Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №712/12699/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12699/26

Провадження 2/712/6097/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 968 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1794825, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 4 000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірах та порядку, визначених договором.

23 квітня 2021 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого строк користування кредитом продовжено на 30 днів, із визначенням дати повернення кредиту 24 травня 2021 року та процентної ставки в розмірі 1,90 % на день.

Позивач зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачці кредитні кошти, однак остання своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

20 серпня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-20082021, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідачки становить 12 968 грн., з яких: 4 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 8 968 грн. - заборгованість за процентами.

Посилаючись на невиконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1794825 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 4 000 грн.

Пунктом 1.3 договору встановлено строк кредитування 30 днів. Дата повернення кредиту визначається графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Згідно з пунктом 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день та застосовується протягом погодженого строку кредитування, а також у межах нового строку кредиту в разі його пролонгації або автопролонгації.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,01 % на день за умови належного виконання позичальником визначених договором зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту або продовження строку кредитування.

Відповідно до пункту 3.1 договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитними коштами протягом строку кредитування, включаючи періоди пролонгації та автопролонгації.

Пунктом 4.1 договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткового договору.

Судом встановлено, що 23 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 1794825, відповідно до якого сторони погодили продовження строку користування кредитом на 30 днів, визначивши датою повернення кредиту та сплати процентів 24 травня 2021 року.

Пунктом 3.2 додаткового договору встановлено процентну ставку за користування кредитом протягом продовженого строку в розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Крім того, пунктом 4.2 первісного кредитного договору передбачено механізм автоматичного продовження строку кредитування у разі неповернення позичальником кредитних коштів та відсутності продовження строку за його ініціативою.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору автопролонгація передбачає продовження строку користування кредитом на 15 календарних днів, а згідно з пунктом 4.2.5 договору загальна кількість календарних днів користування кредитом, включаючи періоди продовження, не може перевищувати 120 календарних днів.

Отже, умовами договору передбачено можливість нарахування процентів за користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування, включаючи періоди його продовження.

Факт виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2207 від 22 липня 2026 року, відповідно до якого 12 квітня 2021 року о 19 год 21 хв 05 сек здійснено успішне перерахування коштів у сумі 4 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У зазначеному документі наведено номер транзакції в системі iPay.ua - 86167537, а також відомості про призначення платежу - зарахування 4 000 грн на платіжну картку.

Реквізити платіжної картки відповідають зазначеним у пункті 2.1 кредитного договору, що у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином своїх договірних зобов`язань не виконала, отримані кредитні кошти не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за основною сумою кредиту становить 4 000 грн., за процентами - 8 968 грн.

Суд враховує, що погоджена сторонами стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день, що за суми кредиту 4 000 грн. відповідає 76 грн процентів за один день користування кредитом.

Таким чином, заявлена до стягнення сума процентів 8 968 грн. математично відповідає 118 дням користування кредитними коштами за погодженою сторонами стандартною процентною ставкою.

При цьому, первісним кредитним договором передбачено можливість продовження строку користування кредитом, у тому числі шляхом автопролонгації, із загальним обмеженням тривалості кредитування 120 календарними днями.

З огляду на умови кредитного договору, укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та заявлений розмір процентів, суд виходить із того, що нарахування процентів здійснено за погодженою сторонами процентною ставкою та не перевищує передбаченого договором максимального періоду користування кредитними коштами.

При цьому нараховані проценти є платою за користування кредитними коштами, передбаченою умовами договору, а не мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Разом із тим зазначене положення не звільняє позичальника від обов`язку сплати процентів за правомірне користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до умов договору в межах погодженого строку кредитування.

Отже, підстав для застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до заявлених позивачем договірних процентів суд не встановив.

20 серпня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-20082021, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № 1794825 від 12 квітня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором в обсязі переданих йому прав.

Враховуючи встановлені обставини, умови кредитного договору, факт надання відповідачці кредитних коштів, неналежне виконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також перехід права вимоги до позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 12 968 грн., яка складається з основної суми кредиту в розмірі 4 000 грн. та процентів за користування кредитними коштами в розмірі 8 968 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг.

Із наданого опису вбачається, що правнича допомога включала усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та її подання до суду.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, суд виходить із критеріїв їх дійсності, необхідності та розумності, а також враховує складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, ціну позову та значення справи для сторін.

При вирішенні питання про розподіл таких витрат суд оцінює не лише їх фактичне понесення, але й необхідність та розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому фіксований характер гонорару не позбавляє суд обов`язку оцінити суму, яка покладається на іншу сторону, за відповідними процесуальними критеріями.

У цій справі предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 968 грн. Справа не характеризується значною фактичною чи правовою складністю, позовна заява ґрунтується на типових кредитних правовідносинах, значного обсягу додаткової процесуальної роботи представником позивача не здійснювалося, а розгляд справи проведено без його участі.

За таких обставин покладення на відповідачку всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн., що становить понад 61 % ціни позову, не відповідало б критеріям розумності, необхідності та пропорційності судових витрат предмету спору.

Водночас, суд враховує факт надання позивачу професійної правничої допомоги, підготовку позовної заяви та документів, необхідних для звернення до суду.

З огляду на наведене, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, складність справи та ціну позову, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідачку витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн., який за обставин цієї справи відповідає критеріям розумності та пропорційності судових витрат.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір - стягненню в заявленому розмірі, а витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню та відшкодуванню у розмірі 2 500 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) суму заборгованості за кредитним договором № 1794825 від 12.04.2021 року в розмірі 12 968,00 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 гривень, а всього стягнути 18 130,40 гривень (вісімнадцять тисяч сто тридцять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2026.

Головуючий Т.Є.Троян