Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №175/3445/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2552/26 Справа № 175/3445/26 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Кривий Ріг

20.10.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції при секретарі судового засідання Шевченко В.В. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Нікітіним В.В., та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що постанову суду першої інстанції від 20.08.2026р. ним особисто отримано 27.08.2026р., у зв`язку з чим прохав строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, встановив що пропущений строк оскарження є незначним, та з метою дотримання права особи доступу до суду вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі захисник:

- вказує, що подавав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд адміністративної справи не законно був здійснений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, в зв`язку з чим вони були позбавлені свого законного права надавати свої пояснення, подавати клопотання;

- вказує, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з камер працівників поліції чи інший доказ, який би підтверджував факт руху та керування особою, яка притягається до відповідальності, транспортним засобом;

- вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, тому проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння працівниками поліції є недійним;

- вважає, що у працівників поліції були відсутні будь-які підстави для зупинки транспортного засобу Mitsubishi Outlander НОМЕР_1 , передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»;

- вказує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року в графі «До протоколу додаються:» відсутнє посилання на відеозапис з автомобільного відеореєстратора, тому відео з автомобільного відеореєстратора «IMG_0369», долучене до матеріалів адміністративної справи № 175/3445/26, не є належним та допустимим доказом, не може досліджуватись судом під час розгляду справи та братися до уваги, оскільки вказане відео не було долучено до протоколу серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року, в якості доказу;

- зазначає, що матеріалах справи наявне письмове направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, вказане направлення виписано 13.01.2026р. о 21 год. 14 хв., хоча згідно до протоколу серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року, вбачається, що «13.01.2026 21 год. 14 хв. на (в) м. Краматорську по вул. Аероклубна біля б. 103 водій ОСОБА_1 …», тобто направлення виписане в той час, коли ОСОБА_1 у вказаний час ще керував транспортним засобом, тому направлення не є належним доказом у справі;

- вказує, що після складання протоколу щодо ОСОБА_1 він був оглянутий співробітниками військової служби правопорядку на стан алкогольного сп`яніння та під час вказаного огляду ознак наркотичного сп`яніння співробітниками ВСП у ОСОБА_1 не було виявлено алкогольного сп`яніння;

- зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи зазначається, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом, проте, зазначене не відповідає дійсним обставинам справи, суду першої інстанції було надані пояснення ОСОБА_1 та пояснення свідка ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_1 не керував транспортним засобом під час зупинки автомобіля поліцейськими, а знаходився в автомобілі в якості пасажира, але суддею першої інстанції вказані пояснення були цілком проігноровані;

- зазначає, що судом були проігноровані подані стороною захисту клопотання, а саме: 08.04.2026 року клопотання про зупинення провадження у справі 08.04.2026 року клопотання про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим доказом; 08.04.2026 року клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації; 31.05.2026 року клопотання про долучення доказів; 30.07.2026 року клопотання про виклик та допит свідка у справі про адміністративне правопорушення.

- прохає скасувати постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2026р.щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП провадження закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13.01.2026 о 21:14год. керував ТЗ Міцубісі, н.з. НОМЕР_1 в м. Краматорськ по вул. Аероклубна, 103 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову, зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поклав сукупність досліджених та оцінених доказів та вважав, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Міцубісі, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції від 13.01.2026, а також відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається перебування ОСОБА_1 у зв`язку з керуванням зазначеним транспортним засобом та подальша відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд першої інстанції дослідив заперечення захисника, що у матеріалах справи відсутній відеозапис із камер працівників поліції чи інший доказ, який би підтверджував факт руху та керування ОСОБА_1 транспортним засобом Міцубісі, номерний знак НОМЕР_1 , у зазначений у протоколі час та місці, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно з яким у ОСОБА_1 за результатами огляду встановлено 0,0 проміле, а також щодо огляду у порядку ст. 266 КУпАП та відкинув їх, як неспроможні.

Суд першої інстанції після аналізу сукупності доказів у справі дійшов висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість є достатніми для встановлення порушення в діях водія ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 погоджується із висновками суду першої інстанції викладених в оскаржуваній постанові, та вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 245 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував фактичні обставини справи, та вирішив їх в точній відповідності із законом.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а обґрунтування суду, яке наведено в мотивувальній частині прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення такими, що відповідає вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції встановив факт руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 , законність висловленої працівником поліції вимоги проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння – наявність ознак наркотичного сп`яніння, які виявлені при спілкуванні, а саме зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови, дослідив відеозапис, на якому зафіксовані вказані події, та факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, тим самим суд першої інстанції дослідив та оцінив докази у справі, як окремо, так і у сукупності, та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції погоджується, та вважає, що доводи, наведені судом першої інстанції в обґрунтування своїх висновків є правильними. Суд першої інстанції дослідив та оцінив докази у справі, як окремо, так і у сукупності, встановивши ознаки складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи апеляційної скарги захисника, що подавав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд адміністративної справи не законно був здійснений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, в зв`язку з чим вони були позбавлені свого законного права надавати свої пояснення, подавати клопотання, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, сторона захисту формально посилається на такі порушення, не наводить які саме пояснення чи клопотання вона не змогла подати, оскільки матеріали справи містять численні клопотання захисника із запереченнями винуватості ОСОБА_1 .

При цьому при поданні апеляційної скарги захисник продублював клопотання про закриття провадження у справі подане суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з камер працівників поліції чи інший доказ, який би підтверджував факт руху та керування особою, яка притягається до відповідальності, транспортним засобом, є безпідставними, оскільки відеозапис належним чином доводить факт руху транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 , оскільки інші особи біля автомобіля та в ньому відсутні.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, тому проведений огляд працівниками поліції є недійним, є також неслушними за таких підстав.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують процедури щодо порядку огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, відстороненню від керування транспортним та, зокрема, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками (у стані) сп`яніння.

У порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, огляду на стан сп`яніння підлягають військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці ЗСУ.

Слід наголосити, що військовослужбовці при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) – як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт), оскільки вказані правопорушення мають значні відмінності за правовими наслідками, зокрема, стягнення ст. 130 КУпАП передбачає позбавлення винуватого спеціального права - керування транспортним засобом, тобто обмеження за вчинення суспільно небезпечного правопорушення, яке потенційно або ж призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговорення у суспільстві із відповідною реакцією на законодавчому рівні, яка виражається у посиленні відповідальності винних осіб.

У другому випадку, а саме при виконанні обов`язків служби, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями, які, крім іншого, мають різні правові наслідки, а саме за вчинення правопорушення за ст. 130 КУпАП винувата особа позбавляється спеціального права – керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що у працівників поліції були відсутні будь-які підстави для зупинки транспортного засобу Mitsubishi Outlander АР7032КЕ, передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є також неспроможними, оскільки підставою зупинки транспортного засобу стали сліди ДТП на автомобілі, керованому ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року в графі «До протоколу додаються:» відсутнє посилання на відеозапис з автомобільного відео реєстратора, тому відео з автомобільного відеореєстратора «IMG_0369», долучене до матеріалів адміністративної справи № 175/3445/26, не є належним та допустимим доказом, не може досліджуватись судом під час розгляду справи та братися до уваги, оскільки вказане відео не було долучено до протоколу серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року, в якості доказу, є також неслушними, оскільки не є істотним порушенням вимог КУпАП, яке б перешкодило суду першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріалах справи наявне письмове направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, вказане направлення виписано 13.01.2026 рокуо 21 год. 14 хв., хоча згідно до протоколу серії АБА № 090683 від 13.01.2026 року, вбачається, що «13.01.2026 21 год. 14 хв. на (в) м. Краматорську по вул. Аероклубна біля б. 103 водій ОСОБА_1 …», тобто направлення виписане в той час, коли ОСОБА_1 у вказаний час ще керував транспортним засобом, тому направлення не є належним доказом у справі, є також неспроможними, оскільки наведене взагалі не впливає ані на фактичні обставини справи, ані на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника, що після складання протоколу відносно ОСОБА_1 він був оглянутий співробітниками військової служби правопорядку на стан алкогольного сп`яніння та під час вказаного огляду ознак наркотичного сп`яніння співробітниками ВСП у ОСОБА_1 не було виявлено також не було виявлено алкогольного сп`яніння, також не можуть бути прийняті, оскільки працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи зазначається, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом, проте зазначене не відповідає дійсним обставинам справи, суду першої інстанції було надані пояснення ОСОБА_1 та пояснення свідка ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_1 не керував транспортним засобом під час зупинки автомобіля поліцейськими, а знаходився в автомобілі в якості пасажира, але суддею першої інстанції вказані пояснення були цілком проігноровані, також є безпідставними, оскільки вказаний свідок та його пояснення з`явилися в матеріалах справи 18.05.2026р. тобто після спливу чотирьох місяців від дати події, та спростовуються відеозаписом, на якому свідок ОСОБА_3 відсутній.

Доводи апеляційної скарги захисника,, що судом були проігноровані подані стороною захисту клопотання, а саме: 08.04.2026 року клопотання про зупинення провадження у справі 08.04.2026 року клопотання про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим доказом; 08.04.2026 року клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації; 31.05.2026 року клопотання про долучення доказів; 30.07.2026 року клопотання про виклик та допит свідка у справі про адміністративне правопорушення, також є неслушними, оскільки зазначені клопотання враховані судом першої інстанції під час розгляду справи.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника Нікітіна Валерія Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, задовольнити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

Апеляційну скаргу захисника Нікітіна Валерія Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, залишити без задоволення

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя