Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №404/11608/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/11608/26

Номер провадження 3/404/1766/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородній Євген Віталійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які були направлені з Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тимчасово не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Фортечного районного суду м. Кропивницького надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

09.08.2026 року, близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та принижував, що могло завдати шкоди її психічному здоров`ю, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справ, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справ до суду не надходило.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кривенко М.П. в судовому засіданні пояснив, що 09.08.2026 року після сварки потерпіла ОСОБА_2 викликала поліцію на місце події, працівники поліції опитали всіх учасників, за результатами чого жодних адміністративних матеріалів складено не було. Заяву до поліції потерпіла подала 27.08.2026 року, днем виявлення адміністративного правопорушення є 17.09.2026 року та 22.09.2026 року, коли у ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, проте протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 30.09.2026 року. Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст. 254 КУпАП стосовно строків оформлення та вручення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису ОСОБА_1 , оскільки він не був завчасно повідомлений про час та місце його складання, був позбавлений можливості надати свої пояснення до нього. Зауважив, що долучений потерпілою ОСОБА_2 до матеріалів справи аудіозапис є недопустимим доказом, оскільки був здійснений потерпілою в порушення вимог ст. 32 Конституції України, тому не може мати доказового значення по справі. Також наголосив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об`єктивну сторону діяння, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не конкретизовано в чому саме полягало домашнє насильство, яка шкода заподіяна потерпілій. Наявний в матеріалах справи висновок спеціаліста-психолога за результатами психологічного дослідження ОСОБА_2 не є висновком експерта, а тому має рекомендаційний характер. До матеріалів справи не долученого жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , а тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку з відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Калінка-Бондар О.Б. в судовому засіданні пояснила, що у вказані в протоколі час та місці мала відбутись зустріч потерпілої ОСОБА_2 з її малолітньою донькою ОСОБА_3 , з метою спілкування матері з дитиною. В зазначений час ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю з батьком дитини ОСОБА_1 прибула за місцем проживання доньки по АДРЕСА_1 , щоб поспілкуватися з дитиною в присутності батьки та без участі третіх осіб. Враховуючи наявні конфлікті відносини в родині, перешкоджання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в спілкуванні матері з дитиною, та факт того, що в липні 2024 року ОСОБА_4 вже наносила потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження, ОСОБА_2 здійснювала запис їхньої розмови з метою зафіксувати неправомірні дії щодо неї.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання або можливості настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, його вина повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №81785 від 30.08.2026 року; довідкою про результати проведеної перевірки ЄО №43714; заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 27.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рапортами інспектора ВВГ УПД ГУНП в Кіровоградській області; висновком спеціаліста-психолога за результатами психологічного дослідження ОСОБА_2 ; доповідною запискою інспектора ВВГ УПД ГУНП в Кіровоградській області про результати огляду та прослуховування аудіо запису подій від 09.08.2026 року; доповідною запискою інспектора ВВГ УПД ГУНП в Кіровоградській області про результати розгляду звернення ОСОБА_2 (вх. № П-4736 від 27.08.2026) щодо можливого вчинення стосовно неї домашнього насильства психологічного характеру 09.08.2026 у присутності малолітньої дитини; рапортами старшого інспектора СПДН ВВЗГ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області; копією постанови про відкриття виконавчого провадження №81603558 від 28.07.2026 року; копіями актів державного виконавця від 08.08.2026 року, 10.08.2026 року, 17.08.2026 року, 24.08.2026 року; копією ухвали Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22.07.2026 року; скріншотами листування; оптичними дисками з відеозаписами долученими до матеріалів справи, які підтверджують обставини встановлені в суді.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існують тривалі невирішені спори, що стосуються поділу майна подружжя та визначення місця проживання дитини.

На підставі ухвали Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22.07.2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини встановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечувати прибуття дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спілкування з ОСОБА_2 у присутності психолога ОСОБА_5 щопонеділка о 17.30 год. за адресою: пров. Центральний, 1/3, оф. № 8, м. Кропивницький, протягом двох місяців з моменту постановлення ухвали суду. У разі, якщо ОСОБА_3 хворіє, що підтверджується медичною довідкою та за станом здоров`я не може прибути для зустрічі з матір`ю, ОСОБА_2 , в присутності психолога, така зустріч має бути проведена у визначений вище час наступного дня, після одужання дитини. Про вказану обставину (неможливість прибуття дитини у зв`язку з хворобою) ОСОБА_1 зобов`язаний повідомити ОСОБА_2 негайно, однак у будь-якому разі не пізніше ніж відбулося звернення за медичною допомогою для дитини.

03.08.2026 року актом державного виконавця Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України встановлено, виходом за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 з`явився до офісу, але без малолітньої дитини ОСОБА_3 , чим не виконав вимоги виконавчого документа, не забезпечив її прибуття до вказаної адреси. Медичні довідки, які б підтверджували, що за станом здоров`я дитина не може прибути на зустріч, не надав. Дитина знаходилася в автомобілі, але підійматися до психолога відмовилася.

В подальшому, враховуючи невдалу спробу спілкування матері з донькою, 06.08.2026 року ОСОБА_2 в приватному спілкуванні в месенджері домовилася з ОСОБА_1 про зустріч з дитиною 09.08.2026 року о 19-00 год. по АДРЕСА_1 , під час якої мали бути присутні тільки мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 та їх дочка ОСОБА_3 .

Проте, коли 09.08.2026 року о 19-00 год. ОСОБА_6 прибула до належного їй житла за вказаної адресою, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали втручатися в спілкування матері та дочки, словесно ображали та принижували потерпілу ОСОБА_2 , вказані дії умисно вчинили в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Хибні припущення адвоката Кривенка М.П. про порушення строків складення протоколу про адміністративне правопорушення. Таке твердження обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 254 КУпАП , протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

27.08.2026 року потерпіла ОСОБА_2 подала до ГУНП в Кіровоградській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, якій просила притягнути до відповідальності за вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначена заява була зареєстрована в журналі НОМЕР_2 , на підставі чого в подальшому працівниками поліції проводилась перевірка. На підставі доповідної записки інспектора ВВГ УПД ГУНП в Кіровоградській області про результати розгляду звернення ОСОБА_2 (вх. № П-4736 від 27.08.2026) щодо можливого вчинення стосовно неї домашнього насильства психологічного характеру 09.08.2026 у присутності малолітньої дитини від 24.09.2026 року матеріали в частині встановлених обставин можливого вчинення 09.08.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_2 домашнього насильства направити до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з урахуванням індивідуально вчинених кожним з них дій. Відповідно до рапортів старшого інспектора СПДН ВВЗГ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області зазначені матеріали були отримані органом, уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення 25.09.2026 року та після з`ясування всіх обставин його вчинення і ознак цього правопорушення, 30.09.2026 року був складений протокол про адміністративне правопорушення. Повідомлення про запрошення для складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надсилалось за місцем його проживання.

Інспектор зібрав і проаналізував докази, на підставі яких встановив у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, внаслідок чого протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення склав протокол про адміністративне правопорушення. Отже інспектор діяв в межах повноважень та встановлених строків. Не встановлено ознак зволікання у складанні протоколу. За будь-яких умов реалізація повноважень інспектора поліції не є підставою для фактичного закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Право ОСОБА_1 на захист не порушено, оскільки йому та його адвокату Кривенку М.П. після направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення була забезпечена процесуальна можливість знайомитися з матеріалами справи, долучати докази, давати пояснення, висловлювати заперечення.

Неявка ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення не є виною інспектора і не повинна бути підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Не приймаються до уваги доводи адвоката Кривенка М.А. про визнання аудіозапису недопустимим доказом, оскільки потерпіла добровільно надала вказаний аудіозапис працівникам поліції, дії ОСОБА_2 правомірні, так як аудіофіксація зустрічі матері з дитиною була спрямована на захист її прав, зважаючи на те, що за результатами попередніх зустрічей порушені кримінальні провадження за фактом побоїв та мордування; заходи забезпечення по цивільному провадженню ефективно не виконувались з надуманих формальних міркувань, отже ОСОБА_2 мала реальні побоювання та вжила заходи для об`єктивної та неупередженої фіксації зустрічі матері з донькою.

Вказане узгоджується з висновком Верховного суду, відповідно до якого запис телефонних розмов, здійснений за допомогою програми, яку потерпілий самостійно встановив на власний мобільний телефон, і добровільно переданий правоохоронним органам, є допустимим доказом. Такий запис не є результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій і зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, оскільки особа записувала власну розмову. У цьому випадку немає порушення приватного життя, оскільки публічний інтерес переважає (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.05.2026 року у справі № 450/1952/18, провадження № 51-4608км19).

Батьківство і материнство, - це природні, невід`ємні права чоловіка та жінки, комплекс біологічних, психологічних, соціальних і юридичних обов`язків щодо виховання, утримання та підтримки розвитку дитини. Отже, досягнення добровільної згоди батька і матері щодо умов зустрічі батьків з власною малолітньою дитиною є правомірною поведінкою і невід`ємною складовою материнства. За таких умов, порівняння аналогії закону, коли провокація злочину порівнюється зі спробою матері зустрітись з дитиною є неприпустимим.

Дійсно, між колишнім подружжям та колишньою свекрухою проводиться судовий розгляд цивільних проваджень, якими вирішуються їхні майнові та немайнові вимоги, проте вказаний факт не виключає ознак сімейного насильства, оскільки протиправний умисел в діях ОСОБА_1 не був пов`язаний з вирішенням судових справ, а спрямований на приниження колишньої дружини, формування негативного ставлення та дискредитацію поведінки матері перед її малолітньою дитиною.

У цьому випадку визначальною обставиною є сукупність наступних обставин: батько дитини свавільно змінив місце проживання дитини, тривалий час створював умови для обмеження зустрічей матері та дитини, потерпіла не може вільно користуватись власним житлом, в якому мешкає її дитина. Неефективними виявились попередні спроби зустрічі матері та дитини на підставі ухвали суду. Таким чином, чергове порушення добровільної домовленості про зустріч матері та дитини, яке супроводжувалось образами та приниженням матері перед малолітньою дитиною що є формою знущання, отже могло завдати шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини вказав, що «питання домашнього насильства, яке може проявлятися у різних формах – від застосування фізичної сили до сексуального, економічного, емоційного або словесного насильства, - виходить за межі обставин конкретної справи. Це загальна проблема, яка тією чи іншою мірою стосується всіх держав-членів, і не завжди очевидна, оскільки часто має місце у контексті особистих стосунків або закритих соціальних систем (рішення у справі «Володіна проти Росії», заява № 41261/17 від 09.07.2019).

Якщо особа висуває небезпідставну скаргу щодо повторюваних актів домашнього насильства над нею чи інших видів знущання, якими б незначними не були окремі епізоди, національні органи влади зобов`язані оцінити ситуацію загалом, у тому числі й загрозу продовження аналогічних подій (рішення у справі «Ірина Смірнова проти України», заява № 1870/05, від 13.10.2016 року).

Серед іншого, ця оцінка має належним чином враховувати особливу вразливість потерпілих, які часто емоційно, економічно чи іншим чином залежать від своїх нападників, а також психологічний ефект, який може мати загроза повторного знущання, залякування та насильства на повсякденне життя потерпілого (рішення у справі («Хайдуова проти Словаччини», заява № 2660/03, рішення від 30.11.2010 року).

Якщо встановлено, що конкретна особа була постійним об`єктом знущань, і є вірогідність продовження жорстокого поводження, окрім реагування на конкретні інциденти, органи державної влади повинні вжити належні заходи загального характеру для протидії основній проблемі та запобіганню майбутньому жорстокому поводженню (рішення у справі «Джорджевіч проти Хорватії», заява № 41526/10, від 24.07.2012 року).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи винного, вважаю за можливе накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.173-2, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., який необхідно сплатити за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/21081100

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) – 899998

Рахунок отримувача – UA368999980313040106000011567

Ідентифікаційний код – 37918230

Код бюджетної класифікації – 21081100

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп., який необхідно сплатити за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) – 899998

Рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету – 22030106

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу держаної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького

Є. В. Завгородній