Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №184/357/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9404/26 Справа № 184/357/26 Суддя у 1-й інстанції - Коваленко В. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді – Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2026 року по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПАРАЦІЇ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 21.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4905986.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 8000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 21.08.2024 по 16.08.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1 % у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до неї у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на зазначену платіжну картку, емітовану Банком АТ «Банк Кредит Дніпро», що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейпек».

02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 02.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №4905986 від 21.08.2024 у розмірі 30 307,44 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 7 999,99 грн., заборгованість за процентами –18 307,45 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойки – 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору №4905986, строк кредиту становить 360 днів: з 21.08.2024 по 16.08.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу від 02.06.2025 № 02-1/06/2025, строк дії Договору не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 02.06.2025 донараховано відсотки за 75 календарних днів у розмірі 5 999,9925 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 32 307,43 гривень, яка складається з: 7 999,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 307,45 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках первісним кредитором, 5 999,9925 грн. - відсотки, нараховані ТОВ «Українські фінансові операції». Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2026 року позов ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПАРАЦІЇ» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.40, приміщення 19 літ. «Н», «П», заборгованість за Кредитним договором №4905986 від 21.08.2024 у розмірі 16 000,00 грн. Вирішено питання стосовно судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим що, застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 18 307,45 грн., та 5 999,9925 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 8 000,00 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів. Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 16 000,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду, позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПАРАЦІЇ» звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити в нове рішення яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками в загальній сумі 28 800 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У відповідності до п. 1 ч 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 21.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4905986.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 8000,00 грн.

Із змісту п.1.3, 1.4, 1.4.1. Договору суд встановив, що строк кредиту 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксований; стандартна процентна ставка 1 % в день, що застосовується у межах строку кредиту; денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки 1 %.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає 36 800,00 грн. за стандартною ставкою, згідно п.п.1.6.1. Договору.

Із п.2.1 Кредитного договору встановлено судом, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .

Відповідно до п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Крім того, із п.9.3 Кредитного договору вбачається, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України.

Із п.п. 9.7.1. Кредитного договору суд встановив, що він сторонами укладений в електронній формі шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони ТОВ «Лінеура Україна» електронним підписом, в особистий кабінет клієнта. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні ТОВ «Лінеура Україна» для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону.

Із п.10 Кредитного договору суд встановив, що у ньому містяться відомості про підписання ОСОБА_1 21.08.2024 о 10:02:33 Кредитного договору електронним підписом 84689.

Разом із Кредитним договором відповідач, на виконання умов означеного правочину, погодився із таблицею обчислення вартості кредиту та реальної річної % ставки за договором як додатком №1 до Кредитного договору шляхом підписання Кредитного договору електронним підписом.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у строк, що визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки), яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору. А саме, за інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору №4905986 від 21.08.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 8000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Крім того, згідно відповіді від 25.02.2026 №16-4082/БТ АТ «Банк Кредит Дніпро» підтверджує належність картки № НОМЕР_4 відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та зарахування коштів у сумі 8 000,00 грн., згідно платіжної інструкції 700145527831/1, на підтвердження чого, надало виписку за рахунком.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, слід зазначити, що 02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025. ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №4905986 від 21.08.2024 у розмірі 30 307,44 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7 999,99 грн., заборгованість за процентами – 18 307,45 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойки –4 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1. Договору, ТОВ «Українські фінансові операції» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невідємною частиною Договору.

Згідно із п.1.2. Договору, перехід від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Українські фінансові операції» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок «Лінеура Україна», після чого ТОВ «Українські фінансові операції» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок ТОВ «Лінеура Україна»,- підтверджують факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Українські фінансові операції» Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до п.1.4. Договору, наступне відступлення ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається.

Згідно із п.9.2., договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє протягом 12 календарних місяців з дня його укладення.

Всупереч умовам Договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за Договором № 4905986 про надання споживчого кредиту від 21.08.2024 за 75 календарних днів (03.06.2025 - 16.08.2025): сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка: 7999,99 грн. Процентна ставка: 1%. Сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: 6000,00 грн.

Таким чином, згідно розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 4905986 від 21.08.2024 року загальною сумою 32307,43 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 18307,45 грн., та 8000 грн * 1 % = 79,9999 грн* 75 календарних дні = 5999,9925 грн. відсотки нараховані ТОВ ‘УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 18 307,45 грн., та 5 999,9925 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 8 000,00 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів. Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 16 000,00 грн.

Проте, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства та долучені до позовної заяви.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття з повному обсязі умов цього Договору.

На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «84689», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладення договору №4905986 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 серпня 2024 року узгоджується з вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1.4. укладеного між сторонами договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються процент на таких умовах:

стандартна процента ставка становить 1% за кожен день користування кредитом застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору;

денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1%.

У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції стосовно завищених відсотків за користування кредиту, оскільки це не відповідає п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 07 вересня 2026 року № 552/672/23 зазначив: “Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.”

Згідно кредитного договору №4905986 від 21 серпня 2024 року розмір відсотків за користуванням кредиту становить 28 800 грн, саме цю суму просить стягнути позивач, проте сума яку позивач просив стягнути згідно позовної заяви складає 32307,43 грн., а в апеляційній скарзі 28 800 грн. відсотки за користуванням кредиту та заборгованість за основним боргом 8000 грн, що в сумі складає 36 800 грн. та перевищує позовні вимоги.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користуванням кредиту задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, перерахунок відсотків відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не здійснив, а тому помилково стягнув з відповідача проценти за користування кредитом у меншому розмірі.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині визначення суми процентів за користування кредитом не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать укладеному між сторонами договору і п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та, у зв`язку з цим неправильне застосування норм матеріального права, знайшли часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користуванням кредиту. З цих підстав апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок апеляційного суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користуванням кредиту, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Українські фінансові операції» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2662,40.

Також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Українські фінансові операції» судові витрати, що складаються із судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2337,32 грн.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 16 березня 2026 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором №4905986 від 21 серпня 2024 року у розмірі 32307,43 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір в сумі 4999,72 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича