Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №644/7071/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №644/7071/26

Суддя: Попова В. О.

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/7071/26

Провадження № 2/644/4822/26

28.09.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

представника позивача Басової О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Басова О.В., звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати спільним майном сторін : двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя просить визнати за сторонами право власності по двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію за частку ринкової вартості автомобіля марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 170460,00 грн, залишивши зазначений автомобіль марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, у власності відповідача ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з витрат на судовий збір та витрат на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2005 року , який було зареєстровано Міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, про що складено актовий запис № 1663. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 04 лютого

2026 року у справі №644/10379/25 шлюб між сторонами було розірвано.

Під час перебування у шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя сторонами було набуто двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та автомобіль Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 . Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо порядку поділу зазначеного майна, визначення часток у ньому, а також порядку користування та виконання обов`язків, пов`язаних з його утриманням, тому позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 10 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

14 липня 2026 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що окреме визнання судом спірного майна спільним майном подружжя не є належним способом захисту прав позивачки. Разом з тим, відповідач не заперечував проти визнання судом за позивачкою ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на частку у спільному майні, а саме: двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Відповідач погоджується з оцінкою вартості автомобілю та не заперечує проти виплати позивачці частини вартості автомобілю марки Subaru Legasy, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 170460,00 грн із залишенням зазначеного автомобілю у його власності. Вважає, що всі судові витрати у цій справі повинні нести пропорційно по 50%.

13 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивачки – адвоката Басової О.В., надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивачки наполягає на позовних вимогах в повному обсязі з підстав, викладених в них.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 27.07.2026 постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки – адвокат Басова О.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, мотивувала свої доводи аналогічно викладеному в позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2005 року, який було зареєстровано Міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, про що складено актовий запис № 1663.

У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що під час перебування у шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя сторонами було набуто наступне майно:

-двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 ;

-автомобіль Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 04 лютого

2026 року у справі №644/10379/25 шлюб між сторонами було розірвано.

Факт набуття зазначеної квартири підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 1921, витягом з Державного реєстру правочинів №9801541 від 16.04.2011 року, а також витягом про державну реєстрацію прав № 29850652 від 04.05.2011 року.

Також, під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі

за спільні кошти подружжя було придбано транспортний засіб - автомобіль марки

Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . 22 листопада 2023 року право власності на зазначений автомобіль було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32, (а.с.44).

Відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного 27.05.2026 на замовлення позивачки ОСОБА_2 , вартість автомобілю Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 , станом на дату оцінки складає 340 920, 00 грн.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке саме положення містять і ч.3 та ч.4 ст.368 ЦК України.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна, хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Згідно зі ст.ст.69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з положеннями ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (частина четверта статті 206 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , та автомобіль Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , є об`єктом спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 та підлягає поділу між ними в рівних частинах, а тому позовна заява про поділ спільного майна подружжя підлягає задоволенню.

Суму грошової компенсації суд визначає з урахуванням наданого відповідачем звіту про вартість спірного автомобіля, висновки якого не заперечуються відповідачем , за яким станом на 27.05.2026 вартість спірного автомобіля складає 340 920, 00 грн, з яких половина складає 170 460,00 грн.

При цьому суд враховує, що поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

У постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16 зазначено, що в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Вказане також узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від16 червня 2021 року у справі №559/609/15 (провадження № 61-8033св19), від 27 жовтня 2021 року у справі № 757/34950/14-ц (провадження № 61-316св21), від 02 серпня 2022 року у справі № 760/23279/20 (провадження № 61-19299св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 154/2487/16 (провадження № 61-20752св21), від 07 червня 2023 року у справі № 509/3416/18 (провадження № 61-8483св22).

Проте, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) зроблено висновок про те, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати спільним майном подружжя двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності по 1/2 частки цієї квартири кожному.

Визнати спільним майном подружжя автомобіль марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

В порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 170460 гривень 00 копійок (сто сімдесят тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.), залишивши автомобіль марки марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3217 грн 44 коп.

Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з державного бюджету судовий збір в розмірі 3217 грн 44 коп, сплачений згідно квитанції ID: 7232-5416-1071-0289 від 07.06.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення складено 28.09.2026. Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя В.О. Попова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua