Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №216/7543/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №216/7543/25

Суддя: Свіягіна І. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2703/26 Справа № 216/7543/25 Суддя у 1-й інстанції - СТАРТАНОВИЧ Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи питання про прийняття до розгляду повторної апеляційної скарги представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» (далі ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП») адвоката Проскурні Т.В. на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453938 від 14 вересня 2025 року закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

в с т а н о в и л а:

постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із зазначеною постановою, представник ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» адвокат Проскурня Т.В. 14 липня 2026 року подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, долучити додаткові докази та скасувати постанову суду першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» адвоката Проскурні Т.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, разом з усіма додатками.

25 вересня 2026 року представник товариства повторно подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 6 листопада 2025 року, знову порушивши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку представник обґрунтувала тим, що ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» не було залучене до розгляду справи як потерпіла особа, не повідомлялося про дату, час і місце судового засідання та не отримувало копії постанови суду першої інстанції.

За твердженням представника, повний текст постанови вона отримала лише 29 червня 2026 року після надходження до товариства позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, 5 липня 2026 року представник звернулася до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» із заявою про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді, однак такого доступу забезпечено не було.

Фактичне ознайомлення з матеріалами справи та виготовлення їх фотокопій відбулося лише 9 липня 2026 року після особистого звернення ОСОБА_2 до суду.

Представник також послалася на необхідність отримання висновку судового експерта № 19 від 13 липня 2026 року для належного обґрунтування апеляційної скарги, яку було подано наступного дня після завершення експертного дослідження.

На думку представника, наведена послідовність дій свідчить про відсутність процесуальної пасивності та підтверджує поважність причин пропуску строку.

У повторній апеляційній скарзі також висловлено незгоду з постановою апеляційного суду від 16 вересня 2026 року. Представник посилається на неналежне повідомлення про судові засідання, неможливість своєчасного підключення до відеоконференції, зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні та розгляд клопотання про поновлення строку за її відсутності.

Крім того, представник зазначає, що повернення первинної апеляційної скарги не позбавляє товариство права повторно звернутися з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку.

Перевіривши наведені причини пропуску строку, доводи повторної апеляційної скарги та подані на їх підтвердження матеріали, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також у разі відмови в його поновленні.

Отже, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд має з`ясувати, чи існували обставини, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, як довго вони тривали та чи звернувся скаржник до суду без невиправданої затримки після їх припинення.

Встановлений законом строк на апеляційне оскарження не виключає можливості його поновлення за наявності поважних причин пропуску, які підлягають оцінці з урахуванням конкретних обставин справи.

При вирішенні цього питання необхідно забезпечити баланс між правом особи на апеляційний перегляд судового рішення та принципом правової визначеності.

Постанову суду першої інстанції ухвалено 6 листопада 2025 року. Первинну апеляційну скаргу подано 14 липня 2026 року, а повторну - 25 вересня 2026 року, тобто після закінчення передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку.

Водночас сама тривалість пропуску строку не є достатньою підставою для відмови в його поновленні. Тому оцінці підлягають наведені представником причини несвоєчасного звернення та їхній вплив на можливість реалізації права на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд ураховує, що ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» не було залучене до розгляду справи судом першої інстанції як потерпілий, не повідомлялося про судовий розгляд і не отримувало копії постанови після її ухвалення.

Зазначені обставини, а також доводи представника про відсутність доказів більш ранньої обізнаності товариства про оскаржуване судове рішення вже були предметом оцінки апеляційного суду під час вирішення питання про поновлення строку 16 вересня 2026 року.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що належність товариству автомобіля, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, отримання страхового відшкодування та обізнаність водія ОСОБА_2 про постанову самі по собі не підтверджують отримання товариством копії судового рішення або належного повідомлення про його ухвалення.

Так само наведені представником відомості про можливе повідомлення керівництва товариства у квітні 2026 року не були визнані достатніми для достовірного встановлення того, що уповноважені особи товариства раніше дізналися про конкретну постанову суду.

Вирішуючи повторно заявлене клопотання, апеляційний суд виходить із зазначеної представником дати отримання повного тексту постанови - 29 червня 2026 року, не встановлюючи більш ранньої обізнаності товариства про відповідне судове рішення.

Отже, не пізніше 29 червня 2026 року представнику товариства були відомі результат розгляду справи, зміст постанови та мотиви ухваленого судового рішення.

Від зазначеної дати до подання первинної апеляційної скарги 14 липня 2026 року минуло п`ятнадцять календарних днів.

Представник пояснює цей період необхідністю ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, отримання додаткових доказів та підготовки належним чином обґрунтованої апеляційної скарги.

На підтвердження цих доводів представник надала заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 216/7543/25 в електронному вигляді, сформовану в підсистемі «Електронний суд» 5 липня 2026 року, з відміткою суду першої інстанції від 6 липня 2026 року.

Крім того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 про ознайомлення з її матеріалами, на якій є відмітка про фактичне ознайомлення та виготовлення фотокопій 9 липня 2026 року.

Таким чином, наведені документи підтверджують, що представник товариства вживала заходів для отримання доступу до матеріалів справи, а фактичне ознайомлення з ними відбулося 9 липня 2026 року.

Апеляційний суд ураховує, що дата фактичного ознайомлення з матеріалами справи могла залежати від організаційних обставин їх надання та не обов`язково визначалася виключно діями представника товариства.

Водночас зазначені обставини підтверджують наявність певних труднощів з отриманням матеріалів справи, однак самі по собі не свідчать про те, що до 9 липня 2026 року існували об`єктивні перешкоди для подання апеляційної скарги.

Зі змісту заяви адвоката Проскурні Т.В. від 5 липня 2026 року також убачається, що необхідність ознайомлення з матеріалами справи була пов`язана з потребою сформувати правову позицію ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» у господарському спорі щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, звернення за матеріалами справи було зумовлене, зокрема, необхідністю захисту майнових інтересів товариства в іншому судовому провадженні.

Суд ураховує, що незалучення товариства до розгляду справи та відсутність у його представника матеріалів провадження ускладнювали підготовку апеляційної скарги.

Разом із тим необхідно розмежовувати неможливість ознайомлення з усіма матеріалами справи та неможливість подання апеляційної скарги на судове рішення, повний текст якого представник уже отримала.

Після отримання постанови 29 червня 2026 року представнику товариства були відомі висновки суду першої інстанції, мотиви закриття провадження та обставини, які, на її думку, свідчили про порушення процесуальних прав товариства.

Зокрема, представник мала можливість порушити перед апеляційним судом питання про незалучення товариства до розгляду справи як потерпілого та про порушення його процесуальних прав, посилаючись на відомі їй обставини й мотиви постанови суду першої інстанції.

Необхідність отримання додаткових матеріалів і висновку експерта сама по собі не була обов`язковою процесуальною передумовою подання апеляційної скарги.

Представник мала можливість подати апеляційну скаргу з викладенням відомих їй обставин і доводів, а питання про долучення додаткових доказів та їх дослідження вирішувалося б апеляційним судом відповідно до вимог процесуального закону.

Таким чином, відсутність у представника на момент отримання постанови всіх матеріалів справи не виключала можливості подання апеляційної скарги без очікування завершення ознайомлення з матеріалами та збирання додаткових доказів.

Щодо доводів представника про необхідність проведення автотехнічного дослідження апеляційний суд ураховує, що, як убачається з наданого висновку судового експерта № 19, 6 липня 2026 року адвокат Проскурня Т.В. звернулася до експерта для проведення дослідження та надала наявні матеріали щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

10 липня 2026 року експерту додатково передано фотокопії матеріалів справи, а висновок складено 13 липня 2026 року. Первинну апеляційну скаргу подано наступного дня - 14 липня 2026 року.

Наведена послідовність дій свідчить про активну підготовку представником правової позиції товариства та збирання додаткових доказів. Тому цей період не може оцінюватися як повна процесуальна бездіяльність.

Разом із тим необхідність проведення експертного дослідження сама по собі не свідчить про існування обставин, які унеможливлювали раніше подання апеляційної скарги.

Зі змісту висновку експерта також убачається, що його підготовка була пов`язана з розглядом господарського спору щодо відшкодування майнової шкоди.

Отже, необхідність отримання зазначеного висновку була зумовлена, зокрема, формуванням правової позиції товариства в іншому судовому провадженні, що саме по собі не є об`єктивною перешкодою для апеляційного оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд ураховує, що належна підготовка апеляційної скарги потребує часу, особливо за обставин, коли особу не було залучено до розгляду справи судом першої інстанції.

Водночас сама по собі необхідність додаткового дослідження матеріалів справи та отримання доказів не свідчить про поважність причин пропуску строку, якщо такі обставини не перешкоджали поданню апеляційної скарги на підставі вже відомих скаржнику обставин.

Суд також ураховує доводи представника про те, що після фактичного ознайомлення з матеріалами справи 9 липня 2026 року первинну апеляційну скаргу було подано протягом п`яти днів.

Однак цей проміжок часу не може оцінюватися окремо від установленої дати отримання повного тексту постанови - 29 червня 2026 року - та можливості звернутися з апеляційною скаргою без очікування завершення збирання додаткових доказів.

Отже, навіть з урахуванням обставин отримання доступу до матеріалів справи та проведення експертного дослідження наведені представником причини пояснюють послідовність підготовки апеляційної скарги, однак, на переконання суду, не підтверджують наявності об`єктивних перешкод, які унеможливлювали її подання раніше після отримання повного тексту постанови суду першої інстанції.

Щодо доводів представника про неналежне забезпечення її процесуальних прав під час попереднього апеляційного розгляду суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 9 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд надіслав повідомлення про призначення судового засідання на 16 вересня 2026 року о 08 год 15 хв, зокрема на електронну адресу адвоката Проскурні Т.В.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа зазначене повідомлення було доставлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 9 вересня 2026 року о 10 год 17 хв.

Крім того, згідно з довідкою про доставку повідомлення в застосунку Viber повідомлення про судове засідання, призначене на 16 вересня 2026 року о 08 год 15 хв, було доставлено адвокату Проскурні Т.В. 9 вересня 2026 року о 10 год 19 хв.

14 вересня 2026 року адвокат Проскурня Т.В. через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про забезпечення її участі в судовому засіданні, призначеному на 16 вересня 2026 року о 08 год 15 хв, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У цьому клопотанні представник товариства посилалася на необхідність участі того самого дня о 09 год 00 хв в іншому судовому засіданні Коростишівського районного суду Житомирської області.

Отже, наявні матеріали підтверджують, що представник товариства була обізнана про дату та час судового засідання 16 вересня 2026 року, що також убачається зі змісту поданого нею клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас доводи представника щодо порядку повідомлення про судові засідання, забезпечення її участі в режимі відеоконференції та розгляду первинної апеляційної скарги за її відсутності стосуються процесуальних обставин попереднього апеляційного розгляду, які виникли після подання первинної апеляційної скарги 14 липня 2026 року. Тому вони не впливають на оцінку поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції.

Предметом цього розгляду є вирішення питання про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року, а не перевірка законності чи обґрунтованості постанови апеляційного суду від 16 вересня 2026 року.

Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до ст. 294 КУпАП є остаточною та оскарженню не підлягає. Водночас повторне звернення з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції саме по собі не є способом перегляду постанови апеляційного суду від 16 вересня 2026 року.

Щодо посилання представника на можливість повторного звернення з апеляційною скаргою після її повернення апеляційний суд зазначає, що повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в поновленні строку саме по собі не виключає можливості повторного звернення з апеляційною скаргою та відповідним клопотанням.

Водночас така можливість не означає автоматичного поновлення пропущеного строку та не звільняє скаржника від обов`язку обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Саме тому доводи, наведені в повторній апеляційній скарзі, та додатково подані матеріали підлягають оцінці під час вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку.

Апеляційний суд ураховує, що повторну апеляційну скаргу подано 25 вересня 2026 року, невдовзі після ухвалення постанови апеляційного суду від 16 вересня 2026 року.

Це свідчить про оперативність повторного звернення, однак не усуває необхідності встановити поважні причини первісного пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд виходить із того, що право на апеляційний перегляд є важливою складовою права на доступ до правосуддя, однак його реалізація має відбуватися з дотриманням установленого законом процесуального порядку.

Поновлення пропущеного строку має ґрунтуватися на встановлених судом поважних причинах його пропуску, а не лише на факті незгоди особи із судовим рішенням чи необхідності додаткової підготовки до його оскарження.

Апеляційний суд ураховує незалучення товариства до розгляду справи, неотримання ним копії постанови після її ухвалення, вжиття представником заходів для ознайомлення з матеріалами справи, проведення автотехнічного дослідження та оперативність повторного звернення з апеляційною скаргою.

Водночас визначальним, на думку суду, є те, що після отримання представником повного тексту постанови 29 червня 2026 року наведені в клопотанні обставини не підтверджують існування об`єктивних і незалежних від скаржника перешкод, які унеможливлювали подання апеляційної скарги раніше.

Необхідність ознайомлення з усіма матеріалами справи, формування правової позиції та отримання додаткових доказів, зокрема висновку експерта, пояснює послідовність дій представника, однак, за висновком суду, не свідчить про неможливість подання апеляційної скарги з викладенням уже відомих доводів після отримання повного тексту судового рішення.

Інші доводи повторної апеляційної скарги, зокрема щодо незаконності постанови суду першої інстанції, неповного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, висновків автотехнічного дослідження та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стосуються суті апеляційної скарги й не підлягають оцінці під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, оцінивши наведені представником обставини та подані на їх підтвердження матеріали в сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року.

За таких обставин клопотання представника ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» адвоката Проскурні Т.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в поновленні строку апеляційна скарга відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП підлягає поверненню особі, яка її подала, без перегляду постанови суду першої інстанції по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» адвоката Проскурні Т.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» адвоката Проскурні Т.В. на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 листопада 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала, разом з усіма додатками.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua