Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №295/4756/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №295/4756/26

Суддя: Шалота К. В.

Справа № 295/4756/26 Головуючий у 1-й інст. Біднина О. В.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невмержицька Тетяна Олександрівна,

на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 14 травня 2026 року, постановлену у складі судді Бідниної О. В. у місті Житомирі,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

2. Позов обґрунтований тим, що 08 жовтня 2023 року відповідач керуючи автомобілем марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Перемоги, 43 у місті Житомир здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є позивач, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження.

3. Позивач вказував, що постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24 жовтня 2024 року відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, однак його цивільно-правова відповідальність на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, а завдана майнова шкода у добровільному порядку позивачу не відшкодована.

4. Посилаючись на викладене, позивач просив суд:

? стягнути з відповідача на свою користь вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно висновку експерта № 404/10-23 від 02 листопада 2023 року у розмірі 113 264,71 грн (з урахуванням ПДВ), витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 6 000 грн, а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та мотиви її ухвалення

5. Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 14 травня 2026 року задовольнив клопотання представника відповідача – адвоката Кравчука В. І. та зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач мобілізований до Збройних Сил України та проходить військову службу, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. Представник позивача – адвокат Невмержицька Т. подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду про зупинення провадження у справі скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Кравчука В. І. про зупинення провадження у справі.

8. Апеляційна скарга мотивована тим, що

? позивачу та його представнику клопотання про зупинення провадження у справі не направлялося, чим порушено право сторони позивача подати свої заперечення, перевірити зміст викладених у клопотанні доводів та наявність підстав для зупинення провадження у справі;

? суд першої інстанції не врахував, що перебування сторони у складі Збройних Сил України не є безумовною та автоматичною підставою для зупинення розгляду справи;

? будь-яких доказів того, що відповідач на час розгляду справи дійсно перебуває безпосередньо на службі та в районах ведення воєнних (бойових) дій ухвала суду не містить;

? відсутність згоди відповідача як військовослужбовця на розгляд справи, за відсутності переконливих доказів неможливості його участі у вчиненні відповідних процесуальних дій, сама по собі не може бути достатньою підставою для зупинення провадження у справі;

? під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач користується правничою допомогою, ним укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Кравчуком В. І.;

? при відкритті провадження у справі судом першої інстанції визначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, головною метою якого є швидке та економне вирішення спорів, належним чином не оцінив баланс конкуруючих інтересів сторін та дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України;

? суд першої інстанції не врахував інтереси та права позивача, адже його автомобіль є пошкодженим, будь-якого відшкодування зі сторони відповідача не надано, та внаслідок відсутності страховки, позивач не має змоги звернутися до страхової компанії чи можливості відремонтувати автомобіль самостійно, оскільки потребує постійного лікування.

Відзив на апеляційну скаргу

9. Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходили.

10. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2026 року відкрив апеляційне провадження у справі № 295/4756/26, встановив строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному проваджені без повідомленням учасників справи.

Позиція апеляційного перегляду

13. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).

14. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

16. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

17. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

18. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини 3 статті 2 ЦПК).

19. Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

20. Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених процесуальним законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

21. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

22. Стаття 251 ЦПК встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі.

23. Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування, зокрема, сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

24. Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві.

25. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

26. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

27. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі №513/475/24 (провадження № 14-74цс25) зазначено:

«1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

28. Норма пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

29. Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача – адвокат Кравчук В. І. подав до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК, до якого додав копію довідки військової частини НОМЕР_3 від 07 липня 2025 року №693/43813 (форма 5), згідно якої солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 .

30. Враховуючи, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, які вважаються такими, що «переведені на воєнний стан», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22.

31. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача через ненадіслання копії клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки частиною 9 статті 83 ЦПК передбачено обов`язок надсилання (надання) іншим учасникам справи копій доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, а не будь-яких клопотань у справі.

32. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що перебування сторони у складі Збройних Сил України не є безумовною та автоматичною підставою для зупинення розгляду справи, оскільки положення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України, що є гарантією держави у забезпеченні процесуальних прав таких осіб.

33. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність доказів перебування відповідача на час розгляду справи безпосередньо на службі та в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури Збройних Cил України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

34. При цьому, приписи пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК не пов`язують можливість застосування цієї норми процесуального права з умовою перебування сторони-військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій.

35. Довід апеляційної скарги про те, що відповідач користується допомогою адвоката є безпідставними, оскільки положення статті 58 ЦПК визначають право сторони на особисту участь в судовому процесі. Це право не може бути обмежено судом, крім випадків, визначені законом.

36. Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

37. Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи.

38. Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність урахування балансу інтересів сторін, апеляційний суд зазначає, що необхідність дотримання розумних строків розгляду справи не є визначальною при вирішенні питання зупинення провадження у справі за умови наявності обставин, визначених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК, які є обов`язковими для зупинення провадження у справі, та направлені на захист прав сторони, яка через виконання обов`язків військової служби позбавлена можливості брати активну участь у судовому процесі, реалізовувати процесуальні права, захищати свої права, свободи та інтереси.

39. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. рішення Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі "Салов проти України", № 65518/01, від 06 вересня 2005 року).

40. ЄСПЛ звертав увагу, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («DIYA 97 v. UKRAINE», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

41. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а фактично зводяться до власного тлумачення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

42. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

43. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК).

44. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду першої інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Щодо розподілу судових витрат

45. Ураховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду розгляд справи не закінчено, питання розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не вирішується.

46. Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невмержицька Тетяна Олександрівна, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 14 травня 2026 року у справі №295/4756/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua