Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №716/1535/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1535/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гандзюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал`до Ревуцької Оксани Вікторівни про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 року позивач ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020, укладеним між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 7000,00 грн на строк 30 днів (кінцева дата повернення кредиту - 03.10.2020), зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк на умовах визначених договором. В обґрунтування позову посилалося на те, що у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, у ОСОБА_1 перед первісним кредитором виникла заборгованість за договором №2290560 від 03.09.2020 року в розмірі 23195,71 грн.

23.02.2021 було укладено договір факторингу №24.02/1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал`права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2290560 від 03.09.2020.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал`наділено правом вимоги до відповідачки за вищевказаним договором.

Просив стягнути з відповідачки загальну суму заборгованості у розмірі 23195,71 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору, витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судові засідання повторно не з`явилася, свої інтереси довірила представляти адвокату Лабіку Г.І.

Представник відповідачки адвокат Лабік Г.І. у судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення по справі, згідно яких, посилаючись на сплив позовної давності, відсутність доказів підтверджуючих укладення електронного договору №2290560 від 03.09.2020 про надання кредиту відповідачці, надання кредитних коштів у сумі 7000,00 грн саме ОСОБА_1 , нарахування процентів поза межами строку дії кредитного договору, несправедливу базову процентну ставку, неспівмірність витрат на правову допомогу, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв"язку з неявкою сторін та їх представників в судове засідання, фіксування технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з кредитним договором №2290560 від 03.09.2020 року, ТзОВ «Мілоан» надало, а ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на умовах строковості, платності, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 Договору) (а.с. 23-26).

Згідно п.1.2. сума кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно п.1.3, 1.4 договору кредит надається на 30 календарних днів з 03.09.2020, термін повернення кредиту 03.10.2020.

Тип процентної ставки - стандартна (базова) - 5,00% в день, фіксована - 2,50% в день протягом строку кредитування. Проценти за користування кредитом - 5250,00 грн (п.1.5.2., 1.6. договору).

Комісія за надання кредиту складає 1330,00 грн (п.1.5.1. договору).

Згідно п.2.3.1. договору Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/поверненя кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці.

Відповідно до графіку розрахунків загальна вартість кредиту становить 13580,00 грн (а.с.26).

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З довідки про ідентифікацію вбачається факт отримання ОСОБА_1 03.09.2020 о 18:37 год. одноразового ідентифікатора R31094 для підписання електронного кредитного договору на вказаний нею номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с.30).

Досліджена в судовому засіданні Анкета-заява на кредит №2290560 від 01.09.2020 містить інформацію про контактні дані позичальника, номер її мобільного телефону, адресу електронної пошти, номер банківської картки, інформацію про доходи. Також вказана довідка відображає процес оформлення заяви на кредит та її розгляду, зокрема 01.09.2020 ОСОБА_1 заповнила заяву (з 14:58:09-14:58:49 відбулося підтвердження її уммов), 03.09.2020 о 17:36:59 відбулося оброблення заяви, а о 17:37:02 її підписання та оброблення о 17:37:54. прийняття рішення по заяві відбулося внаслідок здійснення верифікаційних дзвінків (а.с.22).

У розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» під реквізитами позичальника містяться ПІБ позичальника ОСОБА_1 ,, її РНОКПП, серія та номер паспорта громадянина України, адреса місця проживання та телефон, адреса електронної пошти.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що кредитний договір №2290560 від 03.09.2020 між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Міолан» надіслало позивачці за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивачка і використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений.

А тому укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Підписання кредитного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83-84, 228, 229, 235, 243, 264-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру заборгованості, наявності доказів, що її підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн за Договором підтверджується платіжним дорученням №27252827 від 03.09.2020, довідкою ТОВ «ФК «ЄЛАНС» (а.с.27, 29). Тим самим, спростовуються доводи представника відповідачки про протилежне.

Водночас, відповідачка в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020, у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 23195,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6118,00 грн; заборгованість за процентами 15747,71 грн, комісією - 1330,00 грн (а.с.40-45).

Контррозрахунку відповідачка не надала.

Відповідачка вказує лише на недоведеність факту перерахування їй кредитних коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому, позивач зазначає, що Відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Крім того, як на підтвердження факту схвалення правочину свідчать дії відповідачки, спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором. А саме: 29.10.2020, 27.11.2020 на суму по 927,00 грн (291,00 грн - тіло кредиту, 536,00 грн - відсотки, 100,00 грн - комісія; 05.02.2021 - 100,00 грн - відсотки.

Що стосується заборгованості ОСОБА_1 за процентами та непропорційності процентної ставки.

Як зазначалося, пунктами 1.3, 1.4 договору визначено, що кредит надається на строк 30 календарних днів з 03.09.2020, термін повернення кредиту 03.10.2020.

Тип процентної ставки - стандартна (базова) - 5,00% в день, фіксована - 2,50% в день протягом строку кредитування. Проценти за користування кредитом - 5250,00 грн (п.1.5.2., 1.6. договору).

Згідно з п.2.3.1. договору Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці.

Таким чином, при укладенні договору 03.09.2020 року на 30 днів строк дії договору закінчується 03.10.2020, та може бути продовжений (пролонгований) відповідачкою за умови погашення нею комісії та певної частки заборгованості по кредиту.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, то перший платіж ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 291,00 грн, процентами 536,00 грн було здійснено аж 29.10.2020, тобто поза межами погодженого строку кредитування 03.10.2020, що на переконання суду, не свідчить про намір позичальника продовжити строк кредитування та не узгоджується з умовами кредитного договору про пролонгацію.

А тому, строк кредитування за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020 закінчився 03.10.2020.

Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки суду, узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18.

Враховуючи вищевикладене, а саме, що в матеріалах справи відсутні дані про продовження строку кредитування в порядку п.2.3.1 кредитного договору законним є нарахування процентів за користування кредитом в межах строку кредитування 30 днів, тобто до 03.10.2020 за формулою 7000*30*2,5%=5250,00 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 05.02.2021 здійснила платіж на погашення суми заборгованості за процентами у сумі 100,00 грн.

Таким чином, з останньої підлягає заборгованість за процентами у розмірі 5150,00 грн (5250,00 грн -100,00 грн).

Твердження відповідача про непропорційність процентної ставки є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Суд відхиляє заперечення відповідачки щодо розміру процентів за кредитним договором, оскільки при укладенні кредитного договору вона була повідомлена про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір та користувалася отриманими коштами.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.

Відповідачці надавалась інформація щодо умов договору, з якою вона ознайомилася та підтвердила підписом факт ознайомлення із кредитним договором.

Підписуючи даний Договір, відповідачка погодилася, що вона до його підписання ознайомилася з усіма умовами, на яких кредитна установа здійснює кредитування, а також свідомо обрала умови, викладенні у кредитному договорі.

Перед укладенням кредитного договору відповідачці було надано право ознайомитися із його умовами. ОСОБА_1 свідомо уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з його прийняттям, в тому числі, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, зваживши на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Водночас, суд не погоджується із розміром заборгованості за комісією в сумі 1330,00 грн, оскільки сума комісії була встановлена умовами договору, не змінювалась протягом строку дії договору та погашалась ОСОБА_1 на загальну суму 200,00 грн 29.10.2020, та 27.11.2020, а тому її дійсний розмір становить 1130,00 грн (1330,00-200,00=1130,00).

Підсумовуючи вищевикладене, аналізуючи наданий позивачем розрахунок до кредитного договору №2290560 від 03.09.2020, сам кредитний договір №2290560 від 03.09.2020суд вбачає, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 12398,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6118,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 5150,00 грн, заборгованості за комісією в розмірі 1130,00 грн.

У письмових поясненнях представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позову через сплив строку позовної давності.

Слід зауважити, що пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 по 01.07.2023). У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 р. по справі N 679/1136/21 Верховний Суд надав роз`яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). В тому числі, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 257, 258 ЦК України, п. 12,19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням роз`яснень Верховного Суду, які викладені у Постанові від 07.09.2022 по справі №679/1136/21 посилання відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь-якої вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованим.

Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

23.02.2021 було укладено договір факторингу №24.02/1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2290560 від 03.09.2020 (а.с.46-50).

Відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №24.02./1 від 23.02.2021 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (а.с.51-53).

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020.

За таких обставин позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020 року підлягає частковому задоволенню на загальну суму 12398,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 6118,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 5150,00 грн, комісії 1130,00 грн (12398,00*100%/23195,71=53,44% від заявленої ціни позову).

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується ст.ст.133, 137 ЦПК України, відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024 №02-24, акт №76 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 20.07.2026, відповідно до яких витрати позивача на правову допомогу становлять 7000,00 грн.

У відзиві відповідачка заявила про неспівмірність витрат на правову допомогу ціні позову, часу витраченому адвокатом на надання послуг тощо.

Надаючи оцінку таким доводам відповідачки, суд зважає на те, що вказана належить до справ незначної складності і не потребує багато часу для її підготовки, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих позивачем доказів є незначним та не передбачав багато часу для їх збору, а тому, на переконання суду, об`єктивним, співмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи адвокатом є розмір витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн - платіжну інструкцію в національній валюті №15433 від 23.07.2026 (а.с.1).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на позивача.

Враховуючи що позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому стягненню (53,44%), відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1422,78 грн (2662,40*53,44%=1422,78 грн), витрати на правову допомогу в розмірі 2672,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (04071, м.Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ:39992082, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №2290560 від 03.09.2020 року, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 6118,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5150,00 грн, комісії - 1130,00 грн, а всього 12398 (дванадцять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (04071, м.Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ:39992082, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (04071, м.Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ:39992082, р/р НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська