Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №352/1310/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №352/1310/26

Суддя: СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.

Справа № 352/1310/26

Провадження № 2/352/1244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Позивач 26.05.2026 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22134 грн.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 12.04.2020 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1235745, відповідно до умов якого останньому надано 5100 грн кредиту на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. 16.11.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 52-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 1235745, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 22134 грн, з яких 5100 грн заборгованість за тілом кредиту, 16524 грн заборгованість за відсотками та 510 грн. за комісією. Просив стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму, 2662,4 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій суду заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомила суду про причини неявки, не подала відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Установлено, що 12.04.2020 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1235745, відповідно до умов якого останній надано 5100 грн кредиту,строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка становить 5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Кредитний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J57320 (а.с. 8).

Згідно з платіжним дорученням 17990928 12.04.2020 року відповідачці перераховано суму в розмірі 5100 грн на її карткових рахунок НОМЕР_1 . Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1235745 (а.с.10)

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14.04.2026 загальна заборгованість за договором № 1235745 становить 22134 грн, з яких 5100 грн заборгованість за тілом кредиту, 16524 грн заборгованість за відсотками та 510 грн. за комісією (а.с.10-11).

16.11.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали договір факторингу № 52-МЛ (а.с. 12-15).

Згідно даного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 1235745 від 12.04.2020.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно п.6.2.3 договору права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору та виконання фактором вимог пункту 7.2 договору.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 1235745 від 12.04.2020, а також на підставі реєстру прав вимоги.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Оскільки умови кредитного договору № 1235745 від 12.04.2020 не виконано, суд приходить до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 22134 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 цього Кодексу).

Згідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав суду: - договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в якому визначено вартість наданих послуг за 1 кредитну справу в сумі 8000 грн (а.с. 24); копію ордера на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І.; акт наданих послуг № Д/24473 від 14.04.2026, згідно з яким АО «Апологет» надали ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуги по справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 8000 грн (а.с. зв.ст. 25); детальний опис наданих послуг до акту № Д/24473 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 (а.с. 26).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно до ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 8000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", 22134 (двадцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн, що складається з 5100 грн заборгованості за тілом кредиту, 16524 грн заборгованості за відсотками та 510 за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", судові витрати в розмірі 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 4 коп, з яких 2662,40 грн витрати по сплаті судового збору та 3000 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду..

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 27.10.2026.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua