Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №713/2617/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №713/2617/26

Суддя: ПИЛИП'ЮК І. В.

Справа № 713/2617/26

Провадження №3/713/575/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27.10.2026 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Пилип`юк І.В., з участю прокурорки Бойко Оксани Василівни, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань у Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянство України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з освітою середньою спеціальною, настоятеля Храму Преподобної Параскеви Сербської, депутата Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, одруженого, раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-6 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на підставі рішення І сесії VIII скликання Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №1-1/2020 від 04.12.2020 є депутатом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області та відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Постановою Вижницького районного суду від 08.10.2025 по справі №713/3017/25, яка набрала законної сили 20.10.2025, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн в дохід держави.

ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч.1 ст.45 вказаного Закону, 05.06.2026, тобто несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік (при встановленому строку до 01.04.2026).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.3 ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість визнав, у вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

У судовому засіданні прокурорка ОСОБА_2 просила застосувати стягнення в межах санкції ч.3 ст.172-6 КУпАП.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , прокурорку Бойко О.В., дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з чим за скоєне він повинен нести відповідальність.

У диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП закріплено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

А у диспозиції ч.3 ст.172-6 КУпАП закріплено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

У відповідності до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , бувши депутатом Банилівської сільської ради є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно з абз.16 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"- "ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст.172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-6 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №506 від 12.10.2026, копією декларації за 2025 рік, копією постанови Вижницького районного суду від 08.10.2025 по справі №713/3017/25, копією рішення І сесії VIII скликання Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №1-1/2020 від 04.12.2020, копією розпорядження голови Банилівської сільської ради ОСОБА_3 №70-ОД від 04.12.2020 «Про доведення форми декларування до відома депутатів VІІІ скликання Банилівської сільської ради» з додатком до нього.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, Суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує, що:

винуватість визнав повністю та просив суворо не карати;

обставиною, яка пом`якшує відповідальність суд визнає щире каяття;

обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено;

раніше до адміністративної відповідальності притягувалася, працює, одружений.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що стосовно ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.3 ст.172-6 КУпАП з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 рік.

Таке стягнення буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виховання особи, яка вчинила правопорушення, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Що стосується можливості призначення додаткового стягнення у вигляді конфіскації доходу чи винагороди, то відповідно до ст.24 КУпАП конфіскації підлягає предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, або гроші, одержані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того згідно з ч.1 ст.29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Отже конфіскувати можливо лише отримане особою внаслідок правопорушення майно чи гроші, яке належить йому на праві власності, натомість матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що внаслідок несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 отримав доходи чи винагороду, які б підлягали конфіскації та їх конкретний розмір, а особа, яка склала протокол, не зазначила про наявність таких доходів чи винагороди та їх конкретний розмір. Тому відсутні підстави для призначення додаткового стягнення у вигляді конфіскації доходу чи винагороди.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі ст.172-6 ч.3 КУпАП та керуючись ст.ст.40-1, 221, 283-285, 287-289 КУпАП, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700,00 грн (тисячу сімсот гривень 00 коп) з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 рік та без конфіскації доходу чи винагороди.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua