Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №175/20274/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2320/26 Справа № 175/20274/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Мініч Г.Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мініч Г.Г. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 11.10.2025 року о 01:16 год. біля будинку № 7 по вул. М. Приймаченко у м. Краматорську водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду захисник Мініч Г.Г. оскаржив постанову в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням процесуального права та без врахування правових висновків Верховного Суду.

Вказує, що наявний в матеріалах справи відеозапис не відображає причину зупинки транспортного засобу, складання протоколу також не зафіксовано технічними засобами, відеозапис не містить процедури роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків.

Вважає, що огляд проведено не повноважною особою, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд повинен проводитись на підставі ст. 266-1 КУпАП та відповідно направлення водія на огляд оформлено з порушенням Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника, апеляційний суд зазначає наступне.

Постанову суду першої інстанції винесено 08 червня 2026 року, а апеляційну скаргу подано 13 липня 2026 року. Відповідно до ЄДРСР постанова суду була надіслана судом: 30.06.2026, зареєстрована: 01.07.2026, забезпечено надання загального доступу: 02.07.2026.

Враховуючи, що копію постанови було отримано захисником 02.07.2026 року, тобто в той же день, коли було забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР, відлік десятиденного строку слід рахувати саме з 02.07.2026 року. Оскільки, останній день десятиденного строку на апеляційне оскарження припав на вихідний день 12 липня 2026 року, а апеляційну скаргу подано у перший наступний робочий день, а саме 13 липня 2026 року, апеляційний суд вважає причини пропуску строку поважними та з метою забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479932 від 11.10.2025 року, в якому вказано, що 11.10.2025 року о 01:16 год. біля будинку № 7 по вул. М. Приймаченко у м. Краматорську водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 11.10.2025 року.

Рапортом інспектору взводу № 1 роти № 1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенантом поліції Борисом Коваля відповідно до якого, 11.10.2025 року в м. Краматорську по вул. М. Приймаченко, біля буд. 7 за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб «Mitsubishi» Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, водію запропонували пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Водія від керування відсторонено.

Відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції та відеореєстратора, з яких встановлено, що співробітники поліції 11.10.2025 року о 01:16 год., під час дії комендантської години, зафіксували рух автомобіля під час комендантської години, який було зупинено працівниками поліції шляхом використання проблискових маячків червоного кольору, транспортний засіб зупинився (диск 2, ЕПР1 479932, 01:13:27-01:14:36). За кермом автомобіля перебував водій ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер погодився, але після декількох невдалих спроб продути газоаналізатор відмовився від проходження огляду взагалі. Під час спілкування із співробітниками поліції водій ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом і зупинив його на тротуарі. Також на відеозаписі зафіксовано момент роз`яснення ОСОБА_1 співробітниками поліції його прав. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив про вживання алкоголю.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта з приводу законності чи незаконності зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не знайшли свого підтвердження, оскільки наразі це не є предметом розгляду під час апеляційного перегляду постанови щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому, указами Президента України продовжено дію воєнного стану.

Працівники поліції повинні діяти в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 11.10.2025 року о 01:16 год. в м. Краматорську, керував транспортним засобом, тобто у комендантську годину у прифронтовому місті у Донецькій області, тобто у працівників поліції під час патрулювання у нічну зміну були законні підстави для зупинки транспортного засобу для перевірки документів.

Водночас суд у межах даного провадження оцінює допустимість та належність доказів, отриманих у ході такого втручання.

Особа не позбавлена права оскаржити дії працівника поліції в порядку адміністративного судочинства або звернутися до правоохоронних органів у разі наявності ознак кримінального правопорушення.

Окремо, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з відеозаписів не вбачається заперечення ОСОБА_1 щодо керування транспортного засобу, останній сам повідомив працівникам поліції напрямок свого руху, тому доводи апеляційної скарги в частині незаконної зупинки спростовуються матеріалами справи.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо порушення проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то огляд мав проводитися на підставі ст. 266-1 КУпАП, з огляду на наступне.

Стаття 266 КУпАП, визначає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та окрім того порядок проведення відповідних оглядів.

Згідно ст. 266-1 КУпАП, визначено проведення оглядів військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У даному випадку ОСОБА_1 є особою яка керувала транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції поза межами розташування військової частини, а тому огляд відносно нього повинен проводитись відповідно до норм ст. 266 КУпАП, як до водія транспортного засобу.

Таким чином, огляд був проведений працівниками поліції як уповноваженими особами на проведення відповідних оглядів, та ними було вірно застосовані норми Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апелянта в частині порушення оформлення направлення на огляд водія в порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, що затверджений постановою КМУ від 12.01.2024 року № 32, також не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, що затверджений постановою КМУ від 12.01.2024 року № 32, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), оскільки у даному випадку ОСОБА_1 є особою яка керувала транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції поза межами розташування військової частини, а тому огляд відносно нього повинен проводитись відповідно до норм ст. 266 КУпАП, як до водія транспортного засобу.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року встановлений порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, з аналізу даної інструкції вбачається, що форма направлення надається водієві у разі направлення його для проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, тобто у разі проходження водієм огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або відмови від проходження, форма направлення не видається.

Доводи сторони захисту щодо не роз`яснення прав ОСОБА_1 його прав та обов`язків, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки відсутність на відеозаписі процедури роз`яснення не може бути безумовним фактом для закриття справи про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 до розгляду справи у суді першої інстанції, скористався своїм правом та уклав договір з захисником, який активно приймав участь в суді першої та апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.

Доводи апелянта оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності, а доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені міркування сторони захисту з цього приводу не підтверджені доказами.

Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді районного суду відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Мініч Г.Г. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Мініч Г.Г., залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя