Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №712/14423/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/14423/26

Провадження №3/712/4015/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пастирське Смілянського району Черкаської області, громадянина України, який є військовослужбовцем, обіймає посаду заступника командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старшого лейтенанта, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол серія № 31 про адміністративне правопорушення від 13.10.2026, відповідно до якого в ході проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні № 12026250000000022 від 21.01.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції було відшукано та вилучено частину військового майна та озброєння, яке, як у подальшому було з`ясовано, перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 та рахується, в тому числі, за ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 та за яке, відповідно до вищенаведених положень законодавства, відповідав, зокрема, заступник командира роти ОСОБА_1 , а саме далекомір Vortex Viper HD 3000, 2740 m., 7x25 mm.

07.10.2026 надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 про те, що зазначене військове майно перебувало на обліку у військовій частині НОМЕР_1 та рахується за ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи заступником командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 та військовою службовою особою, в порушення вимог статей 11, 16, 49, 113, 114 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 4, 14 розділу І та інших положень Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, в умовах особливого періоду, у період часу з 07.02.2025 по 07.10.2026, виконуючи обов`язки військової служби за місцем дислокації військової частини в АДРЕСА_3 , неналежно виконував покладені на нього службові обов`язки щодо дотримання правил зберігання зброї та військового майна, а також особистої перевірки їх наявності, не забезпечив належного контролю за дотриманням установленого порядку зберігання військового майна та озброєння, унаслідок чого під час проведення санкціонованого обшуку в межах кримінального провадження № 12026250000000022 від 21.01.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено військове майно, яке перебувало на балансі військової частини НОМЕР_1 та обліковувалося за ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів, а саме далекомір Vortex Viper HD 3000, 2740 m., 7x25 mm, що свідчить про неналежне забезпечення контролю за його зберіганням та створило умови для перебування зазначеного військового майна поза належним контролем військової частини.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності.

Прокурор Бондик Р.В. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та просив накласти на ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Диспозиція частини 2 статті 172-15 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.

З об`єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто виражається в умисній формі вини.

Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. При цьому треба враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов`язки військовій службовій особі, дії вищестоящих командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові у справі № 185/12161/15-к від 21 травня 2021 року вказав, що об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражаються у їх невиконанні або у неналежному виконанні. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася тощо.

До протоколу №39 про військове адміністративне правопорушення від 13.10.2026 додано: відповідь на запит командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 ; посвідчення ветерана на ім`я ОСОБА_1 , витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №47 від 14.02.2025; протокол обшуку від 30.06.2026; заява ОСОБА_1 від 13.10.2026.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді на запит командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 далекомір Vortex Viper HD 3000, 2740 m, 7x25 mm, номенклатурний № НОМЕР_2 , заводський № б/н, вартістю 100 грн, отримання згідно з актом 17 від 15.09.2023, передано згідно з Н 141 09.03.2024, втрата № 3336 від 07.02.2025, підрозділ РУБАК в.ч. НОМЕР_1 , відповідальний отримувач ОСОБА_3 .

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді заступника командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, у період часу з 07.02.2025 по 07.10.2026, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 113, 114 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 4, 14 розділу І та інших положень Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, неналежно виконував покладені на нього службові обов`язки щодо дотримання правил зберігання зброї та військового майна, а також особистої перевірки їх наявності, не забезпечив належного контролю за дотриманням установленого порядку зберігання військового майна та озброєння, унаслідок чого під час проведення санкціонованого обшуку в межах кримінального провадження № 12026250000000022 від 21.01.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено військове майно, яке перебувало на балансі військової частини НОМЕР_1 та обліковувалося за ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів, а саме далекомір Vortex Viper HD 3000, 2740 m., 7x25 mm, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Отже, протокол містить посилання на порушення ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, що, за викладеними у протоколі обставинами, полягало в неналежному виконанні службових обов`язків щодо дотримання правил зберігання військового майна та забезпечення контролю за його наявністю і зберіганням.

Водночас судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 47 від 14.02.2025 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 04 січня 2025 року № 2 на посаду заступника командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , ВОС — 0634013, вважати таким, що 14 лютого 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою в розмірі 4230 гривень на місяць, ШПК — «старший лейтенант». Виплачувати з 14 лютого 2025 року щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 412 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, зокрема відповіді військової частини НОМЕР_1 , далекомір Vortex Viper HD 3000, 2740 м, 7x25 mm, номенклатурний № НОМЕР_2 , перебував на обліку військової частини, а його втрата була облікована 07.02.2025. Водночас, згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 47 від 14.02.2025, ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, при цьому датою прийняття справ і посади та початку виконання службових обов`язків визначено саме 14.02.2025.

Таким чином, наявні у справі докази містять суперечності щодо можливості покладення на ОСОБА_1 відповідальності за втрату зазначеного військового майна. З одного боку, у протоколі про адміністративне правопорушення йому інкримінується неналежне виконання службових обов`язків, що полягало у незабезпеченні збереження та контролю за наявністю військового майна. З іншого боку, документи військової частини свідчать, що втрата далекоміра була облікована 07.02.2025, тобто до призначення ОСОБА_1 на посаду, з виконанням обов`язків за якою пов`язується інкриміноване йому правопорушення.

Отже, на момент обліку втрати далекоміра ОСОБА_1 ще не обіймав зазначеної посади та не приступив до виконання службових обов`язків за нею. Сам по собі факт подальшого призначення його на цю посаду не є достатнім доказом того, що саме його дії або бездіяльність призвели до втрати майна. При цьому матеріали справи не містять достатніх доказів, які б усували зазначену суперечність і підтверджували, що після вступу на посаду ОСОБА_1 допустив конкретне порушення службових обов`язків, яке перебувало у причинному зв`язку з втратою далекоміра.

За таких обставин суд вважає, що надані матеріали не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Виявлені суперечності стосуються істотної обставини справи — часу втрати військового майна та періоду виконання ОСОБА_1 відповідних службових обов`язків — і не можуть бути усунуті припущеннями. Саме лише зазначення в протоколі про неналежне виконання службових обов`язків не замінює належних доказів вини особи.

Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов`язок органу, який складає протокол, і так само як і обов`язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.

Таким чином, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька