Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №725/7855/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/7855/26

Провадження № 2/727/4452/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – адвокат Дорошенко М.А., звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 11.05.2019 року між АТ «ОТП БАНК» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено Кредитний договір №2023851093(CARD), відповідно до умов якого останньому відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та надано можливість користування кредитними коштами за платіжною карткою на умовах, визначених договором, із застосуванням процентної ставки у розмірі 5 % на місяць за користування кредитними коштами.

Вказує, що первісний кредитор АТ «ОТП БАНК» належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, забезпечивши відповідачу можливість користування кредитними коштами, які останній використовував шляхом здійснення операцій з оплати товарів і послуг та зняття готівки, що підтверджується випискою по особовому рахунку про рух коштів за кредитним договором.

Зазначає, що 18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №18/08/21, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом із відповідного реєстру.

Стверджує, що відповідач свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув та передбачені договором проценти не сплатив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість у загальному розмірі 14639,80 грн., з яких: 8800,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами.

На підставі викладеного позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – адвокат Дорошенко М.А., просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року у розмірі 14639,80 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 жовтня 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №725/7855/26 (провадження №2/727/4452/26) за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 26 жовтня 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду міста Чернівці, з викликом всіх сторін по справі.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. При цьому, у позовній заяві просила розгляд справи провести за її відсутності. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Петікар А.В. у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача у спрямованому до суду відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи за їх відсутності.

При цьому, згідно спрямованого до суду представником відповідача ОСОБА_1 – Петікаром А.В. відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та документально не доведеними.

Представник відповідача зазначає, що 11.05.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір №2023851093 на суму 7367,84 грн. для придбання товарів на умовах розстрочки, однак включені до договору положення щодо відкриття карткового рахунку та надання кредитної лінії не містять належним чином погоджених сторонами умов кредитування, зокрема розміру кредитного ліміту та строку його дії.

Вказує, що позивачем не надано доказів погодження відповідачем умов кредитування у заявлених розмірах, а також належного підтвердження збільшення кредитного ліміту понад 2500,00 грн.

Стверджує, що заявлена позивачем заборгованість у розмірі 14639,80 грн., з яких 8800,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами, не відповідає фактичним обставинам справи та поданому розрахунку заборгованості.

Зокрема, зазначає, що відповідачем було використано кредитні кошти у загальному розмірі 12542,63 грн. та здійснено платежі на суму 6295,00 грн., тоді як позивачем до складу заборгованості безпідставно включено нараховані проценти, штрафи та інші платежі за прострочення виконання кредитних зобов`язань.

Також, представник відповідача вказує на неправомірність нарахування процентів за прострочену заборгованість та штрафних санкцій у період дії карантинних обмежень, протягом якого законодавством було передбачено звільнення споживачів від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами споживчого кредитування. Крім цього, заперечує належність підтвердження переходу до позивача права вимоги у заявленому розмірі та зазначає про відсутність доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора.

Також, представник відповідача просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до заявлених позивачем вимог, у тому числі щодо нарахованих штрафних санкцій та процентів за прострочену заборгованість.

Також, представником відповідача спрямовано до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до змісту якого останній вважає заявлені позивачем витрати у розмірі 3500,00 грн. необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи й обсягом виконаних адвокатом робіт.

Крім цього, посилається на типовий характер справи, незначний обсяг виконаних адвокатом робіт та невідповідність заявлених витрат критеріям розумності й співмірності, у зв`язку з чим у разі повного або часткового задоволення позову просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 3500,00 грн. до 1000,00 грн.

З огляду на викладене, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Петікар А.В. просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року у розмірі 14639,80 грн. та судових витрат у повному обсязі, а у разі повного або часткового задоволення позову – зменшити заявлені витрати на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також поданий представником відповідача відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 11.05.2019 року між АТ «ОТП БАНК» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2023851093, відповідно до умов якого останньому надано споживчий кредит у розмірі 7367,84 грн., з яких: 6498,00 грн. – на придбання товарів, 519,84 грн. – комісія за видачу кредиту та 350,00 грн. – вартість додаткових послуг, зі строком повернення до 11.05.2020 року та процентною ставкою 0,01 % річних (документ електронного суду: «Кредитний договір №2023851093_CARD»).

При цьому, відповідно до долученої позивачем до позову заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року вбачається, що відповідачу відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 та передбачено видачу платіжної картки «MC GOLD» із можливістю користування кредитною лінією, процентна ставка за якою на дату укладення договору становила 5 % на місяць, а протягом пільгового періоду – 0,01 % річних. Інші умови кредитування, згідно зі змістом заяви-анкети, визначалися Інформаційним листком, Правилами користування карткою та тарифами банку (документ електронного суду: «Кредитний договір №2023851093_CARD»).

Разом з тим, відповідно до долученого Паспорта споживчого кредиту від 11.05.2019 року, розмір кредитної лінії визначено у сумі 2500,00 грн., строк кредитування – 36 місяців із можливістю пролонгації, а процентну ставку за користування кредитними коштами після закінчення пільгового періоду – 5 % на місяць (документ електронного суду: «Кредитний договір №2023851093_CARD»).

На виконання умов вищевказаного Кредитного договору первісний кредитор - АТ «ОТП БАНК» забезпечив відповідачу можливість користування кредитними коштами за платіжною карткою № НОМЕР_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 _CARD за період з 11.05.2019 року по 18.08.2021 року, згідно з якою відповідачем здійснювалися операції з оплати товарів та послуг, зняття готівкових коштів, а також внесення платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості (документ електронного суду: «Виписка по особовому рахунку про рух коштів за кредитним договором №2023851093_CARD»).

При цьому, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором №2023851093_CARD від 11.05.2019 року, відповідачем було використано кредитні кошти у загальному розмірі 12542,63 грн., здійснено поповнення рахунку на суму 6295,00 грн., а банком нараховано проценти у розмірі 8092,17 грн. та штрафи у розмірі 600,00 грн., з яких 300,00 грн. у подальшому було скасовано (документ електронного суду: «Деталізований розрахунок за кредитним договором №2023851093_CARD»).

Відповідно до зазначеного розрахунку загальний розмір заборгованості станом на 18.08.2021 року становив 14639,80 грн. (документ електронного суду: «Деталізований розрахунок за кредитним договором №2023851093_CARD»).

18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» (первісним кредитором) як клієнтом та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» як фактором було укладено Договір факторингу №18/08/21, відповідно до умов якого первісний кредитор передав позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до відповідного Реєстру боржників. Передачу Реєстру боржників оформлено Актом приймання-передачі від 18.08.2021 року (документи електронного суду: «Договір факторингу №18_08_21», «Акт Приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу №18_08_21»).

Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року вбачається, що до нього включено відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року із загальним розміром заборгованості 14639,80 грн., з яких: 8800,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами (документ електронного суду: «Витяг з додатку до Договору факторингу №18_08_21»).

При цьому, на підтвердження виконання умов вищевказаного Договору факторингу позивачем долучено платіжне доручення №1592 від 18.08.2021 року, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перерахувало на користь АТ «ОТП БАНК» (первісного кредитора) грошові кошти у розмірі 2366306,98 грн. як оплату права грошової вимоги за Договором факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року (документ електронного суду: «Докази оплати за Договором факторингу №18_08_21»).

Крім цього, із долученої до матеріалів справи вимоги про погашення кредитної заборгованості вих. №85578 від 16.03.2026 року вбачається, що ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повідомило відповідача ОСОБА_1 про набуття права вимоги за вищевказаним Кредитним договором та необхідність погашення заборгованості у загальному розмірі 14639,80 грн., з яких 8800,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами (документ електронного суду: «Досудова вимога»).

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наведених обставин, досліджені судом докази, на переконання суду, підтверджують факт виникнення між АТ «ОТП БАНК» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 кредитних правовідносин за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року, фактичного використання відповідачем кредитних коштів, часткового виконання останнім своїх зобов`язань за вищевказаним Договором, а також перехід до позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права грошової вимоги за зазначеним Договором.

Разом із тим, суд не погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за тілом кредиту у сумі 8800,00 грн., виходячи з наступного.

Так, із підписаної відповідачем заяви-анкети від 11.05.2019 року (документ електронного суду: «Кредитний договір №2023851093_CARD») вбачається, що останній погодився на відкриття карткового рахунку та користування кредитною лінією, процентна ставка за якою становила 5 % на місяць, а фактичне використання кредитних коштів підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

Згідно з наданою позивачем вищевказаними випискою по особовому рахунку та деталізованим розрахунком заборгованості (документ електронного суду: «Деталізований розрахунок за кредитним договором №2023851093_CARD», документ електронного суду: «Виписка по особовому рахунку про рух коштів за кредитним договором №2023851093_CARD»), відповідачем було використано кредитні кошти у загальному розмірі 12542,63 грн. та здійснено поповнення рахунку на загальну суму 6295,00 грн., з яких 5719,28 грн. було спрямовано на погашення основного боргу, а 575,72 грн. – на погашення інших нарахувань за кредитним договором.

При цьому, із вищезазначеної банківської виписки вбачається, що первісний кредитор здійснював операції з погашення нарахованих процентів за рахунок карткового рахунку відповідача, у тому числі за відсутності фактичного внесення останнім грошових коштів, унаслідок чого відповідні суми надалі обліковувалися банком у складі основної кредитної заборгованості.

Разом з тим, на переконання суду, належного погодження сторонами умов щодо погашення нарахованих процентів за рахунок нових кредитних коштів із подальшим включенням таких сум до тіла кредиту матеріалами справи не підтверджено, а тому саме по собі їх відображення у банківському обліку не може свідчити про правомірність відповідного збільшення основного боргу.

За таких обставин суд частково погоджується з доводами представника відповідача щодо необґрунтованості заявленого розміру основної заборгованості, однак не приймає його розрахунки, відповідно до яких непогашене тіло кредиту становить виключно 6247,63 грн., оскільки останнім не враховано, що частина внесених коштів була спрямована банком на погашення процентів та інших платежів.

Таким чином, виходячи із відображеного у банківській виписці розподілу фактично внесених відповідачем коштів, суд приходить до висновку, що підтвердженою є заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 6823,35 грн. (12542,63 грн. – 5719,28 грн.), тоді як включення до її складу додаткових 1976,65 грн. належним чином не обґрунтовано.

При цьому, щодо заявленої позивачем заборгованості за процентами у розмірі 5839,80 грн., суд зазначає наступне.

Так, у підписаній відповідачем вищевказаній заяві-анкеті від 11.05.2019 року (документ електронного суду: «Кредитний договір №2023851093_CARD») сторонами було погоджено процентну ставку за користування кредитною лінією у розмірі 5 % на місяць, а тому доводи представника відповідача щодо відсутності погодженої процентної ставки суд відхиляє.

При цьому, згідно з вищевказаним деталізованим розрахунком заборгованості (документ електронного суду: «Деталізований розрахунок за кредитним договором №2023851093_CARD») банком було нараховано звичайні проценти за користування кредитними коштами у загальному розмірі 6796,34 грн., а також окремо проценти за прострочену заборгованість у розмірі 1295,83 грн. та штрафи у розмірі 600,00 грн., з яких 300,00 грн. у подальшому було скасовано.

Разом із тим, суд не приймає доводи представника відповідача щодо подвійного нарахування процентів, оскільки із банківської виписки вбачається, що окремі нарахування здійснювалися за операціями з оплати товарів та послуг і за іншими операціями використання кредитних коштів, а тому саме по собі зазначення двох сум процентів за одну дату не свідчить про їх подвійне нарахування на одну й ту саму суму заборгованості.

Водночас суд частково погоджується із запереченнями представника відповідача щодо неправомірності нарахування платежів за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», у редакції, чинній у спірний період, у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) законодавцем було передбачено звільнення споживачів від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит у період з 01.03.2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, зокрема від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за таке прострочення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 року у справі №757/8409/22-ц (провадження №61-7284св24) зазначив, що вказана норма поширюється на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення такого виконання (невиконання, часткове виконання).

Разом із тим, зазначене звільнення стосується саме відповідальності за порушення кредитного зобов`язання та не поширюється на звичайні проценти, погоджені сторонами як плата за користування кредитними коштами протягом строку кредитування.

За наведених обставин, оцінюючи нараховані АТ «ОТП БАНК» проценти за прострочену заборгованість у розмірі 1295,13 грн. за період з 01.03.2020 року по 22.07.2021 року, суд виходить із необхідності встановлення їх правової природи, оскільки звільнення відповідача від обов`язку сплати відповідних сум можливе за умови, що вони нараховані саме як відповідальність за прострочення виконання кредитного зобов`язання, а не як погоджена сторонами плата за користування кредитними коштами.

При цьому, із розрахунку заборгованості (документ електронного суду: «Деталізований розрахунок за кредитним договором №2023851093_CARD») вбачається, що за період з 01.03.2020 року по 22.07.2021 року банком було нараховано проценти за прострочену заборгованість у розмірі 1295,13 грн., які, з огляду на встановлені законодавством обмеження, стягненню з відповідача не підлягають.

Разом із тим, вищевказані обмеження не поширюються на проценти, погоджені сторонами як плата за користування кредитними коштами, а тому не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку їх сплати.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги.

При цьому, матеріали справи не містять доказів пред`явлення первісним кредитором вимоги про дострокове повернення всієї заборгованості до 22.07.2021 року, а у вищевказаній підписаній сторонами заяві-анкеті окремого кінцевого строку повернення всієї кредитної лінії не визначено, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав вважати, що право банку нараховувати проценти припинилося до зазначеної дати.

Водночас суд відхиляє доводи представника відповідача про безпідставність нарахування процентів після 28.02.2020 року у зв`язку з відсутністю подальших операцій за карткою, оскільки припинення здійснення нових витрат по кредиту не свідчить про повернення раніше отриманих кредитних коштів та не припиняє обов`язку сплати процентів за користування непогашеною заборгованістю.

При цьому, враховуючи, що банком було нараховано проценти у розмірі 6796,34 грн., а із внесених відповідачем коштів на погашення інших нарахувань було спрямовано 575,72 грн., навіть за умови додаткового зменшення зазначених процентів на суму 300,00 грн. штрафних нарахувань їх розрахунковий залишок становитиме 5920,62 грн. (6796,34 грн. – 575,72 грн. – 300,00 грн.), що перевищує заявлену позивачем до стягнення суму процентів у розмірі 5839,80 грн.

За наведених обставин, враховуючи погоджену сторонами процентну ставку, період нарахування звичайних процентів, а також положення ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 5839,80 грн.

При цьому, суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо відсутності належних доказів переходу до позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права грошової вимоги за вищевказаним Кредитним договором, оскільки факт відступлення права вимоги підтверджується долученими до матеріалів справи Договором факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників та Витягом із зазначеного Реєстру, в якому відповідача ОСОБА_1 визначено боржником за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року (документи електронного суду: «Договір факторингу №18_08_21», «Акт Приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу №18_08_21», документ електронного суду: «Витяг з додатку до Договору факторингу №18_08_21»), а тому відповідні заперечення представника відповідача суд відхиляє.

При цьому, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому відсутність доказів належного повідомлення відповідача про таку заміну сама по собі не спростовує факту переходу права вимоги, у зв`язку з чим відповідні доводи представника відповідача суд відхиляє.

Крім цього, щодо заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом із тим, пунктами 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакціях, чинних у відповідні періоди, передбачалося продовження позовної давності під час карантину та воєнного стану, а надалі – зупинення її перебігу.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.04.2026 року у справі №461/5935/23 зазначив, що в разі якщо станом на 02 квітня 2020 року позовна давність не спливла», її перебіг підлягав подальшому продовженню на час карантину та воєнного стану, а з 30.01.2024 року до 04.09.2025 року був зупинений.

За таких обставин, враховуючи час виникнення спірної заборгованості, законодавчі положення щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності, а також дату звернення позивача до суду у 2026 році, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу загальної позовної давності до встановленої судом заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, а також оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року у загальному розмірі 12663,15 грн., з яких: 6823,35 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, яка підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», тоді як наявність заборгованості в іншій частині у розмірі 1976,65 грн. позивачем належними та допустимими доказами не доведена.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та судового збору то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до чч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 01.04.2026 року між позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Дорошенко М.А. було укладено Договір №43453613 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язалася надавати позивачу професійну правничу допомогу на умовах, визначених вказаним Договором (документ електронного суду: «Договір №43453613 від 01.04.2026 про надання правової допомоги»).

Відповідно до Додаткової угоди №2023851093(CARD) від 10.07.2026 року до вищевказаного Договору сторони погодили надання адвокатом Дорошенко М.А. правничої допомоги щодо представництва та захисту інтересів ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у справі про стягнення кредитної заборгованості з відповідача Кожокара О.Г. (документ електронного суду: «ДОДАТКОВА УГОДА №2023851093_CARD до Договору №43453613 від 01.04.26 року»).

Згідно з Актом №2023851093(CARD) про надання послуг та підтвердження факту надання правової допомоги від 10.07.2026 року, а також Детальним описом виконаних робіт, адвокатом Дорошенко М.А. було надано позивачу правничу допомогу загальною вартістю 3500,00 грн., а саме: письмова консультація щодо спірних правовідносин тривалістю 0,5 години вартістю 500,00 грн.; правовий аналіз обставин справи та надання рекомендацій тривалістю 1 година вартістю 1000,00 грн.; складання позовної заяви тривалістю 1 година вартістю 1500,00 грн.; формування додатків до позовної заяви тривалістю 0,5 години вартістю 500,00 грн. (документи електронного суду: «Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом», «Детальний опис виконаних робіт адвокатом»).

При цьому, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено платіжну інструкцію №1286 від 31.07.2026 року, відповідно до якої ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перерахувало на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. як оплату за Договором про надання правової допомоги №43453613 від 01.04.2026 року відповідно до Акта №2023851093(CARD) (документ електронного суду: «Докази оплати витрат на правову допомогу»).

Разом із тим, проаналізувавши вищевказані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., а також врахувавши заявлене представником відповідача клопотання про зменшення таких витрат до 1000,00 грн., суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним зі складністю даної справи, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт, часом, об`єктивно необхідним для їх виконання, ціною позову, а також не повністю відповідає критеріям розумності та співмірності судових витрат.

При цьому, суд враховує, що дана справа не відноситься до категорії складних, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, а підготовка позовної заяви ґрунтувалася на типовому для даної категорії справ наборі документів та не потребувала значного обсягу юридичної роботи чи формування складної правової позиції.

Крім цього, зазначені адвокатом послуги з надання письмової консультації, правового аналізу спірних правовідносин та формування додатків до позовної заяви, на переконання суду, частково охоплюються роботою з підготовки самої позовної заяви, а тому їх окреме врахування у заявленому розмірі є необґрунтованим.

За наведених обставин, суд вважає співмірними та обґрунтованими витрати на здійснення правового аналізу спірних правовідносин у розмірі 500,00 грн. замість заявлених 1000,00 грн. та на складання позовної заяви у розмірі 1500,00 грн., тоді як витрати на письмову консультацію у сумі 500,00 грн. та формування додатків до позовної заяви у сумі 500,00 грн. окремому відшкодуванню не підлягають, оскільки охоплюються зазначеними видами правничої допомоги, а відтак загальний обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду, становить 2000,00 грн.

При цьому, враховуючи часткове задоволення судом вищевказаних позовних вимог у розмірі 12663,15 грн. із заявлених 14639,80 грн., то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1720,00 грн. (2000,00 х 0,86).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково, зокрема стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11.05.2019 року у загальному розмірі 12663,15 грн., з яких: 6823,35 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5839,80 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім цього, з відповідача ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача сплачений останнім при поданні позову до суду судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2291,56 грн. (2662,40 х 0,86).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за Кредитним договором №2023851093(CARD) від 11 травня 2019 року у розмірі 12663,15 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят три) гривні (п`ятнадцять) копійок, з яких: 6823,35 (шість тисяч вісімсот двадцять три) гривні (тридцять п`ять) копійок – заборгованість за тілом кредиту; 5839,80 (п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень (вісімдесят) копійок – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1720,00 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) судовий збір у розмірі 2291,56 (дві тисячі двісті дев`яносто одна) гривня (п`ятдесят шість) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: