Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №695/5100/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/5100/25

номер провадження 3/695/83/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 08.11.2025 р. близько 03 год. 00 хв., на автодорозі Т-2412, 1 км. 100 м., сполучення с. Гельмязів – с.-ще Драбів, керувала транспортним засобом DAEWOO NEXIA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, на місці, за допомогою приладу Драгер та у лікувальному закладі в м. Золотоноша відмовилася, що зафіксовано на нагрудну боді камеру № 085.Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР України.

У судовому засіданні 09.12.2025 ОСОБА_1 вину не визнала. Повідомила, що їй назустріч їхав автомобіль на дуже великій швидкості, що створювало небезпеку. Щоб уникнути зіткнення, вона була змушена екстрено виїхати на узбіччя, оскільки іншої безпечної можливості уникнути аварійної ситуації не мала. На узбіччі знаходилися значні вибоїни, через що вона втратила можливість належним чином контролювати транспортний засіб і зупинити його.Зазначила, що не відмовлялась від проходження освідування, так як була без свідомості та її готували до проведення оперативного втручання.

Захисник Орел С.І. в судовому засіданні підтримав позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у зв`язку з порушенням р. ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 26.01.2026 пояснила, що до неї на пункт постійного базування швидкої медичної допомоги в с. Гельмязів люди, які їхали на базар, привезли ОСОБА_1 . Вони пересадили її в автомобіль ШМД, надали медичну допомогу та транспортували до Золотоніської ЦРЛ для належної госпіталізації та діагностування. Забір крові в особи не проводився, оскільки ця процедура здійснюється в приймальному відділенні лікарні за медичними протоколами. Свідок повідомила, що не може стверджувати про стан алкогольного сп`яніння вказаної особи, проте відповідно до протоколу зазвичай запитує особу про вживання алкоголю та оцінює стан за поведінкою і здатністю адекватно відповідати на запитання. Зазначила, що під час медичного огляду ОСОБА_1 остання перебувала в свідомості і могла говорити, їй було діагностовано забій грудної клітини. Підтвердила ті пояснення, що надала в письмовій формі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 26.01.2026 пояснив, що в день ДТП його про подію повідомила дочка. Коли він приїхав на місце події, то нікого там уже не було. Він написав розписку, забрав автомобіль і відтягнув його додому. Чи вживала ОСОБА_1 в той день алкоголь -він не знає, оскільки о 03 год. ночі вже спав. Дружину він побачив лише через добу в лікарні. Свідок зазначив, що його пояснення були зафіксовані працівниками поліції з його слів. Однак не все було чітко зафіксовано.

Працівник поліції ОСОБА_4 , допитаний в якості свідка, в судовому засіданні 06.02.2026 пояснив, що перебував на добовому чергуванні спільно з ОСОБА_5 . Близько 3-ї години ночі вони отримали повідомлення про ДТП у межах села Підставки. Прибувши до лікувального закладу села Гельмязів, вони виявили карету швидкої медичної допомоги, де перебувала ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями. Працівники ШМД повідомили про значні травми особи та що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Також разом із колегою вони здійснили виїзд на місце події, склали схему ДТП, викликали чоловіка, щоб забрав автомобіль з місця ДТП, а також відібрали в нього пояснення. Потім здійснили виїзд до лікарні, де перебувала госпіталізована ОСОБА_1 . Вони зайшли в палату та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснили права та обов`язки та повідомили про складання протоколів щодо відмови від освідування та про скоєння ДТП. Після складання протоколів було з`ясовано, чи бажає вона їх підписати, проте вона відмовилася. Всі дії фіксувалися на відео.

У судовому засіданні 06.02.2026 працівник поліції ОСОБА_5 , допитаний в якості свідка, повідомив, що надійшов виклик про ДТП на відрізку дороги від с. Гельмязів до с. Підставки. Вони побачили на місці події автомобіль, який був у дереві, карету швидкої медичної допомоги та свідків, що виявили особу. В селі Гельмязів було опитано фельдшера швидкої медичної допомоги, яка повідомила про наявність в ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та ознак алкогольного сп`яніння. Особу доставили до лікарні з тілесними ушкодженнями та в стані алкогольного сп`яніння. Свідки, які прибули на місце події, пояснили, що виявили особу та надали допомогу, після чого транспортували її до лікарні. На їхню пропозицію в лікарні пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, оскільки в особи були характерні ознаки - запах алкоголю з порожнини рота, різкі рухи, агресивна поведінка, остання відмовилася від дачі пояснень та проходження огляду на стан сп`яніння, про що були складені відповідні матеріали. За показами свідків, зокрема фельдшера та чоловіка, особа перебувала за кермом транспортного засобу.

Суд, вислухавши доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ч.1 ст. 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп`яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп`яніння.

Крім того, за ч. 5 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 (а) ПДР).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.п.6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У судовому засіданні був переглянутий відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження освідування, ОСОБА_1 перебувала в свідомості, також відео підтверджує факт її перебування за кермом та вчинення ДТП.

Суд визнає доведеним факт відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджено відеозаписом.

При розгляді даної справи, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд також ураховує, що згідно з законодавством України вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП становить суспільну небезпеку та є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем небезпеки, яка може бути завдана вказаним діянням.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506761 від 08.11.2025 р., направленням на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, рапортом начальника сектору адміністративної практики Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП, відеозаписом, показаннями свідків ОСОБА_2 , показаннями працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , допитаних в якості свідків, копією постанови серії ЕНА №6108105 від 08.11.2025, листом КНП «ЗБЛ» ЗМР від 06.07.2026 №1143.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не могла усвідомлювати свої дії на момент, коли їй пропонували пройти освідування, оскільки вона перебувала під дією медичних препаратів, та і її готували до оперативного втручання, спростовуються листом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 06.07.2026 № 1143, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні, де 08.11.2025 року о 10:15 їй було проведено премедикацію (вводився Морфін 1%-1,0 мл), хірургічну операцію розпочато о 10:50 та закінчено об 11:40, та відеозаписом, на якому встановлено, що вона під час спілкування з працівником поліції відмовилась від проходження освідування.

Крім того захисник зазначав, з посиланням на лист КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради №1518 від 17.09.2026, що працівниками поліції не було видане направлення на проходження освідування в медичному закладі. Однак указані доводи спростовуються наявністю в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п.13 розділу ІІІ Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. Тобто працівники медичного закладу в обов`язковому порядку мали відібрати дані аналізи. Однак із копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8432 вбачається, що в ОСОБА_1 відбирались аналізи і робились загальноклінічні дослідження, однак результатів аналізу на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин дана виписка не містить.

Оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю IІ групи, тому вона відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6 ЄКПЛ, 247, 283, 284, КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

СуддяМ. Ю. Степченко