 від 15 квітня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Таким чином, наведена представником відповідача розбіжність у номері кредитного договору не впливає на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і сама по собі не є підставою для його скасування.

Крім того, представник відповідачки звертала увагу на те, що судом першої інстанції не було встановлено належність кожної платіжної картки, факт зарахування кожного окремого траншу, наявність банківських документів, що підтверджують виконання кожної окремої платіжної операції.

Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується наявність у договорі та додаткових угодах персональних даних відповідачки, а саме номер реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номери банківських карток, та електронну адресу ОСОБА_1 . Також суд звертає увагу на те, що реєстраційний номер облікової картки платника податків, повністю співпадає із такими даними (в договорі №1540-9167 від 15.04.2025 та додаткових угодах від 13.05.2025, 08.06.2025, 29.09.2025), що зазначені самою відповідачкою у її відзиві на позовну заяву.

Щодо посилань відповідача на неотримання нею кредитних коштів за наслідками укладених додаткових угод, то суд виходить із того, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до позивача зі зверненнями про неотримання кредитних коштів.

Разом з тим, в договорах зазначено особисті дані ОСОБА_1 , зокрема, реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, а також вказано номери особистих електронних платіжних засобів № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5 .

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначених договорах матеріали справи не містять.

Також, доказів про те, що персональні дані відповідача були використані кредитором для укладення кредитного договору від її імені, ОСОБА_1 до суду не надала. Зокрема, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору. Суду й не надано доказів того, що кошти не були зараховані на банківські рахунки відповідачки.

Щодо виконання кредитодавцем обов`язку щодо переказу (надання) кредитних коштів та виникнення обов`язку щодо погашення заборгованості зі сторони відповідача.

Колегія суддів виходить із того, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №752/17604/15-ц (провадження №61-14780св23).

За обставин цієї справи факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідками ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів через платіжну систему EasyPay, з яких вбачається, що на карткові рахунки відповідачки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_5 кредитодавцем було перераховано грошові кошти на загальну суму 24 200,00 гривень чотирма платежами (двічі на один картковий рахунок № НОМЕР_3 ), зокрема: 15.04.2025 на суму 10 000,00 гривень (номер платежу 1590795565); 13.05.2025 у розмірі 8 000,00 гривень (номер платежу 1605656974); 08.06.2025 на суму 3 500,00 грн (номер платежу №1620015998), а 29.09.2025 - 2 700,00 гривень (номер платежу 1682836190). Також на підтвердження факту перерахування коштів позивач до суду першої інстанції надав лист (довідку) ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який містить інформацію щодо перерахування коштів, зокрема, стосовно кредитного договору від 15 квітня 2025 року №1540-9167 за наступними реквізитами: ID транзакції 1590795565. Сума 10 000,00 грн. Валюта UAH. Дата виконання платіжної операції 15.04.2025. Номер договору 1540-9167. Статус Виконано.

Також, у листі (довідці) ТОВ «ФК «Контрактовий дім», міститься інформація щодо перерахування коштів за:

- додатковою угодою №1 від 13 травня 2025 року до кредитного договору від 15 квітня 2025 року №1540-9167 за наступними реквізитами: ID транзакції 1605656974 Сума 8 000,00 Валюта UAH Дата прийняття 13.05.2025 Номер договору 1540-9167 Номер картки НОМЕР_8 Статус Виконано;

- додатковою угодою №2 від 08 червня 2025 року до кредитного договору від 15 квітня 2025 року № 1540-9167 за наступними реквізитами: ID транзакції 1620015998 Сума 3 500,00 Валюта UAH Дата прийняття 08.06.2025 Номер договору 1540-9167 Номер картки НОМЕР_9 Статус Виконано;

- додатковою угодою №3 від 29 вересня 2025 року до кредитного договору від 15 квітня 2025 року № 1540-9167 за наступними реквізитами: ID транзакції 1682836190 Сума 2 700,00 Валюта UAH Дата прийняття 29.09.2025 Номер договору 1540-9167 Номер картки НОМЕР_8 Статус Виконано.

Відтак, вказаними доказами підтверджується факт перерахування коштів на кредитні картки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5 , які відповідач вказала під час укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Факт належності кредитних карток № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5 відповідач належними доказами не спростувала.

Окрім цього, судом встановлено факт часткового виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 15.04.2025 №1540-9167 на загальну суму 39 823,58 грн., що також розцінюється як підтвердження факту укладення кредитного договору та фактичне визнання фінансових зобов`язань.

Крім того, колегія суддів наголошує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої йому. Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Тому довід апеляційної скарги про ненадання первинних бухгалтерських документів колегія суддів вважає, що є безпідставним, оскільки кредитор не є банківською установою та не відкривав позичальнику окремий рахунок для зарахування коштів. Кредитні кошти були перераховані позичальнику згідно наданих реквізитів.

Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення відсотків за правомірне користування кредитними коштами у розмірі 17 247,60 грн.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18)).

За умовами п.4.10. кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступними ставками: стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або Зниженою та/або пільговою процентною ставкою, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або фактичного погашення всієї суми кредиту. Окрім того, п. 10.1. передбачено застосування Промо-ставки у розмірі 0,75 % за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду та Зниженої процентної ставки 1% за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_4 нараховувались відсотки за користування кредитом за Промо-ставкою 0,75% в день за період з 15 квітня по 30 квітня 2025 року, та за ставкою 1% в день у період з 15 травня по 01 березня 2026 року, тобто в межах строку дії кредитного договору та додаткових угод до нього.

Колегія суддів зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами у сумі 17 247,60 грн нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами. Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». Обґрунтованих доводів щодо спростування суми заборгованості за нарахованими відсотками сторона відповідачки не навела, а також не надала будь-якого власного контр-розрахунку. Зокрема, як убачається із матеріалів справи до апеляційної скарги не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контр-розрахунку.

Таким чином, отримавши спірні кошти, в порушення умов виконання кредитного договору відповідач ОСОБА_1 , свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконала, у зв`язку із чим апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості по нарахованих процентів в сумі 17 247,60 грн.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Пулинського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року в частині стягнення заборгованості за відсотками залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Шевчук А. М.