Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №199/2497/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7050/26 Справа № 199/2497/26 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою, у підтвердження якого посилається на те, що 27.03.2025 о 18 годині 37 хвилин водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем MAZDA, н/з НОМЕР_2 у м. Дніпрі по пров. Крушельницької, 6а, у разі виявлення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем FORD, н/ з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася попереду нього. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2025 року по справі № 199/4773/25, провадження № 3/199/2715/25, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. Дані ЄЦБД МТСБУ( http://www.mtsbu.ua/ua/ ) не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, MAZDA, н/з НОМЕР_2 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону №3720-IX, немає. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/ 224804209 (дія з 16.11.2024 року по 15.11.2025 року), страховик – ПАТ "СК "УСГ", відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ. З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_2 , яка є власником КТЗ FORD, н/з AE0751OA, на підставі ст. ст.32, 33, п.43.1 ст. 43 Закону № 3720-IX, звернулася до МТСБУ з повідомленням про ДТП від 28.03.2025 року (зареєстровано справу МТСБУ: 119364) та з заявою на виплату страхового відшкодування від 28.03.2025 року. У зв`язку з цим, для забезпечення необхідних дій для урегулювання страхового випадку, МТСБУ залучило врегулювача: ФОП ОСОБА_3 22.04.2025 року в місті Дніпро, проводився огляд пошкодженого автомобіля за участі оцінювача, експерта ОСОБА_4 , володаря КТЗ Пашиної Н.Є., відповідач ОСОБА_1 на огляд пошкодженого автомобіля не з`явився. Відповідно до висновку експерта № 125C25 по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 13 червня 2025 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджуваного автомобіля на момент пошкодження – 242777,70 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 222288,50 грн.; - коефіцієнт фізичного зносу – 0,7; вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу – 112980,71 грн. з урахуванням ПДВ. 11.08.2025 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 148864,14 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 11.08.2025 року. 17.08.2025 року, МТСБУ, на підставі ст.43 Закону №3720-IX, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/25122 від 17.08.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_2 в сумі розмірі 148864,14 грн. МТСБУ перерахувало потерпілому, ОСОБА_2 , суму відшкодування у розмірі 148864,14 грн. Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ: 119364 в сумі 3000,00 грн. Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 151864,14 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі (а.с. 1-12).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 квітня 2026 року позов МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою в розмірі 115 980,71 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 3 328 грн., а всього 119 308 (сто дев`ятнадцять тисяч триста вісім) гривень 71 копійка.

В іншій частині позову – відмовлено (а.с.72-73).

Не погодившись з таким рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, МТСБУ звернулося із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням процесуального права, прийняте з неправильним застосуванням матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду частково скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ДТП, відбулась 27.03.2025 року, отже основним нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини сторін є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 року № 3720-ІХ (далі Закон від 21.05.2024 №3720-ІХ). Стаття 27 вказаного Закону не передбачає врахування фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Проте, суд першої інстанції безпідставно застосував коефіцієнт фізичного зносу та ухвалив рішення про недоведеність решти фактично виплачених МТСБУ коштів (а.с. 78-83).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2025 року по справі № 199/4773/25, провадження № 3/199/2715/25, встановлено, що 27.03.2025 о 18 годині 37 хвилин водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем MAZDA, н/з НОМЕР_2 у м. Дніпрі по пров. Крушельницької, 6а, у разі виявлення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем FORD, н/ з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася попереду нього. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно даної постанови суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП є встановленою.

Дані ЄЦБД МТСБУ(http://www.mtsbu.ua/ua/) не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, MAZDA, н/з НОМЕР_2 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону №3720-IX, немає.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/ 224804209 (дія з 16.11.2024 року по 15.11.2025 року), страховик – ПАТ "СК "УСГ", відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ.

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_2 , яка є власником КТЗ FORD, н/з НОМЕР_3 , на підставі ст. ст.32, 33, п.43.1 ст. 43 Закону № 3720-IX, звернулася до МТСБУ з повідомленням про ДТП від 28.03.2025 року (зареєстровано справу МТСБУ: 119364) та з заявою на виплату страхового відшкодування від 28.03.2025 року.

В зв`язку з цим, для забезпечення необхідних дій для урегулювання страхового випадку, МТСБУ залучило врегулювача: ФОП ОСОБА_3

22.04.2025 року в місті Дніпрі, проводився огляд пошкодженого автомобіля за участі оцінювача, експерта ОСОБА_4 , володаря КТЗ ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 на огляд пошкодженого автомобіля не з`явився.

Відповідно до висновку експерта № 125C25 по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 13 червня 2025 року, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Ford Fusion 1.4і, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 112980,71 гри. (сто дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 71 коп.) Матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Ford Fusion 1.4і, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 104652,49 грн. (сто чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві гривні 49 коп.) (Без урахування складової П.Д.В. *)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на момент ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу в розмірі 112 980,71 грн., оскільки самий такий розмір матеріальної шкоди визначений висновком експерта № 125C25 по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 13 червня 2025 року, а також відшкодуванню витрат 3000,00 грн. за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 35 , суд 1 інстанції застосував коефіцієнт фізичного зносу (0,7) до витрат на відновлювальний ремонт, оскільки згідно зі ст. 27 Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума регламентної виплати розраховується без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою позивач фактично не погоджується із рішенням суду першої інстанції у відмовленій частині позовних вимог, апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість саме в цих межах.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом – не перевіряється.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів в частині що переглядається не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №3720-ІХ), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 2 Закону №3720-ІХ визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - цивільно-правова відповідальність) регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим Законом, іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. У разі суперечності положень цього Закону положенням інших законодавчих актів України положення цього Закону мають перевагу.

Із положень статті 5 Закону №3720-ІХ слідує, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Статтею 18 Закону №3720-ІХ визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до статті 27 Закону №3720-ІХ страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, у тому числі, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (частина перша).

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (частина друга).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, – МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу (частина третя).

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною. Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів (частина четверта).

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

В силу положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

У даній справі МТСБУ прийняло рішення про здійснення відшкодування регламентної виплати потерпілій у ДТП ОСОБА_2 , що й стало підставою для пред`явлення регресного позову до винуватого незастрахованого водія ОСОБА_1 .

Колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (тобто реальні збитки).

У пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, суд дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №754/1114/15-ц, від 21.02.2020 у справі №755/5374/18, від 22.04.2020, у справі №756/2632/17, від 22.04.2021 у справі №759/7787/18, від 11.08.2021 у справі №554/8473/19.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу в порядку регресу фактичну вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу).

Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №761/41395/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що ДТП мала місце 27 березня 2025 року з вини відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № 125C25 вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD Fusion без урахування зносу становить 222 288,50 грн., а за ремонтною калькуляцією з урахуванням аналогів запчастин - 166 034,67 грн.

МТСБУ на підставі довідки № 1 від 11.08.2025 та Наказу № 3.1/25122 від 17.08.2025 виплатило потерпілій ОСОБА_2 відшкодування в розмірі 148 864,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28962 від 16.09.2025 року.

Крім регламентної виплати, МТСБУ понесло витрати у розмірі 3 000,00 грн. за проведення огляду автомобіля та збір документів, підтверджене платіжним дорученням № 23700 від 21.07.2025 року.

Загальний розмір фактичних витрат МТСБУ становить 151 864,14 грн.

Проте, суд першої інстанції помилково застосував коефіцієнт фізичного зносу (0,7) та безпідставно обмежив розмір регресного стягнення сумою 115 980,71 грн.

Колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи в апеляційному суді відповідач ОСОБА_1 подав заяву про долучення доказів добровільного виконання зобов`язання та відсутності претензій. До заяви було додано: квитанцію від 29.09.2026 року про перерахування на користь МТСБУ коштів у розмірі 160 184,14 грн., Довідку МТСБУ № 4-06/17713 від 05.10.2026 року, за підписом начальника Управління бухгалтерського обліку, фінансового планування та інвестицій, головного бухгалтера Н. Антонець, та картку рахунку, які підтверджують, що заборгованість ОСОБА_1 за справою № 119364 повністю відшкодована і станом на 05.10.2026 року будь-яка заборгованість чи претензії відсутні; копію довідки МСЕК серії 12 ААД № 091169 та посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, статус встановлено безперервно з 29.10.2024 року.

Оскільки суд першої інстанції припустився помилки при застосуванні норм матеріального права, застосувавши коефіцієнт фізичного зносу (0,7) до витрат на відновлювальний ремонт, оскільки згідно зі ст. 27 Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума регламентної виплати розраховується без урахування коефіцієнта фізичного зносу. Відтак вимоги МТСБУ щодо регресного стягнення повної суми виплаченого відшкодування та витрат на огляд у розмірі 151 864,14 грн були законними та обґрунтованими.

Колегією суддів установлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 після ухвалення рішення судом першої інстанції повністю та добровільно сплатив на користь МТСБУ 160 184,14 грн.

Вказана сума повністю покриває регламентну виплату - 148 864,14 грн., витрати на огляд - 3 000,00 грн. та судовий збір.

МТСБУ офіційно підтвердило відсутність будь-яких заборгованостей чи фінансових претензій до ОСОБА_1 за цією справою.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 квітня 2026 року підлягає зміні, шляхом збільшення стягнутої суми з 115 980,71 грн. до 151 864,14 грн.

Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, за подання апеляційної скарги у розмірі 4 992,00 грн.

З огляду на повне добровільне погашення відповідачем усієї суми заборгованості та судових витрат під час апеляційного розгляду, суд зазначає про повне виконання зобов`язання та відсутність підстав для повторного примусового стягнення коштів.

У зв`язку з повним добровільним виконанням зобов`язання та відсутністю заборгованості чи претензій з боку позивача, примусове виконання судового рішення не здійснювати.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України – задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 квітня 2026 року, змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою, збільшивши стягнуту суму з 115 980,71 грн. до 151 864,14 грн. та судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 992,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2026 року.

Судді: