Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №563/1459/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Справа № 563/1459/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року м.Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Загородько Н.А. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 -

- за ч.1 ст. 164 КУпАП

встановив:

29.07.2026 року о 12 год 30 хв на автодорозі М-06 Київ — Чоп, 267 км + 100 м, поблизу м. Корець Рівненської області, водій ОСОБА_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів на замовлення, транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , без одержання ліцензії на відповідний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим порушив п. 24 ст. 7 та ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 9 та 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, беручи до уваги встановлені строки розгляду вказаних справ, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року N 222-VIII, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

А отже, господарська діяльність у вигляді перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом підлягає обов`язковому ліцензуванню.

Аналізуючи докази по справі із точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, безумовно, «поза розумним сумнівом», доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 961931 від 29.07.2026; фотознімками, на яких відображений транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 та відеозаписом події, який підтверджує встановлені факти та обставини події.

Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.164 КУпАП, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі і повністю встановлена під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне накласти на нього стягнення у межах санкції ст. 164 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 164, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя: Н.А. Загородько