Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №344/2055/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2055/26

Провадження № 1-кп/344/813/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, із середньою освітою, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого 01.05.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України, до штрафу в розмірі 17000 грн., 19.11.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 389 КК України, до пробаційного нагляду на строк 1 рік 23 дні,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.

Злочин скоєно за наступних обставин. Так, 19.10.2025 року о 13 год 06 хв обвинувачений ОСОБА_5 зайшов до приміщення магазину «Копійочка», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є.Коновальця, 146 Д, де побачив на товарно-виставкових стелажах товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 20.10.2025 року №793/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 року №4643-ІХ діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, взяв з однієї з полиць 13 молочних шоколадок «Milka Oreo», вагою по 100 грам, вартість яких згідно висновку експерта становить 1179, 29 гривень та заховав собі під куртку.

В цей час до ОСОБА_5 підійшла працівниця магазину, яка помітила відсутність товару на товарно-виставковому стелажу, поруч з яким останній перебував та те, що ОСОБА_5 тримає щось під курткою.

В подальшому працівниця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », намагалася зупинити ОСОБА_5 , оскільки усвідомлювала, що він викрав товарно-матеріальні цінності.

В свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадене майно, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, а саме вибіг з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у невідомому напрямку. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 відкрито викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ФОП « ОСОБА_6 » майнову шкоду на загальну суму 1179, 29 гривень.

Крім цього, 08.07.2026 року близько 11 год 15 хв обвинувачений ОСОБА_5 перебував на зупинці поруч з торговим центром «Прикарпаття», що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 35. Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 побачив, що водій рейсового пасажирського автобусу марки БАЗ-А079 «Еталон», сполученням Івано-Франківськ – Підлісся, вийшов та пішов в напрямку кіоску, після чого, останній розуміючі, що у вказаному автобусі можуть знаходитись грошові кошти, які залишились без нагляду потерпілого, направився до нього.

Зайшовши до приміщення вказаного автобусу, ОСОБА_5 помітив біля сидіння водія дерев`яну скриньку в якій знаходились грошові кошти, після чого в останнього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 27.04.2026 року №343/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 року №4857-ІХ діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, взяв грошові кошти з дерев`яної скриньки в загальній сумі 3 500 гривень. В цей час неправомірні дії ОСОБА_5 були викриті пасажирами автобусу, зокрема ОСОБА_7 , яка зробила останньому зауваження та намагалась зупинити правопорушника, взявши останнього за лікоть.

В свою чергу ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що викрадення ним грошових коштів перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадені грошові кошти, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення грошових коштів, а саме, вибіг з автобусу. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 відкрито викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема, зазначив, що 08.07.2026 року перебуваючи на зупинці громадського транспорту поруч з торговим центром «Прикарпаття» з пасажирського автобуса, сполученням Івано-Франківськ-Підлісся відкрито викрав грошові кошти в сумі 3500 грн. Також, обвинувачений підтвердив факт відкритого викрадення 13 молочних шоколадок з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 . Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він негативно ставиться до вчиненого, розмір зпричиненої шкоди по обвинуваченню за ч.4 ст.186 КК України є незначним, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №298 від 30.07.2026 року, обвинувачений на період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, контрольована залежність, що згідно МКХ 10 F11.2.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим, обвинувачений має незадовільний стан здоров`я, відповідно до довідки КНП «Івано-Франківський обласний клінічний центр психічного здоров`я №3597 від 10.12.2025 року, на утриманні в обвинуваченого перебуває одна малолітня дитина, дочка Єва – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Сукупність наведених вище декількох обставин, що пом`якшують покарання, зокрема повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правополрушення, відшкодування завданої шкоди потерпілим, незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дають підставу суду для пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , і відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України. Суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі, за наведених обставин, буде розумним балансом між захистом суспільства та держави від кримінальних правопорушень та виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нимю нових кримінальних правопорушень так і іншими особами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити покарання, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , тримання під вартою – залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 08 липня 2026 року, з моменту фактичного затримання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави 7113 (сім тисяч сто тринадцять) грн. 42 коп. за проведення судових експертиз.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 12.12.2025 року та від 09.07.2026 року – скасувати.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: грошові кошти в сумі 1050 грн., спортивну кофту чорного кольору з капюшоном, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 09.07.2026 року, куртку світло синього кольору, розміру S, з маркуванням всередині «RLS», відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 10.12.2025 року – повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ; змив з дерев`яної шкатулки, чотири сліди папілярних узорів, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 27.07.2026 року – знищити; цифрові носії інформації із відеозаписами – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_9