Суд: Калинівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №132/2198/26
Суддя: Аліменко Ю. О.
Справа № 132/2198/26
Провадження № 2/132/1520/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"21" жовтня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретар Безулої К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 08.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та відповідачкою укладено кредитний договір № 199599, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 10 811,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними, а також комісію, розмір яких встановлено договором.
10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передав (відступив) ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 6 від 04.03.2026 року до договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором в сумі 17 356,26 грн, з яких: 9 797,70 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5 256,56 грн заборгованість за процентами, 502,00 грн заборгованість за комісією, 1 800,00 грн - заборгованість за штрафом/пенею.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 15 556,26 грн заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
30.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначене на 27.07.2026.
Учасники справи в судове засідання 21.10.2026 року не з`явилися.
Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
07.09.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про зменшеня витрат на правничу допомогу.
07.09.2026 позивачем подано відповідь на відзив.
16.09.2026 судом винесено ухвалу про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
16.10.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на виконання ухваи суду від 16.09.2026.
Враховуючи викладене вище відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
08.09.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 199599 (далі - Договір). Договір підписано електронним підписом позичальника «0fc0c679», відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 2.1. Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначений у п. 2.2.1 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до пп.. 2.2.1-2.7.1 Договору, - сума (загальний розмір) кредиту становить 10 811,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 8 000,14 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі рахунок позичальника); у розмірі 2 810,86 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, визначеного в п. 2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів.
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.
Комісія за надання кредиту складає 2 810,86 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини.
Загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 08.09.2025 р. (дата надання кредиту) по 15.12.2025 року.
Денна процентна ставка складає 9571,33 грн / 10811,00 грн / 98 дніі * 100% = 0,9034% /день.
Повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.10.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 08.09.2025-13.09.2025 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 08.09.2025 року зараховано 8 000,14 грн.
10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступив ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру прав вимоги, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 6 до договору факторингу № 10102025 від 04.03.2026 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 199599 від 08.09.2025 року на загальну суму 17356,26 грн, з яких 9 797,70 грн заборгованість по тілу кредиту, 5 256,56 грн заборгованість по процентам, 502,00 грн заборгованість по комісії, 1 800,00 грн. заборгованість по штрафах.
Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 556,26 грн.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.
Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 199599, укладеним 08.09.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачкою.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 08.09.2025 між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредіплюс» було укладено кредитний договір № 199599, в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору, сума кредиту становила 10 811,00 грн, з яких 8000,14 грн перераховано на карту відповідача; 2810,86 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за нарахованою комісією.
Згідно із картки обліку виконання договору № 199599, вбачається, що відповідач здійснювала оплату за кредитним договором, зокрема 21.09.2025 на суму 2 510,21 грн.
Згідно із наданої виписки з особового рахунку за договором № 199599 загальний розмір заборгованості становить 17 356,26 грн, з яких 9 797,70 грн заборгованість за тілом кредиту (в т.ч комісія за надання кредиту в сумі 2 810,86 грн), 5 256,56 грн заборгованість за процентами, 502,00 грн заборгованість за комісією за управління та обслуговування кредиту, 1 800,00 грн заборгованість за штрафом.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту суд бере до уваги наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі №172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного договору, передбачено нарахування комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 26,00% від суми кредиту і становить 2 810,86 грн та включена до загального розміру кредиту, а також нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 100,00 грн, знижений тариф 1,00 грн.
Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісій є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії за надання кредиту у розмірі 2 810,86 грн та комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 502,00 грн. не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Крім того, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються,
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 199599 від 08.09.2025 року в сумі 12 243,40 грн, з яких 6 986,94 грн заборгованість за тілом кредиту (9797,70 грн -2810,86 грн - комісія за надання кредиту), 5 256,56 грн заборгованість за процентами.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд бере до уваги, що дана справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спір у цій категорії справ є типовим, а позовна заява містить шаблонний характер, складання якої не вимагало значного обсягу юридичної роботи, вивчення значного масиву законодавства або судової практики. Враховуючи критерії розумності, співмірності та справедливості судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 095,31 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 199599 від 08.09.2025 року в розмірі 12 243 (дванадцять тисяч двісті сорок три) грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 095,31 грн. та 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua