Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №569/4526/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 12 березня 2026 р.

Справа: №569/4526/26

Суддя: Наумов С. В.

Справа № 569/4526/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.,

- зміст ст. 268 КУпАП., ОСОБА_1 - роз`яснено,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 750388, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., вбачається, що близько 13 год. 10 хв., 20.02.2026, в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно тещі ОСОБА_2 , а саме: кричав, обзивав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої (піднявся тиск, з`явився страх за життя та здоров`я).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 750387, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., вбачається, що близько 13 год. 10 хв., 20.02.2026, в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно швагра, з яким спільно проживають ОСОБА_3 , а саме: кричав, обзивав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілого (з`явився страх за своє життя ).

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає за доцільне об`єднати протоколи серії ВАД № 750388 (справа № 569/4526/26) та серії ВАД № 750387 (справа № 569/4527/26) та розглянути їх в одному провадженні під № 569/4526/26, оскільки відносно ОСОБА_1 складені окремі протоколи про адміністративні правопорушення, відповідно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив щодо протоколів, оскільки вони складений працівниками поліції лише зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без урахуванням усіх обставин справи. Суду повідомив, що він не вчиняв відносно своєї тещі та швагра дій, які б мали ознаки домашнього насильства. Між ними виник побутовий конфлікт у зв`язку із сплатою комунальних послуг. Конфлікт мав взаємний характер. Події 20.02.2026 є епізодом побутової суперечки, а не проявом умисного психологічного насильства та не може вважатися домашнім насильством. Жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ним будь-яких дій, які вказують на ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до протоколів не долучено. Також повідомив, що він сам викликав поліцію. Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні надали суду аналогічні покази та просили суд не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки він ніяких протиправних дій відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вчиняв, між ними виник побутовий конфлікт у зв`язку із сплатою комунальних послуг.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, в телефонному режимі повідомила, що не має можливості прибути до суду.

Суд заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Суд приймає пояснення ОСОБА_1 та свідків, оскільки, окрім заяви та пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, зазначені у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілих наслідків, вказаних у цій статті, суду не надано.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об`єктивними доказами не підтверджено та спростовано поясненнями, доказами та дослідженими в судовому засіданні матеріалами про адміністративне правопорушення.

Суд також бере до уваги те, що протокол серії ВАД № 750388, ВАД № 750387, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складені на припущеннях та ніякими доказами не підтверджені.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua