Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №722/1429/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1429/26

Номер провадження 1-кп/722/131/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262140000046 від 07.03.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Коболчин, Сокирянського району, Чернівецької області, освіта середня спеціальна, одруженої, працюючої старшою медичною сестрою в КНП "Сокирянська лікарня", зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася у нічний час доби, автодорогою по вулиці Кобилянській у м.Сокиряни (Р-63) в напрямку до с.Коболчин, Дністровського району, Чернівецької області зі швидкості 60 км/год. У процесі руху, маючи реальну і об`єктивну можливість бути уважною, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, вибрати безпечну швидкість руху в установлених межах з урахуванням дорожньої обстановки, а також особливостей місцевості та конфігурації проїзної частини, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, водій ОСОБА_5 неправильно застосувала прийоми керування транспортним засобом, не врахувала дорожньої обстановки внаслідок погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, самостійно змінила напрямок руху керованим транспортним засобом з подальшим його виїздом за межі проїзної частини та подальшим контактуванням із деревом, чим порушила вимоги п.12.4 та п.19.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, а також п.п. 1.5, 2.3 (б) ПДР, які вимагають від водія:

- п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;

- п.19.3. У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток основи черепу та кісток лицьового скелету, забою головного мозку, забійних ран волосистої частини голови зліва, верхньої третини лівої гомілки, саден лівого стегна, які відповідно до висновку судово- медичної експертизи №27 М/Д від 30.03.2026 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці «Небезпечні для життя» в момент їх спричинення.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи в даній дорожньо-транспортній ситуації водію автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 необхідно було керуватись вимогами пунктів 19.3, 12.2 та 12.4 ПДР. У діях водія автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.4 та 19.3 ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Під час судових дебатів та останнього слова обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнала в повному об`ємі та підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини щодо часу, місця та способу вчинення нею злочину, щиро розкаялася, що проявилось в осуді своєї поведінки, неодноразово просила вибачення у потерпілої. Зазначила, що повністю відшкодувала понесені потерпілій майнову та моральну шкоду. Просила її суворо не карати, не позбавляти волі та водійських прав.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Також, в заяві вказала, що діючи без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок, примирилася із ОСОБА_5 та просить призначити їй покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням статей 69 та 75 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами із іспитовим строком, жодних претензій морального чи матеріального характеру не має, цивільний позов заявляти не буде, завдані збитки, а саме моральна та матеріальна шкода відшкодовані в повному обсязі, вибачалася за скоєне.

Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини, її вина у вчиненні кримінального правопорушення в повному об`ємі доведена дослідженими судом належними і допустимими письмовими доказами, а саме:

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-26/3373-ІТ;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-26/7957-ІТ.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор, не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачену, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена в повному об`ємі.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, наслідки вчинення кримінального правопорушення, його особу, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставини щодо повного визнання винуватості, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільного відшкодування завданих збитків суд, у відповідності до ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 .

Обставин, які б відповідно до ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Крім цього, при призначенні покарання, суд враховує також особу обвинуваченої, зокрема те, що вона до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнала в повному об`ємі та щиро розкаялася, добровільно відшкодувала потерпілій, спричинену злочином шкоду, на даний час працевлаштована, має постійне зареєстроване місце проживання за яким характеризується позитивно, на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку, думку потерпілої, яка просили не призначати обвинуваченій суворе покарання.

Суд враховує також висновки досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , наданої 26.08.2026 року Дністровським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області, згідно якої як ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, так і ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) оцінені як низькі.

Обвинувачена не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні. Суд також не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України.

Враховуючи викладене в сукупності, з метою досягнення виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді мінімальної межі у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією даної статті.

Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченої, визнання вини та відношення до вчиненого, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без відбування призначеного покарання, із застосуванням ст.75 КК України, тому обвинувачену слід звільнити від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, та покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з послідуючими змінами, у кожному випадку призначення покарання за ч.1 та 2 ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Щодо додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, то суд враховує, що хоча і потерпіла ОСОБА_6 не наполягала на його застосуванні, однак обставини вчинення кримінального правопорушення, які призвели до тяжких тілесних ушкоджень потерпілої, не знижують суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення настільки, щоб досягти мети покарання можливо було без позбавлення права керування транспортними засобами (постанова Верховного суду у справі №754/1696/24 від 21.08.2025 року). Тому, вище наведене вказує на необхідність призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винної та відповідатиме меті, визначеній у ст.50 КК України.

Речовим доказом у кримінальному провадженні згідно постанови старшого слідчого СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 07.03.2026 року є транспортний засіб: автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , являється ОСОБА_5 , який переданий на відповідальне зберігання власнику.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався, і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Кримінальним провадженням матеріальна шкода не завдана.

Цивільний позов не заявлявся.

Згідно вимог ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у даному кримінальному провадження в розмірі 6079,38 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 368-371, 373-374 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і за його вчинення призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання позбавлення волі, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (отримувач: Чернівецьке ГУК/Сокирянська ТГ/, код класифікації доходів 24060300, р/р UA468999980313020115000024303, одержувач: Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37836095, МФО 899998) процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 6079 (шість тисяч сімдесят дев`ять) грн. 38 коп.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили, а саме:

- автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «GOLF», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , являється ОСОБА_5 , який переданий на відповідальне зберігання власнику – повернути власнику.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя: ОСОБА_1