Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №643/23486/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/23486/26

н/п 2-о/953/227/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

присяжних – Д`яченко О.І., Лужної А.Л.,

за участю секретаря – Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» - в.о. медичного директора Пенцової О. про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу у примусовому порядку без її згоди, -

за участю сторін:

прокурора – Захарова Ф.О.,

представника психіатричного закладу – лікаря -психіатра Винокурової А.А.,

представника особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію - адвоката Кіслової О.О.,

особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Представник Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» Пенцова О. звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою про застосування примусової госпіталізації стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Розпорядженням голови Салтівського районного суду м. Харкова Осадчого О. від 23.10.2026, справу № 643/2348/26 (провадження 2-о/643/530/26) передано на розгляд до Київського районного суду міста Харкова у зв`язку із неможливістю утворити склад суду та призначити присяжних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2026 року визначено головуючого суддю Юрлагіну Т.В.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2026 о 12.34 годині була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», направлення на госпіталізацію було видане 22.10.2026 лікарем поліклінічного відділення з надання психіатричної допомоги КНП ХОР «ОКПЛ № 3» ОСОБА_2 , який після особистого огляду ОСОБА_1 дійшов висновку про необхідність її госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування, у зв`язку із наявністю в неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її безпорадність та неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби. ОСОБА_1 була оглянута лікарем-психіатром ОСОБА_3 у приймальному відділенні о 12.34 годині 22.10.2026, яка підтвердила висновок про необхідність госпіталізації. 23.10.2026 ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів КНП ХОР «ОКНЛ №3» та дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі тяжкої розумової відсталості з вираженою соціальною, побутовою та трудовою дезадаптацією. Наявна обмежена здатність до самостійного пересування, орієнтації, спілкування. Гр-ка ОСОБА_1 залишена без догляду, після того як мати пацієнтки втратила змогу (через несприятливий прогноз реабілітації після перенесеного ГПМК) виконувати свої обов?язки по догляду, необхідність якого встановлено згідно висновку лікарською комісією від 29.06.2026 безстроково. Інших осіб, які могли б забезпечити її догляд, немає.

Київський районний суд міста Харкова ухвалою від 26.10.2026 відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду на 26.10.2026 на 15-00 годину у приміщенні Київського районного суду міста Харкова. Ухвалив судове засідання здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції між Київським районним судом міста Харкова та КПН ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3». Доручив Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити прибуття адвоката у судове засідання, призначене на 26 жовтня 2026 року на 15-00 годину до Київського районного суду міста Харкова ( м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б зал. №17).

У судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр Винокурова А.А. пояснила про обставини, викладені у заяві Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» та зазначила, що ОСОБА_1 не може самостійно задовольняти основні життєві потреби, добровільної згоди на лікування не надає, тому звертаються із заявою про застосування примусової госпіталізації до ОСОБА_1 .

Особа, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію до психіатричного стаціонару – ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечень не заявляла.

Адвокат Кіслова О.О. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.

Прокурор Захаров Ф.О. у судовому засіданні заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» підтримав та просив її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 683079, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність з дитинства (безстроково), непрацездатна, потребує постійного стороннього нагляду та догляду (т.1 а.с.9).

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 128, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує постійного стороннього догляду бестроково (т.1 а.с.10).

Відповідно до акту психіатричного огляду від 23 жовтня 2026 року ОСОБА_1 продуктивному контакту недоступна. На питання не відповідає. Мова відсутня. Звернення розуміє не завжди. Мислення дезорганізоване. Інтелект знижений в межах тяжкої розумової відсталості . Увага притягається на вкрай короткий час. Інструкції виконує лише елементарні. Періодично стереотипно розгойдується, перебирає пальцями. Емоційно та мімічно збіднена, незріла, пасивна, розгублена, ситуативно тривожна та насторожена. Навички самообслуговування не сформовані (не вміє користуватися ложкою, не стежить за особистою гігієною, не ходить). Соціально дезадаптована. Некритична до власного стану. Комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 страждає тяжким психічним розладом у формі тяжкої розумової відсталості з вираженою соціальною, побутовою та трудовою дезадаптацією, в результаті чого потребує застосування примусової госпіталізації в умовах психіатричного стаціонару згідно з ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу». (а.с. 4-5).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Підпунктом «е» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім законного затримання осіб, серед іншого, для законного затримання психічнохворих, відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з практикою ЄСПЛ щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції особа не може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо не дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (п. 79, 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07).

У параграфі 39 рішення у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» від 24 жовтня 1979 року Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що за виключенням випадків крайньої необхідності, людина не повинна позбавлятися свободи до тих пір, доки не буде переконливо доведено, що вона дійсно є душевнохворою. Сама сутність того, в чому потрібно переконати компетентні державні органи наявність психічного розладу, - вимагає об`єктивної медичної експертизи.

З огляду на вимоги процесуального закону та відповідно до ст. 14 - 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» рішення про надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймається виключно судом.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплено презумпцію психічного здоров`я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Презумпція психічного здоров`я є неспростовною, тобто вважається юридичним фактом, допоки не буде спростованою на підставах та в порядку, передбачених Законами України. До настання такого спростування вказана презумпція діє, оскільки вона передбачена Законом, і не потребує встановлення судом.

За приписами ч. 1 ст. 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Як це закріплено вимогами ч. 1, 2 ст. 340 ЦПК України, у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Згідно вимог ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.

У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

До винесення судом рішення лікування може проводитися за рішенням лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів). Керівник закладу з надання психіатричної допомоги зобов`язаний негайно повідомити про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку членів її сім`ї, інших родичів або її законного представника. У разі відсутності відомостей про наявність членів сім`ї, інших родичів або законного представника в особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання повідомляються органи Національної поліції за місцем проживання цієї особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про психіатричну допомогу» тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

У заяві про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку зазначено, що у ОСОБА_1 наявний тяжкий психічний розлад, який обумовлює її безпорадність та неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби.

Оскільки хвора є безпорадною та не може самостійно задовольняти основні життєві потреби, згоду на лікування не надала, їй рекомендовано примусову госпіталізацію в психіатричний стаціонар згідно із ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Отже, зважаючи на досліджені судом обставини справи, а саме те, що компетентною комісією лікарів-психіатрів у ОСОБА_1 виявлено тяжкий психічний розлад у формі тяжкої розумової відсталості з вираженою соціальною, побутовою та трудовою дезадаптацією, а також встановлення фактів того, що хвора є безпорадною та не може самостійно задовольняти основні життєві потреби, пояснень лікаря, суд доходить остаточного висновку, що наявні обов`язкові з огляду на ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» підстави для ухвалення рішення про надання особі психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди, така госпіталізація є доцільною та відповідає її інтересам, тому заяву представника комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», слід задовольнити.

Ставити під сумнів кваліфікацію та висновки лікарів-психіатрів щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, у суду підстави відсутні.

Судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263, 265, 273, 293, 294, 341, 342, 430 ЦПК України, Законом України «Про психіатричну допомогу»,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» - в.о. медичного директора Пенцової О. про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу у примусовому порядку без її згоди – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, код ЄДРПОУ 02003675).

Особа, у відношенні якої розглядається питання, пов`язане з наданням психіатричної допомоги у примусовому порядку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна

Присяжні: О.І. Д`яченко

А.Л. Лужна